WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → НАТО. Що таке НАТО - Реферат

НАТО. Що таке НАТО - Реферат

Ініціатива щодо "Партнерства заради миру"

"Партнерство заради миру" є ключовим чинником розвитку нових відносин у сфері безпеки між Альянсом і країнами-партнерами. Завдяки цій програмі розширюється й активізується політична і військова співпраця в Європі, посилюється стабільність, зменшується загроза мирові та укріплюється довіра. Вона зміцнює відносини у сфері безпеки, поширюючи дух практичної співпраці й відданості демократичним принципам, що лежать в основі Альянсу.

30 країн-учасниць програми "Партнерство заради миру

Австрія - Азербайджан - Албанія - Білорусь - Болгарія - Вірменія - Грузія - Ірландія - Естонія - Казахстан - Киргизстан - Латвія - Литва - колишня Югославська Республіка Македонія - Молдова - Польща - Румунія - Росія - Словаччина - Словенія - Туркменистан - Таджикистан - Угорщина - Україна - Узбекистан - Фінляндія - Хорватія - Чеська Республіка - Швеція - Швейцарія

Співпраця в рамках ПЗМ сприяє зміцненню безпеки різними шляхами:

  • Вона уможливлює досягнення більшої прозорості при розробці планів національної оборони і військових бюджетів.

  • Вона зміцнює демократичний контроль над збройними силами.

  • Вона допомагає країнам-учасницям підтримувати свій військовий потенціал і боєготовність, необхідні для участі у миротворчих операціях.

  • Вина дозволяє країнам-партнерам поглиблювати взаємодію з Альянсом шляхом спільного планування, підготовки кадрів і проведення навчань. Це також посилює їх здатність брати участь у миротворчих, пошуково-рятувальних та інших гуманітарних місіях.

  • Під час спільних заходів під егідою ПЗМ збройні сили країн-партнерів учаться діяти разом, а також сумісно з військами держав НАТО.

  • ПЗМ створює відповідні умови для залучення країн-партнерів до нових сфер співробітництва у рамках Альянсу. Це, зокрема, цивільне панування на випадок надзвичайних ситуацій, допомога при стихійних лихах, наукові піп екологічні програми.

  • ПЗМ сприяє покращанню відносин та досягненню більшої прозорості, а відтак - і активізації співпраці між країнами-партнерами і врегулюванню задавнених спорів між ними.

  • До Рамкового документу "Партнерства заради миру " включено зобов'язання НАТО проводити консультації з будь-якою країною - активною учасницею ПЗМ, яка відчуває пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці.

Це не якісь умоглядні досягнення. Вони вже довели своє чисто практичне значення. Програма ПЗМ великою мірою полегшила формування багатонаціональних Сил втілення (ІФОР), які допомогли реалізувати військові положення Мирної угоди по Боснії. Тепер ПЗМ сприяє діяльності керованих НАТО Стабілізацій них сил, у яких беруть участь близько 20 країн, що не є членами Альянсу.

"Партнерство" ефективно функціонує без великих витрат. У апараті програми, що має далекосяжні наслідки для всієї Європи, небагато службовців, і вони не займають дорогих приміщень. Представники країн-партнерів працюють у Координаційній групі з питань партнерства (КГП) у Монсі (Бельгія), яка координує військові заходи в рамках ПЗМ. Держави-партнери також мають дипломатичні представництва або місії зв'язку при штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Кожна з цих структур відіграє важливу роль у забезпеченні успіху ПЗМ. Запроваджене НАТО 1994 року, "Партнерство заради миру" вже стало невід'ємною часткою системи європейської безпеки. Навесні 1997 р. було запропоновано нові ініціативи, спрямовані на подальше вдосконалення програми, значне посилення її оперативних функцій, підвищення ролі політичних консультацій і відкриття перед країнами-партнерами додаткових можливостей для участі у процесі прийняття рішень і плануванні заходів ПЗМ. Завдяки удосконаленню програма вводиться у загальний контекст Ради євроатлантичного партнерства, не втрачаючи при цьому свого виразного характеру. Це також надає широкі можливості для здійснення спільних регіональних заходів.

Рада євроатлантичного партнерства

Раду євроатлантичного партнерства (РЄАП) було засновано після останнього засідання Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) на рівні міністрів у португальському місті Сінтра 30 травня 1997р. РЄАП - це новий механізм взаємодії, покликаний замінити РПАС. Рада розвиває успішну політичну й економічну співпрацю, розпочату в рамках РПАС і "Партнерства заради миру". Вона створює широкі можливості для консультацій з питань політики і безпеки та для поглиблення співпраці в межах ПЗМ. Усі колишні члени РПАС та країни-учасниці ПЗМ вирішили увійти до РЄАП. Інші держави-учасниці ОБСЄ, спроможні та схильні прийняти принципи та цілі РЄАП, можуть стати членами цієї організації, приєднавшись до ПЗМ.

  • РЄАП відгукнулась на потребу в зміцненні політичного виміру співпраці НАТО з країнами-партнерами.

  • Вона надає можливості для здійснення політичного діалогу, аби привести його у відповідність із рівнем практичної співпраці и межах ПЗМ.

  • Країни-члени РЄАП можуть розвівати політичні відносини з НАТО відповідно до своїх індивідуальних потреб.

  • Країни-члени РЄАП відіграють активнішу роль у процесі прийняття рішень щодо заходів (наприклад - з підтримання миру), у яких вони беруть участь.

  • РЄАП відкриває можливості для консультацій з широкого кола питань, пов'язаних із безпекою.

46 країни-члени Ради євроатлантичного партнерства

Австрія - Азербайджан - Албанія - Бельгія - Білорусь - Болгарія - Вірменія - Греція - Грузія - Данія - Естонія - Ісландія - Ірландія - Італія - Іспанія - Казахстан - Канада - Киргизька Республіка - Латвія - Литва - Люксембург - колишня Югославська Республіка Македонія - Молдова - Нідерланди - Німеччина - Норвегія - Польща - Португалія - Росія - Румунія - Словаччина - Словенія - Сполучене Королівство -Сполучені Штати - Таджикистан - Туреччина - Туркменистан - Хорватія - Угорщина - Узбекистан - Україна - Фінляндія - Франція - Чеська Республіка - Швеція - Швейцарія

Хартія

між Україною та НАТО

"Хартія про особливо партнерство між Організацією Північноатлантичного договору та Україною" була підписана у Сінтрі, Португалія, 29 травня 1997 р. Президент України Кучма та глави держав і урядів країн-членів НАТО підписали Хартію у Мадриді в липні 1997 р.

Хартія, що грунтується на принципах, які поділяють обидві сторони, покликана сприяти зміцненню співпраці та дійового партнерства між НАТО й Україною. Вона істотно просуне вперед відносини між НАТО й Україною. В рамках цього процесу Генеральний секретар НАТО Солана і міністр закордонних справ України Удовенко відкрили у Києві 7 травня 1997р. Центр інформації та документації НАТО. Зараз реалізуються нові спільні програми. Для нагляду за розвитком стосунків створено Комісію НАТО-Україна. Комісія збиратиметься па засідання принаймні двічі па рік, щоб проаналізувати результати проведеної робити.

  • Хартія між НАТО й Україною відкриває нові можливості для змістовної співпраці та консультацій з питань політики і безпеки

  • Хартія офіційно визнає важливість незалежної, стабільної і демократичної України для розвитку усієї Європи.

  • Україна стала важливим суб'єктом європейської безпеки. Українські солдати несуть службу разом із військами країн НАТО в рамках міжнародного контингенту в Боснії, покликаного утвердити тривалий мир у цьому неспокійному регіоні.

  • Хартія закладає основу для співпраці та консультацій - в межах семінарів, робочих груп та інших спільних програм - у таких сферах, як цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій, готовність до катастроф, відносини між цивільними і військовими та демократичний контроль над збройними силами.

  • Співпраця охоплює і такі питання, як оборонне планування, складання бюджету, політика, стратегія, концепції національної безпеки, оборонна конверсія, підготовка військових кадрів і військові навчання.

  • Вивчаються можливості співпраці в інших сферах. Йдеться про військову співпрацю і взаємодію; економічні аспекти; питання науки і технології; проблеми екологічної, зокрема і ядерної, безпеки; наукові й дослідно-конструкторські розробки в аерокосмічній галузі: координацію роботи цивільних і військових служб управління повітряним рухом.

  • Засновується військова місія зв'язку. що стане складовою частиною представництва при НАТО в Брюсселі.

  • Центр інформації та документації НАТО - перший осередок подібного плану в Центральній і Східній Європі - було відкрито у Києві 7 травня 1997 р.

Використано матеріали буклету НАТО "Безпека поширюється на євроатлантичний регіон. Роль НАТО i країн партнерів Альянсу"

Loading...

 
 

Цікаве