WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методологічні аспекти аналізу наукового рівня пізнавальної політології - Реферат

Методологічні аспекти аналізу наукового рівня пізнавальної політології - Реферат

підходу, "відсутність хоча б одного пункту в аналізі залишає без розгляду якусь істотну характеристику політичного процесу, а тому робить результати дослідження не достатньо достовірними" [13, с. 109].
Максимальна оцінка рівня системного підходу - 5 балів ставиться за умови, що в певному дослідженні є 5 і більше пунктів вищевказаної шкали. Відповідно, 4 пункти - 4 бали, 3 пункти - 3 бали і т. д.
Показник "одиниця вимірювання рівня матеріальних гарантій політики" розроблений для вивчення характеристик економічноїпідсистеми (у реформуванні української політичної системи) і призначений для аналізу економіко-методологічного рівня досліджень економічних перетворень у період трансформації політичної системи України від посткомуністичної до "незалежно"-демократичної. Цей показник розроблений на основі п'яти взаємозалежних складових "модернізаційного синдрому" [5, с. 133]:
1. Гарантія демократичного розподілу доходів для забезпечення вітальних потреб значної частини суспільства.
2. Гарантія ідентичності цивільного суспільства зі значним представництвом середнього класу.
3. Гарантія легітимності економіки, зокрема вихід її значної частини з тіні на основі відповідного законодавства й добровільної сплати податків.
4. Гарантія політичної участі, заснована на ринковій економіці й ідеології індивідуалізму (замість совкового колективізму).
5. Гарантія політичного управління, що забезпечує стратегічний і поступальний рух державного механізму до демократичних і ринкових перетворень, вільних від жорстких обмежень із боку олігархічних угруповань.
За наявності в дослідженні п'яти матеріальних складових (гарантій політики) цьому дослідженню ставиться найвищий бал - "5" (як наприклад у дослідженні [5]). Якщо в аналізованому дослідженні зазначені тільки 4 матеріальні складові, то рівень матеріальних гарантій оцінюється в 4 бали (і т. д.). За відсутності пропонованих (і інших) напрямів економічних перетворень існуючої політичної системи, рівень матеріальних гарантій демократичної політики оцінюється нулем балів. Наприклад, тільки констатація: "мафіозні клани", "адміністративно-економічні клани" тощо.
Показник Е (вектор трансформації) містить такі категорії вектора трансформації української політичної системи:
1. Демократичний вектор (див. категорію "Політична ідеологія").
2. Олігархічний політичний режим [5, с. 135].
3. Загальносистемний (неідеологізований) вектор.
4. Глобалістичий вектор (у зовнішню систему).
5. Регіональний вектор (місцеве самоврядування, децентралізація політичної влади).
6. Слов'янський (східнохристиянський православний) вектор, пов'язаний з російським монархізмом [7].
7. Президентсько-парламентський вектор.
8. Парламентсько-президентський вектор.
9. Пряме президентське правління.
10. Інші вектори.
11. Відсутність категорії (напряму) вектора.
Якщо в дослідженні автор зазначає кілька категорій (напрямів) вектора трансформації, у контент-аналізі такого дослідження фіксується один, головний (визначальний) вектор трансформації української політичної системи. Якщо ці напрями рівнозначні (і взаємовиключні), позначаємо категорію "Х".
Пілотажне дослідження. Перший контрольний приклад нашого дослідження із зазначеної методики - контент-аналіз теоретико-методологічного, функціонального, системного, ідеологічного й економічного рівня основних понять, категорій і ключових слів у політологічному дослідженні О. О. Чемшита [13]. У цьому дослідженні дуже високий рівень теоретико-методологічного обґрунтування дослідження політичних процесів і політичних систем (16 джерел), що заслуговує оцінки 5 балів.
Аналіз категорії функціональності, зокрема практичної значимості політологічного дослідження засвідчив насамперед гносеологічну функцію дослідження, не пов'язану з конкретною раціоналізацією (реконструкцією) української політичної системи. Автор описав характерний приклад необ'єктивності деяких вітчизняних схоластичних політологів, які ігнорують необхідність демократизації політичних процесів і не визнають наукової,
політичної й практичної значимості раціоналізації політичної системи: "частина вітчизняних ... політологів, які професійно сформувалися в умовах домінування "єдино правильної" ідеології... не звикла звертати уваги на корисність своїх дій і рецептів і вже тим більше - на свою особисту відповідальність перед суспільством" [13, с. 107-108].
У виявленні категорії "політична ідеологія" в цьому дослідженні спочатку був зафіксований нульовий результат. Була відсутня ідеологічна парадигма, заснована на функціях політичної соціалізації, що реалізують створення й закріплення політично значущих установок (ідеологій). Проте змістовніший аналіз шести методологічних пунктів коректного дослідження політичного процесу виявив його соціалістичну спрямованість.
Цьому дослідженню необхідно поставити найвищий бал (5) за максимальний рівень системного підходу й економічного обґрунтування політичних процесів. Так, у висновку статті автор вказав шість обов'язкових пунктів коректного дослідження політичного процесу, які ставляться до основних методологічних принципів системного підходу при аналізі політичних систем [13, с. 108-109]. Аналіз вектора трансформації показав демократичний вектор трансформації української політичної системи.
Другий контрольний приклад - стаття з мінімальним рівнем теоретико-методологічного обґрунтування політологічного дослідження елементів української політичної системи [7]. Спроба теоретичного обґрунтування елітогенезу зведена лише до одного приклада "трикутника влади" (Р. Міллс), не пов'язаного з ідентифікацією української правлячої еліти в загальній структурі політичної системи. Отже, мінімальний рівень методологічного обґрунтування цього дослідження оцінюється мінімальною оцінкою - одиниця.
При аналізі категорії функціональності політологічного дослідження також була виявлена тільки пізнавальна (гносеологічна) функція дослідження, не взаємозалежна з конкретною реконструкцією (раціоналізацією) існуючої української командно-адміністративної політичної системи.
Аналіз категорії політичної ідеології також зафіксував нульовий результат цього дослідження. Хоча у правлячій еліті наявні, крім представників колишньої партійно-державної номенклатури, представники політиків нової генерації, однак ці "нові" характеризуються "безідейністю через відсутність продуманої національної ідеї й державної
Loading...

 
 

Цікаве