WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях Подільського регіону - Реферат

Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях Подільського регіону - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях Подільського регіону
Одним з важливих елементів розвитку українського суспільства на сучасному етапі є формування повноцінної зрілості політичної культури населення. В різних реґіонах України вона сьогодні перебуває на різних рівнях становлення. Досить своєрідною вона є в подільських областях (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області). Під впливом різноманітних факторів ця територія незважаючи на відносну компактність характеризується значними відмінностями електоральних уподобань населення.
Сучасна суспільно-географічна, політологічна література приділяє далеко не другорядну роль окресленій проблематиці. Останнім часом в даній царині активно працюють такі вітчизняні географи, як М. Багров, М. Дністрянський, О. Топчієв, О. Шаблій; більш чисельним виглядає перелік вчених, що займаються даною проблематикою з політологічної точки зору - Т. Батенко, В. Дергачов, К. Кидань, В. Кремінь, В. Мадісон, М. Томенко, В. Шахов, Ю. Шведа та ін. Суспільно-географічні праці присвячені переважно проблематиці геопросторових аспектів виборчого процесу, аналізу чинників, що визначили електоральну прихильність та виборчу активність населення певних територій.
Сучасні прояви електоральних процесів мають чітке причинно-наслідкове обґрунтування. Насамперед в окреслених областях вирішальну роль мають чинники, які ми об'єднуєм як соціально-політичні.
Особливо значний вплив на виборчий процес має історичний чинник. Відомо, що в історико-географічному плані Поділля є єдиною етнічною територією з довготривалим спільним історичним розвитком (включаючи княжі часи, козаччину і аж до XVIIIст.). Як єдина адміністративна одиниця виступає вона і в нормативно-правових актах того часу (Поділля, Подільське воєводство тощо.). Проводячи свої дослідження, відомі українські вчені С.Рудницький та В. Кубійович відносили їх до центральних українських земель (у С.Рудницького -"черенні землі"). Але ситуація змінюється продовж XIX - ХХ ст. Початком такого дистанціювання в розвитку стали поділи Польщі у кінці XVIII ст., коли правовим полем могутніх тоді держав, Поділля було розділене між Російською та Австро-Угорською імперією. Кордоном в межах даної історико-географічної землі було обрано р. Збруч з її субмеридіональним простяганням.
Впродовж двох століть це визначало суспільний розвиток території. В першу чергу це етнонаціональний склад. За даними радянських переписів частка росіян в областях та районах, що входили до складу російської імперії, а потім - Радянського Союзу складала понад 6%, в той час як в Тернопільській області, що пізніше опинилась у складі радянської України, їх частка складає 2%. На сьогодні це не відбилось в якихось міжнаціональних конфліктах, але знайшло своє відображення у рівні аполітичності населення східного Поділля, пригніченості політичного плюралізму на цих територіях. В результаті населення цих територій не лише проявляє часткову симпатію лівим та лобійованим урядовими колами кандидатам, а й загалом орієнтується на підпорядкування зовнішньої політики національним інтересам України, (це загалом позитивний момент), розширення співробітництва з країнами СНД, особливо з Росією та Білорусією, як з політичними союзниками. Водночас, рівень політичної культури на заході Поділля (Тернопільська область) сформувався значно раніше - перші вибори в Австро-Угорській імперії, до складу якої входило Тернопілля, відбулися в 1848р. До 1939 р. тут активно розвивалась багатопартійна система, що також наклало свій відбиток на рівень політичної свідомості населення.
Підтримка певних кандидатів, партій чи блоків залежить від духовно-культурного рівня; насамперед мається на увазі його релігійність та освідченість. Взаємини між релігійної сферою та державою в Україні ніколи не були простими, а на такій різноорієнтованій в духовно-культурному плані території як Поділля, тим більше. І хоча греко-католицька та православна конфесії, що переважають на даних територіях, генетично виходять з однієї християнської церкви, але рівень релігійності населення в даних областях є різним. В деякій мірі це пов'язано з адміністративним підпорядкуванням та адміністративно-територіальною організацією конфесій, яка завжди була під пильним поглядом політичних режимів. Прослідковується пряма залежність між часткою греко-католиків в субрегіонах і прихильністю до націонал-державницьких ідей: адміністративних районах Тернопільської області (крім Кременецького, Шумського районів) частка греко-католиків коливається від 73% до 45% і на виборах 1990-2004рр. демократичні сили тут підтримувало не менше 88% виборців. Ще яскравіше це можна прослідкувати на прикладі Хмельницької області. В прикордонних з Тернопільською областю, але периферійних відносно Хмельницького, районах (Теофіпільському, Городоцькому, Чемеровецькому, Кам'янець-Подільському) частка греко-католиків складає до 11% і на останніх виборах (грудень 2004р.) демократичні сили підтримало від 55 до 71% виборців.
Підтверджує цей висновок і ще один непрямий факт: в напрямку на схід кількість релігійних громад зменшується (Тернопільська обл. -1540, Хмельницька обл. - 1210, Вінницька - 1086), а частка неорелігійних громад, а відповідно і їх прихильників збільшується (Тернопільська обл. -127, Хмельницька обл. - 198, Вінницька - 198). В цьому ж напрямку зростає прихильність електорату до ідей космополітизму та інтернаціоналізму.
Традиційно на заході України (сюди можна з впевненістю віднести Тернопільську область) високий рівень освіти. Він визначається передусім часткою тих, хто навчається у вищих та спеціальних вищих навчальних закладах. Найвищий цей показник у Тернопільській області - 380 осіб в розрахунку на10 тис. населення, а найнижчий - у Вінницькій - 190 осіб. Із заходу на схід не лише змінюється прихильність до націонал-демократичних ідей, а й зростає рівень негативістського електорату та група абсентеїстів (ті, що не беруть участі у виборах, але мають право голосу).
Певний вплив на електорат Поділля мають активні організовані групи
Loading...

 
 

Цікаве