WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичний режим: поняття і типологія. Політичний режим в Україні: реальність і перспективи - Курсова робота

Політичний режим: поняття і типологія. Політичний режим в Україні: реальність і перспективи - Курсова робота

методів,
спрямованості, міри їхньої участі в урегулюванні й розв'язанні криз
соціального розвитку.
Виходячи зі сказаного, є недоречними як зневажливе ставлення до
демократії, так і романтизм надшвидкого переходу до неї. До того ж
декретувати демократію, впровадити її за допомогою законів чи конституції -
це чергова міфотворчість. М. В. Загладін (Росія) стверджує, що заяложена в
пресі та науковій літературі формула про перехід країн СНД від
тоталітаризму до демократії є хибною за своєю суттю. Перехід у
безпосередньому значенні цього слова до демократії можливий лише там, де
вже існували демократичні традиції, є досвід соціального розвитку на
демократичних засадах, але з певних причин цей розвиток був перерваний
встановленням іншого політичного режиму (зворотною хвилею). У нас у
зрілому, усталеному стані демократії ніколи не було.
Як зазначено в науковій літературі, формули "переходу", "перехідного
періоду" були вигадані радянськими суспільствознавцями, коли стало
зрозуміло, що побудови більшовиками справедливого, гуманного суспільства
відповідно до ідей фундаторів наукового комунізму не відбувається. Відтак
посилання на складності "переходу" стали ідеологічним маневром, за
допомогою якого КПРС упродовж десятиріч відмежовувалася від серйозного
аналізу підсумків власного правління. Втім, років 15-20 тому багато які
західні вчені також характеризували тодішній СРСР як "перехідне
суспільство". Проте ні тоді, ні сьогодні ніхто з тих, хто на існуванні
цього "переходу" (тепер уже України), не може скільки-небудь точно
визначити, куди ж його суб'єкт "переходить".
ІІІ. Політичний режим в Україні як реальність, модифікаційні
тенденції та перспективи.
Сьогоднішній стан України з точки зору політичного режиму - це
звичайна в рамках авторитаризму плюралізація (на противагу звичному для нас
монізмові) суспільного життя, яка може бути, а може й не бути початком
становлення демократії. Відновлення природних плюральних засад суспільного
життя за відсутності характерного для нього стану несуперництва, за
запеклої, часом брутальної за своїми методами боротьби за владу або вплив
на неї, що відбувається в умовах загальної соціально-економічної й політико-
духовної кризи, є, за визначенням С. П. Хантінгтона, частиною "великого
процесу модернізації" в світі. Головні завдання модернізації суспільства
здатні розв'язувати політичні режими різного тилу, як авторитарні, так і
демократичні. До того ж, зіткнувшись з колосальними соціальними проблемами
модернізації, політичний істеблішмент завжди відчував спокусу принести в
жертву демократію задля економічних реформ.
В сучасній Україні існує специфічний "змішаний" політичний режим, в
якому поєднуються ознаки всіх основних "чистих" різновидів політичних
режимів:
а) демократичного,
б) авторитарного,
в) автократичного,
г) тоталітарного,
д) анархічного,
е) охлократичного.
Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні,
слід відзначити:
1) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних,
так і громадських);
2) юридичну рівність громадян;
3) гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості.
В той же час є певні обмеження у сфері двох інших основних принципів
демократичного режиму - вирішення найголовніших політичних проблем
відповідно до волі більшості громадян та забезпечення широкого кола
особистих, громадянських та політичних прав та свобод. Відсутнім є належний
постійний контроль народу за органами політичної влади, за бюрократичним
апаратом держави; суттєву роль відіграє маніпулювання інформацією. Для
значної частини населення багато декларованих прав та свобод не підкріплені
економічно та організаційно. Деякі з демократичних прав грубо порушуються
існуючими підзаконними актами та бюрократичними процедурами (наприклад,
право на вільний вибір місця проживання - антидемократичним інститутом
прописки). Корупція та безвідповідальність зводять нанівець найкращі
побажання законодавців та політиків-романтиків.
Існуючі обмеження демократичних принципів дають підстави для висновку
про наявність у сучасній Україні певних елементів авторитарного політичного
режиму. До таких елементів також належать:
1) широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави (уряду
та президента);
2) звуженість принципу гласності у діяльності органів політичної влади
та реальної відповідальності їх керівників та інших представників за зміст
та наслідки своєї діяльності. Зокрема схованою від громадськості є
інформація про фактичні основні джерла та реальний розмір доходів вищих
посадових осіб у державі.
Найважливішою ознакою автократичного політичного режиму, яка
притаманна сучасній Україні, є обмеженість кола осіб, що здійснюють реальну
політичну владу, та відокремленість абсолютної більшості народу від процесу
її здійснення.
До числа залишків тоталітаризму слід віднести такі специфічні риси
політичної свідомості значної частини адміністративних кадрів, політиків та
простих громадян, як впевненість у власній непогрішимості, нетерпимість до
політичного інакомислення, анти-інтелектуалізм у сфері гуманітраних знань,
догматизм, примітивізація полі-гичної культури. В основі своїй знищений на
центральному інституційно-нормативному рівні тоталітаризм і далі розквітає
в багатьох сферах на локальному і навіть регіональному та секторному рівнях
політичної системи.
Анархічний політичний режим часто буває представлений такими своїми
компонентами, як:
1) відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних
відносин, свавілля сильнішого або більш спритного, відсутність гарантій
безпеки населення та представників органів політичної влади;
2) конфронтація владних структур, відсутність ефективних форм
координації їхніх дій;
3) ерозія загальної ідеї єдиної політичної системи (що виявляється в
діяльності впливових сепаратистських сил та сил, що претендують на виключне
право репрезентувати "справжні інтереси народу" та вимагати заборони
діяльності своїх опонентів);
4) втрата (у деяких випадках) вищими органами політичної влади
монополії на організоване застосування насиля.
І, нарешті, суттєві елементи охлократичного політичного режиму
характеризують політичне життя України тою мірою, якою її владним
структурам притаманні:
1) некомпетентність,
Loading...

 
 

Цікаве