WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → НАТО. Що таке НАТО - Реферат

НАТО. Що таке НАТО - Реферат

Хто оплачує діяльність НАТО?

Та частка національних асигнувань на оборону, котру кожна країна-член НАТО вносить у бюджети, якими відає сам Альянс, становить лише невеликий відсоток її загального військового бюджету. Управління спільно внесеними фінансовими ресурсами, що перебувають у розпорядженні НАТО, здійснюється через окремі цивільний, військовий та інфраструктурний бюджети, в основі яких лежить узгоджена формула пайової участі у витратах. Вона визначає грошову частку, яку має внести кожна країна. Правила і процедури фінансового управління ґрунтуються на принципах відкритості, гнучкості й справедливості. Вони забезпечують досягнення максимальної вигоди для всієї організації та окремих її членів па основі пошуку економічних шляхів розв'язання спільних проблем. Ніхто не вимагає від жодної країни-учасниці взяти на себе несправедливо велику частку фінансового тягаря або внести більше, ніж вона реально спроможна, не ставлячи при цьому під загрозу свою національну економіку.

Нагляд за виконанням бюджетів здійснюється Комітетами з цивільного та військового бюджетів, а також Комітетом у справах інфраструктури, що відповідає за домовленості щодо спільно фінансованих об'єктів, які використовуються збройними силами НАТО. Як і всі інші комітети НАТО, вони складаються з представників кожної країни-члена Альянсу. Усі бюджети НАТО підлягають ретельному внутрішньому наглядові та зовнішньому контролю. Вони ревізуються незалежною Міжнародною радою аудиторів. Останні вибираються країнами-членами і несуть відповідальність перед Північноатлантичною радою.

Що відбувається щодня у штаб-квартирі НАТО?

Штаб-квартира НАТО в Брюсселі - це політичний штаб Альянсу і місце постійного перебування Північноатлантичної ради. У ній розміщуються національні делегації країн-членів, до складу яких входять глава делегації або Постійний представник і національний Військовий представник. Кожному з них допомагають у роботі цивільні та військові радники, а також посадові особи, які представляють свої країни у різних комітетах НАТО. Чимало кран-партнерів Альянсу відкрили свої дипломатичні представництва або місії зв'язку у штаб-квартирі. Тут же розміщуються Генеральний секретар НАТО, Міжнародний секретаріат, Голова Військового комітету НАТО і Міжнародний військовий штаб, а також ряд спеціалізованих установ НАТО, відповідальних за такі напрямки, як стандартизація та зв'язок. Усього в НАТО на постійній основі працюють приблизно 3150 чоловік, Майже 1400 з них є членами національних делегацій або дипломатичних представництв і місій зв'язку. Міжнародний секретаріат та згадані спеціалізовані установи нараховують біля 1300 цивільних службовців. У Міжнародному військовому штабі працює близько 450 цивільних і військових. У головному будинку штаб-квартири розташовуються кабінети, конференц-зали, газетний кіоск, банк, пошта, бюро подорожей, перукарня, ресторан і кафетерій. За основною автостоянкою знаходиться центр для занять спортом і відпочинку, відкритий для всіх, хто працює в НАТО. Щороку чимало офіційних осіб та експертів із країн-учасниць Альянсу прибувають до НАТО для участі в різних засіданнях, близько двадцяти тисяч представників держав Альянсу і країн-партнерів запрошуються сюди для ознайомлення з політикою та цілями Північноатлантичного союзу.

Найважливішим органом НАТО є Північноатлантична рада. Діють також комітети, які розглядають конкретні аспекти політичного курсу і надають рекомендації Раді або іншим вищим органам, що враховують їх при ухваленні рішень. Найвищим органом у військовій сфері є Військовий комітет. Політичний комітет, що регулярно проводить засідання на різних рівнях, консультує Раду з основних політичних питань сьогодення, які мають відношення до політичного курсу Альянсу. Є також Комітет з аналізу проблем оборони, який наглядає за процесом консультацій, що веде до прийняття рішень стосовно рівнів збройних сил, котрі передаються країнами-членами у розпорядження Об'єднаної військової структури НАТО на наступний плановий період. Комітет з інфраструктури вивчає пропозиції щодо спільного фінансування об'єктів, які використовуються збройними силами Альянсу. Економічний комітет НАТО зосереджує свою увагу на тенденціях у економіці, що мають безпосереднє відношення до політики у сфері безпеки. Бюджетні комітети подають до Ради свої пропозиції щодо ощадливого управління цивільними і військовими бюджетами, до яких кожна країна вносить свій внесок.

Консультації між представниками урядів країн-членів, що ведуть до вироблення політики та ухвалення рішень, відбуваються на всіх напрямках діяльності Альянсу. Так, в рамках Наради національних керівників у галузі озброєння обговорюються політичні, економічні та технічні аспекти розробки і закупівлі оснащення для збройних сил НАТО. У царині інформації Комітет НАТО з інформації та культурних зв'язків зосереджує свою увагу на інформаційних програмах, покликаних поширювати знання про Альянс та поглиблювати розуміння його політики. В ході дискусій порушуються і питання, пов'язані з науковими і екологічними програмами. Рішення у цих сферах приймаються Науковим комітетом і Комітетом з проблем сучасного суспільства. Існують також інші комітети і групи, скажімо, Політико-військовий керівний комітет програми "Партнерство заради миру", в обов'язки якого входить розвиток і спрямування співпраці з країнами-партнерами.

Хто за що відповідає?

Це вирішують самі країни-члени! Політичний курс НАТО формується урядами держав-учасниць Альянсу. Рішення приймаються в рамках Північноатлантичної ради. Заходи Альянсу, в яких беруть участь країни-партнери, скажімо, миротворчі операції або програма "Партнерство заради миру" обговорюються із зацікавленими урядами на відповідних форумах - у Раді євроатлантичного співробітництва. Комісії НАТО-Україна. де й ухвалюються рішення. Те саме стосується і заходів, здійснюваних у рамках Середземноморського діалогу. Вони обговорюються з державами-учасницями у Групі з питань середземноморського співробітництва.

Генеральний секретар НАТО заохочує і спрямовує процес консультацій та прийняття рішень в Альянсі. Він с головою Північноатлантичної ради та інших вищих комітетів і в силу своєї посади справляє значний вплив на процес ухвалення рішень. Він може виносити читання на обговорення і використовувати своє становище незалежного й неупередженого голови, щоб направити дискусію у річище консенсусу в інтересах усього Альянсу. Однак він не уповноважений самостійно приймати рішення щодо політичного курсу і може діяти від імені Альянсу тільки в тій мірі, в якій уряди країн-членів погодяться надати йому таке право. Він є основним представником Альянсу у двосторонніх відносинах між НАТО й окремими урядами держав-учасниць або у зв'язках з іншими міжнародними організаціями. Він також виступає чільним речником Альянсу у контактах із засобами масової інформації.

Військова структура НАТО перебуває під наглядом Військового комітету. Це найвищий військовий орган Альянсу, політичне керівництво яким здійснює Північноатлантична рада. До його складу входять начальники генеральних штабів країн-членів або їхні Військові представники. Комітет надає Альянсові поради з військових питань. Він також здійснює керівництво Верховними головнокомандувачами сил НАТО. Їх два - Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО у Європі, штаб якого знаходиться у Монсі, Бельгія, і Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил у зоні Атлантичного океану. Штаб останнього розташовано у Норфолку, штат Вірджинія, США.

Кожен Верховний головнокомандувач визначає потреби у збройних силах та звертається з проханням про надання військ, необхідних для виконання його завдань. Він також відповідає за розробку планів оборони у своїй зоні та консультує політичне і військове керівництво НАТО з питань, то входять у його компетенцію. Він командує тими збройними силами, які країни-члени погоджуються передати у розпорядження НАТО, і в кінцевому підсумку несе відповідальність за оборону зони, що перебуває під його контролем. Як на Головнокомандувача на нього також покладається відповідальність за визначення потреб у збройних силах, а також за розгортання і навчання військ, які будуть підпорядковані йому під час кризи. Він відповідає за розвиток військового потенціалу та підтримання боєготовності, необхідної для участі в управлінні кризовими ситуаціями, миротворчих операціях та гуманітарних місіях.

Обидва Верховні головнокомандувачі надають Військовому комітету і в кінцевому підсумку політичному керівництву НАТО інформацію й рекомендації щодо рішень про склад і дислокацію їхніх військ та їх підтримку і загалом щодо будь-якої справи, яка може вилинути на їх спроможність виконувати свої обов'язки. Головнокомандувачі встановлюють нормативи щодо організації, підготовки, оснащення, утримання й забезпечення підпорядкованих їм військ. Проводячи навчання й аналізуючи дії збройних сил, вони допевняються того, щоб ці сили були здатні виконувати свої функції. Велика кількість спільних військових заходів, програм підготовки і навчань, організованих під керівництвом кожного з Верховних головнокомандувачів, здійснюються разом з країнами-партнерами НАТО в рамках "Партнерства заради миру".

Кроки на шляху до зовнішньої трансформації Альянсу

Особливості зовнішньої трансформації Альянсу, процесу прийняття в НАТО нових членів і нових форм партнерства визначають ряд ключових ініціатив, висунутих протягом кількох останніх років. Згадаємо найважливіші з них. Це запровадження і подальше удосконалення програми "Партнерство заради миру"; заснування Ради євроатлантичного партнерства - нового форуму, в рамках якого збираються нинішні члени Альянсу, всі країни-партнери НАТО і учасники "Партнерства заради миру"; закладення основи для стабільного і міцного партнерства з Росією; розвиток особливого партнерства НАТО з Україною; поглиблення Середземноморського діалогу за участю шести середземноморських країн, що не входять до НАТО, але співпрацюють з Альянсом; посилення впливу Європи в Альянсі; розширення участі Альянсу у миротворчих операціях і, зокрема, його першорядна роль у реалізації військових складників мирної угоди по Боснії та провідна по цей день роль у багатонаціональних Стабілізаційних силах у Боснії. Кожне з цих питань заслуговує на окремий розгляд.

Loading...

 
 

Цікаве