WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Довгострокова політика України по забезпеченню енергетичної безпеки на підставі аналізу геополітичних планів і перспектив головних провідних країн сві - Дипломна робота

Довгострокова політика України по забезпеченню енергетичної безпеки на підставі аналізу геополітичних планів і перспектив головних провідних країн сві - Дипломна робота

На нараді з членами російського уряду президент Росії сказав, що пряма або прихована підтримка білоруської економіки Росією продовжуватиметься впродовж тривалого часу, хоча, починаючи з цього року, вона значно скорочується. Путін уточнив, що по газу ця підтримка вимірюватиметься цифрою приблизно $3,3 мільярда, по нафті і нафтопродуктам ця цифра складе $2,5 мільярда. При цьому він зазначив, що друга цифра порахована точно і узгоджена з білоруською стороною. Президент уточнив, що $5,8 мільярда - це тільки по енергоносіях підтримка російською економікою в 2007 році. Посилаючись на дані російського Мінфіну, президент нагадав, що весь бюджет Білорусі на 2007 рік в доларовому еквіваленті складає близько $14 мільярдів. За його словами, відповідно, російська підтримка виражається в цифрі приблизно 41%. Путін сказав, що це плата Росії за спокійний, м'який, союзницький спосіб переходу до ринкових відносин і підтримка братського білоруського народу. [91]

Продовжуючи економічний вплив, Росія примусила РБ узяти на себе зобов'язання обмежити постачання цукру в РФ в 2007 році об'ємом 180 тисяч тонн, в 2008 році - 100 тисяч тонн. Відзначимо, що в 2005 році Білорусь поставила на російський ринок 376 тисяч тонн цукру, в 2006 році - 369 тисяч тонн. Збиток федерального бюджету від цього за останні 4 року експерти оцінюють в 165 млн. доларів. В даний час з Білорусі до Росії безмитно може ввозитися тільки цукор, вироблений в цій республіці з цукрового буряка. Цукор, вироблений з імпортного сирцю, повинен оподатковуватися митом у розмірі $340 за тонну. Судячи з обсягів постачань минулих років, "білоруси систематично під виглядом бурякового ввозили на російський ринок сирцевий цукор", стверджує заступник голови правління Союзроссахара Сергій Міронов. Як доказ він привів дані обсягів виробництва білого цукру в Білорусі і експорту д РФ в 2003-2005 роках. "У 2003 році в Білорусі було вироблено 256 тисяч тонн бурякового цукру, при цьому обсяг експорту до РФ склав 337 тисяч тонн, в 2004 році – вироблено 300 тис тонн, ввезено - 423 тисяч тонн, в 2005 році - вироблено 400 тисяч тонн, експортовано 481 тисяч тонн".[92]

Підвищення цін на енергоносії в сукупності з відміною преференцій в торгівлі з країнами ЄС ставлять білоруську економіку в 2007 році в скрутне становище. З'ясовується, що білоруська модель нежиттєздатна без дотаційної підтримки інших країн. [93]

Можна виділити два періоди розвитку білоруської економіки за роки незалежності, які в значній мірі були обумовлені білорусько-російськими відносинами.

Відкладений кризис

Перший період — 1996-1998 рр., коли економічне зростання досягало 11%. Цей період почався після підписання договору про Митний союз на початку 1995 р., що відкрило шлях для безмитного ввезення білоруських товарів до Росії. Білоруський експорт в той рік майже подвоївся (приріст — 87,5%). Крім того, в квітні 1996 р. Росія зробила щедрий дар — була списана білоруська заборгованість за енергоносії у розмірі 1,4 млрд. USD (2,5-3 млрд. USD в нинішніх цінах).

Перша фаза зростання закінчилася одночасно з російським дефолтом. Потім в 1999-2001 рр. наступила стагнація. У ці роки, за статистикою, темпи зростання ВВП складали 3-4%, що означало, якщо врахувати особливості білоруської статистики, реальну відсутність зростання. Незалежні аналітики тоді передрікали вступ білоруської економіки до стадії кризи. Але прогнози не передбачали подій на світовому ринку нафти і величезні дотації Росії на підтримку "білоруської моделі".

Друга фаза зростання припадає на 2002-2006 рр. У цей період відбувається значне зростання світових цін на енергоносії, пожвавлення російської економіки після дефолта і відновлення попиту на білоруські товари. Серед всіх експортерів до Росії білоруси в цей період мають велику перевагу, що впливає на підвищення конкурентоспроможності товарів оброблювальної промисловості на російському ринку, — вони отримують енергоносії за нижчими цінами, ніж їх конкуренти з інших країн.

Але до кінця другої фази зростання, ще до погроз перетворення на реальність намірів Росії поставляти енергоносії за світовими цінами, сталі помітні негативні тенденції в економічному розвитку.

Відбувається поступове падіння конкурентоспроможності продукції оброблювальних галузей на російському ринку, гальмується інноваційний розвиток, в багатьох галузях продовжується проїдання основних фондів. У 2006 році до неконкурентоздатних на російському ринку товарів можна додати білоруські телевізори, доходи від експорту яких впали уполовину. Якщо врахувати, що притока прямих іноземних інвестицій до Росії за останні два роки значно збільшивася (наприклад, до кінця 2006 р. там вводиться два крупні заводи по виробництву холодильників) і що не за горами вступ Росії до ВТО, то і в наступні роки можна чекати подальшого витіснення білоруських товарів з російського ринку.

Сировинний придаток

Негативні тенденції останніх років перекривалися все зростаючими доходами від експорту нафтопродуктів. Росія поставляла до РБ у все зростаючій кількості і за цінами, які все більш відхилялися вниз від цін світового ринку (в основному за рахунок не повернення Росії експортного мита). Ціни на нафтопродукти росли до середини 2006 р. Таким чином, Росія знову зробила ще один щедрий подарунок — дала білорусам можливість заробляти на світовому ринку за рахунок російської нафти до 8% білоруського ВВП. Особливо значним був приріст доходів від експорту нафтопродуктів в I півріччі 2006 року (зростання в 1,6 разу по відношенню до 2005 р.).

За минулу п'ятирічку істотно змінилася структура зовнішньої торгівлі. Частка експорту машин і устаткування значно знизилася при одночасному зростанні частки сировинного експорту. Зараз більше половини всього експорту в ЄС (53%, січень — липень 2006 р.) дає експорт нафтопродуктів. Якщо сюди додати калійні добрива, ліс і чорні метали, то виявиться, що сировинний експорт в ЄС дає близько трьох чвертей його обсягу. Країна перетворилася на сировинний придаток Європи.

До цих пір негативні тенденції покривалися доходами країни від експорту енергоносіїв і постачанням дешевого газу. Але зростання цін на нафту на світовому ринку припинилося. Ціни до кінця року навіть знизилися на 20% в порівнянні з їх піком в липні. Мабуть, закінчується (принаймні, значно зменшується) і дотаційна підтримка Росії (введення експортного мита на нафту у розмірі 180 USD, зростання цін на газ імовірно на 100 USD, підвищення тарифів на залізничного перевезення білоруських вантажів в Росії).

Крім того, з середини 2007 р. будуть скасовані преференції і в торгівлі з ЄС, що приведе до зниження експортних доходів ще приблизно на 0,3 млрд. USD. Все це веде до закінчення другої фази зростання білоруської економіки, яке останніми роками забезпечувалося дією зовнішніх чинників.

Зниження на іншу орбіту?

Очевидно, що підвищення цін на енергоносії зменшить ВВП країни і доходи власників давальницької нафти (на величину зниження чистого експорту плюс та, що належить Білорусі частина експортного мита). Загальна сума зниження цих доходів складе близько 3 млрд. USD. Оскільки нам невідомо, в якій пропорції розподіляються доходи між давальцями, які поставляють близько половини від всього об'єму нафти, то меншу погрішність втрат країни даватиме оцінка 2,2- 2,5 млрд. USD (передбачається збереження нинішніх цін на світовому ринку нафтопродуктів).

Втрати від підвищення цін на газ прорахувати легше — вони знизять ВВП на 2 млрд. USD. Разом загальні втрати країни можуть дорівнювати до 4,5 млрд. USD, що складає приблизно 13% вироблюваного в країні ВВП.

Вказані втрати від зовнішньої торгівлі можна розподілити між групами населення і державою різними способами. Наприклад, можна спробувати не допустити пониження зарплат і соціальних трансфертів за рахунок тимчасового зниження частки накопичення у ВВП (зараз інвестиції складають 22% ВВП).

А тепер пригадаємо, що таке 2011 рік для Білорусі. Це рік президентських виборів. Таким чином, до своїх нових виборів Білорусь повинна підійти з світовими цінами на газ і нафту (або з розділом мита на нафтопродукти 85/15 плюс ще ввізне мито на російську нафту, що фактично те ж саме) і з 50-процентним пакетом у ВАТ "Белтрансгаз", друга половина якого на той час буде вже у "Газпрому". І тепер запитаємо себе, як би проходили вибори в Білорусі в 2006 році, якби все це вже було зроблено Росією до березня 2006 року? Навряд чи можна дати однозначну відповідь, хто б переміг на виборах, але те, що перемога будь-якого кандидата не була б "елегантною" — очевидно.

Крім того необхідно враховувати, що АК "Транснефть" має намір побудувати нафтопровід в обхід Білорусі - Унеча - Великі Луки - Приморськ - потужністю 50 мільйонів тонн на рік. Нова магістраль протяжністю близько 1000 кілометрів, у разі її створення, ліквідовує транзитні ризики при постачаннях нафти до Німеччини і Польщі. [94]

Loading...

 
 

Цікаве