WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологі-чних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових па-радиг - Контрольна робота

Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологі-чних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових па-радиг - Контрольна робота

У будь-якій політичній системі завжди існує центральна безперечна аксіома, на яку ця система спирається. В демократичній системі такою аксіомою є суверенітет громадської думки. Уявлення щодо природи громадської думки до першої світової війни розвивалися в основному на класичній конституційній теорії, тобто: у зв'язку з проблемою народного суверенітету. Найбільш загальний і всебічний аналіз суверенітету і природи громадської думки в рамках традиційної політичної науки зробив А.-О. Лоуелл у праці "Громадська думка і народний уряд" (1913 р

Після першої світової війни почався етап власне соціологічного дослідження громадської думки і становлення суспільних інститутів, пов'язаних із становленням і функціонуванням громадської думки як політичної сили. Якщо доти громадська думка розглядалася під кутом зору її суверенності й суспільної цінності, то тепер головна увага приділялася тому, як вона формується, яка техніка фіксації цієї думки, як її використати в цілях управління. Головним практичним питанням стало таке: як саме люди доходять тієї чи іншої думки, позиції та як зробити, аби вони думали саме так, а не інакше.

Одним із напрямів подальшого розвитку громадської думки став суто прагматичний пошук засобів впливу на неї тих чи інших соціальних груп у своїх практичних інтересах. У суспільному житті з'явилася нова сила, з якою суспільство мало рахуватися, хоч її творці вважали, що вони лише маніпулюють наявними думками . Емпіричні дослідження громадської думки в основному з допомогою опитування стали загальноприйнятими з другої третини XX ст. Сформувалася ціла індустрія наукового, комерційного, політичного характеру, виникли нові проблеми статистики, достовірності, методик вивчення громадської думки тощо. Інститут громадської думки став одним з основних елементів функціонування політичної системи. Разом із засобами масової комунікації, що формують , відображають громадську думку, він отримав назву "четверта влада" поряд із законодавчою, виконавчою і судовою . Іншим напрямом досліджень стало вивчення засобів масової інформації та їхнього впливу на громадську думку. Специфічною сферою політології стало дослідження політичної культури, ініціатором якого виступив американський політолог Г. Алмонд. Зараз воно вже повністю відійшло від досліджень лише громадської думки, оскільки на відміну від останніх об'єднує в єдине ціле три аспекти політичної свідомості — знання, оцінку та емоції.

Третьою важливою проблемою західної політології вважається дослідження плюралістичного характеру політичного процесу. Засновником політичного плюралізму вважають американця Дж. Медісона, який вперше заявив про нього 1787 р. До фундаторів-теоретиків відносять також американського філософа-прагматика Дж. Дьюї, англійських дослідників Дж.-С. Мілля і Г. Ласкі, німецьких учених О. фон Гірке і Е. Френкеля.

Основна функція плюралізму — легітимізація різноманітності, спрямована на утвердження свободи. Плюралізм розуміється як форма вираження свободи виражати й захищати свої інтереси для всіх соціальних і політичних груп, що не перебувають поза законом, тобто діють у межах конституції. Проте політичний плюралізм, у розумінні західної науки , — це не просто принцип, а й певний механізм здійснення влади в державі . Тому політичний плюралізм передбачає не просто процес легітимізації різнорідних інтересів, а ймеханізм регулювання конфліктів між цими інтересами, стабілізації соціального організму. В операційно-політичному плані плюралізм розглядається як можливість доступу до державної влади всіх заінтересованих груп , незалежно від їхніх соціальної значущості й сили .

Проблемою політичного плюралізму в різні часи займались А. Бентлі, представники чиказької школи (Ч. Мерріам, Г. Лас-суелл), школа так званого плюралістичного індустріалізму (К. Керр, Дж. Данлор, Ф. Харбісон, Ч. Маерс та ін.), послідовники ідей Дж. Мілля (Р. Иісберг, В. Паккард) та ін.

Деякі мислителі різко критикують плюралізм — приміром, Г. Маркузе і К. Вольф визначають його як засіб виправдання відчуження. Проте більшість — і в сфері політики, і в царині науки, і в сфері масової свідомості — орієнтується на плюралізм як незмінний фактор демократії та пов'язує майбутній розвиток політичної системи із становленням досконаліших форм плюралізму, позбавлених невиправданих диспропорцій і привілеїв .

І , нарешті, четвертою серед найважливіших проблем, якими опікується західна політологія, є проблема пріоритету прав людини й громадянина як основа свободи. Через необхідність забезпечення прав людини в рамках ліберально-демократичного суспільства з моменту його зародження і до нашого часу постійно виникають два питання. Перше з них — наскільки соціальний контроль і планування, необхідність яких стала очевидною у XX ст., можна поєднати з демократією, де існує свобода діяльності й волевиявлення. Соціалістичний варіант нікого, звісно, не переконав, оскільки він нищив свободи, не даючи планування, виключно з метою полегшення процесу управління суспільством тоталітарними методами. Взагалі не слід перебільшувати внесок у цю сферу соціалістичних держав, оскільки проблема планування розв'язувалася в капіталістичному суспільстві задовго до Жовтневого перевороту 1917 р. і на зовсім іншій основі.

Загальноконцептуальним фундаментом планування стала теорія соціального контролю. У 1901 р. американський теоретик Е.- А. Росе написав книгу "Соціальний контроль", у якій довів, що найбільш ефективним для суспільства, яке розвивається на демократичній основі, є не формальний контроль (політико-правовий) , а неформальний соціальний контроль, що здійснюється через засоби соціалізації, громадську думку, неформальну групову діяльність і примус з допомогою неформальних інститутів. У сфері економічної діяльності ці думки розвинув економіст Колумбійського університету Дж.-М. Кларк у праці "Соціальний контроль бізнесу" (1926 р.). Простеживши історію становлення форм соціального контролю від XVIII ст., Кларк вивів основні причини розвитку соціального контролю як розширення демократичних інститутів на основі політичного самоврядування і створення можливостей саморозвитку особи , а також розробив концепцію економізації соціального примусу за рахунок умілого використання стимулів і мотивів діяльності. На цій основі виникла школа демократичного планування та було розроблено кейнсіанську модель державного регулювання . Вона визначалася не лише економічними потребами, а й — в основному — характером політичної культури і політичних інститутів суспільства.

Завдання 3.

Дати відповідь на тестові завдання.

1. Визначите, до якої форми правління належать такі ознаки:

Відповідь - абсолютна монархія .

2 . Конституційна парламентська монархія характеризується :

Відповідь - г)сильним обмеженням монархічної влади в судовій та виконавчій гілках , фактично повною відсутністю повноважень у законодавчої ;

3 . Хто з відомих американських вчених запропонував типологію політичних культур , яка спирається на специфіку різних країн та регіонів :Відповідь - а)С.Верба та Г.Алмонд;

4 . Яка з перелічених ідеологій апелює до необхідності ринкової економіки , свободи та обмеження державного регулювання економіки :

Відповідь - в) класичний лібералізм;

Література .

1 . Бабкіна О.В. , Горбатенко В.П. та ін. - Політологія - підручн.- К : Видавничий центр "Академія" , 2006 .

2 . Бабкіна О.В. , Горбатенко В.П та ін. – Політологія – посібник – К : Видавничий центр "Академія" ,1998 .

3 . Брегеда А.Ю. – Основи політології .- навч. посіб. – К : КНЕУ , 2000.

4 . Гелей С., Рутар С. – Політологія – навч. посіб. – К : Знання , 1999 .

5 . Сазонов М.І. – Політологія – Харків : "Фоліо" , 1998 .

6 . Шемшученко Ю.С. , Бабкін В.Д та ін. – Політологічний енциклопедичний словник – К : "Генеза" ,1997 .

12

Loading...

 
 

Цікаве