WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Реалізація політики Угорщини щодо вступу в НАТО. Інтеграція Угорщини до ЄС - Курсова робота

Реалізація політики Угорщини щодо вступу в НАТО. Інтеграція Угорщини до ЄС - Курсова робота

членства у НАТО Будапешт за свої кошти придбав лише одну сучасну систему озброєнь - систему "ППО Містраль" французького виробництва. Основну частину своїх озброєнь угорська армія отримала від Росії за рахунок заборгованості колишнього СРСР - більше 500 бронетранспортерів БТР-80 і автомобілів "НИВА", а до цього ескадрилью сучасних МІГ-29 [42].
Новий скандал виник в Угорщині на кінці 2000 року, що був пов'язаний з ВПС Угорщини. В Будапешті довго відбувалися дискусії з питання - що краще: закуповувати для оновлення своїх ВПС: дорогі літаки західного виробництва чи обмежитися модернізацією винищувачів російського виробництва МІГ-29, які знаходяться на озброєнні угорської армії. Думки з цього приводу різко відрізнялися одна від одної. Недостачі у виборі літаків не було. Шведська авіакомпанія "Сааб" пропонувала винищувачі "Гріппен", французька "Дассо" прагнула проштовхнути нову модель "Міража". Найбільш активними були американці, які пропонували свій авіатовар на вибір. Компанія "боїнг Макдоннел-Дуглас" нав'язувала найновіші і дорогі F/A-18 Хорнег, а "Локхід-Мартін" прагнула продати бувши в користуванні F-16, що стосується варіанту модернізації МІГ-29, то послуги на рахунок цього пропонували німецькі, російські, ізраїльські і польські фірми, які мали відповідний технологічний досвід і виробничі потужності. Переважаючими бачилися позиції німецького підприємства "DАСА", яке мало наміри залучити до модернізації російське підприємство-виробник "Міг-Мапо" [89].
Обстановка склалася таким чином, що німецька сторона не сумнівалася в заключенні дуже вигідного для неї контракту про модернізацію 14 літаків з 27, які були у складі Кечкеметського авіаполку. Тим більше, що у приватних розмовах деякі угорські чиновники не один раз давали зрозуміти, що питання у найближчий час вирішиться саме на користь "DАСА". Але існували і противники модернізації. З великою настирливістю посол (сьогодні вже колишній) США в Угорщині Петер Тюфо "пробивав" постачання в Угорщину американської авіатехніки. Кінцеве рішення з приводу долі угорських ВПС повинен був прийняти кабінет уряду до кінця 2000 року. У лютому 2001 року США почало звинувачувати Угорщину в тому, що вона економить на воєнних витратах. Конфлікт досягнув апогею у середині лютого, коли з дня на день очікувалося засідання урядового кабінету. Натовські і американські представники буквально виломлювали руки членам кабінету, прагнучи їх умовити на користь F-16 [18]. Яким же було здивування офіційних представників фірми "DАСА", коли кабінет прийняв рішення протилежне тому, яке очікувалося. Було оголошено про придбання винищувачів F-16 причому не нових. За попередніми підрахунками закупівля цих машин, озброєння і підготовка обслуговуючого персоналу обійдеться угорській казні в 160 млрд. форинтів, що відповідає 530 млн. доларів.
Ще на початку 90-х років була розроблена програма правових та політичних заходів, що гарантувала відповідні засади для демократичних перетворень, зокрема і здійснення цивільного контролю над збройними силами. Конституцією та законами Угорської республіки було однозначно визначено права та обов'язки президента республіки і державних зборів у питаннях утримання, фінансування, управління та застосування збройних сил. У контролі та управлінні збройними силами важливу роль відіграє комісія парламенту з питань оборони, конституційна комісія, державна обліково-ревізійна палата та контрольне відомство уряду Угорської Республіки. Політичні інститути, які діють згідно з законодавством та принципом розподілу влади дають тверді гарантії того, що рішення про використання збройних сил може бути прийняте виключно виборними та підзвітними народу політичними структурами. Незважаючи на існування основних політичних та правових умов демократичного цивільного контролю над збройними силами, існувала потреба подальшого вдосконалення контрольного механізму. Тому подальша законотворча діяльність була спрямована на опрацювання законів щодо умов введення надзвичайного стану в країні, а також на гармонізацію оборонних і економічних зв'язків [86].
У 1995-1996 роках були прийняті закони та рішення про комплектування резерву угорської армії, про військову освіту, про військове бюро президента Угорської Республіки, про підготовчу програму вступу країни до НАТО, про порядок та зміни в призовній системі, про військово-промисловий комплекс країни. Звідси ми бачимо, що Угорщина здійснила ряд заходів, щоб якнайшвидше стати членом альянсу.
Кількість питань військової сфери, не врегульованих законодавством країни, зменшується з кожним роком. Продовжується перебудова систем планування оборони та формування бюджету за зразком, прийнятим в країнах-членах НАТО. Створення елементів суспільно-політичної системи для здійснення ефективного демократичного та цивільного управління армією і контролю над збройними силами з боку державних структур, зокрема законодавчих та виконавчих. Парламентська комісія з питань оборони постійно отримує інформацію про становище в армії, про її найважливіші завдання, розвиток та кадрові зміни [69].
До практичних заходів, які здійснювалися у військовій сфері, слід віднести участь країни в навчаннях у рамках ПЗМ відповідно до робочої програми партнерства, яка була оформлена НАТО у вигляді трирічного "гнучкого" плану, а також згідно з Індивідуальною програмою партнерства, розробленою у відповідності до ПЗМ для співробітництва з кожною "партнерською" країною окремо.
При опрацюванні цих програм значну роль відіграло досягнення відповідностей між військовими системами НАТО та Угорської Республіки, визначених для країни в ході процесу планування та контролю програми ПЗМ. Найбільш важливі елементи взаємодії Угорщини з НАТО експерти Північноатлантичного блоку розробили в ході спільного вивчення та узгодження можливостей двох військових структур. Угорщина серед усіх програм співробітництва, учасником яких вона є, найбільш важливим для себе вважала заходи, що проводилися за формулою "НАТО-ПЗМ". У 1995 році підрозділи та представники угорської армії взяли участь у 161 заходах за програмою ПЗМ, з яких 11 - навчання вище зазначеної категорії, а в 1996 році - у 152, з яких 24 - військові навчання. У рамках програми відбувалася і підготовка офіцерського корпусу. Так кількість офіцерів, які починаючи з 1991 року закінчили військові заклади за кордоном, станом на 1997 рік становила 705 чоловік. Крім того, в процесі планування та контролю програми ПЗМ Угорщина визначила і запропонувала для взаємодії з НАТО окремі підрозділи угорської армії. Цим силам було поставлене завдання протягом короткого часу досягти певного рівня відповідності, щоб у разі потреби вони змогли брати участь в операціях НАТО (миротворчих, гуманітарних, науково-рятувальних) [27, с. 84-89].
Після розширення альянсу Угорщина ввійшла в зонуПівденного головного командування в Неаполі. А в лютому 1991 році в Угорщині, як і в Польщі, Чехії і Румунії, розпочали роботу операційні центри повітряного спостереження, створені з використанням американських технологій. Їх відкриття стало першим кроком до
Loading...

 
 

Цікаве