WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сутність елітної концепції Дмитра Донцова - Реферат

Сутність елітної концепції Дмитра Донцова - Реферат

"Кальварія" в Україні. Актуальність твору і на сьогодні величезна, він кличе до боротьби.
У наступних працях на сторінках "ЛНВ" і "Вістника" Донцов продовжує розробляти ідеологію українського націоналізму, друкує численні гострі статті.
У 1939 р. Д.Донцова заарештовують і відправляють до по-льської тюрми в Березі Картузькій "за протипольську діяльність". Там він і перебуває до початку II світової війни, про неминучість якої попереджав, наближення якої відчував.
З початком німецької агресії Донцов переїздить до Бухареста, де редагує журнал "Батава" (1940-1941). Переслідуваний гестапо, змушений часто міняти місце проживання: Берлін, Краків, Прага... Саме в Празі він пише "Дух нашої давнини" (1944).
"Звертаюся не до безсоромних і розбійників, а до шляхетних, не до сліпих і дурних, а до мудрих і зрячих, не до слабих і трусів, а до мужніх. До тих, які покликані створити нову касту "луччих людей" - єдиний маяку божевільному хаосі нинішнього дня". Цими словами закінчується авторська передмова до книги, яка продовжує і поширює ідеї "Націоналізму".
По закінченні війни з великими труднощами дістається Д.Донцов до Парижа, але й там було небезпечно. В 1946 році від'їздить до Лондона, редагує там газету "Український клич". Потім переїздить до США, Канади, де й залишається.
Помер д-р Донцов 30 березня 1973 року в Канаді. Похований в Америці на українському кладовищі в Бавнд-Брук. До кінця життя свого свято вірив у день постання Самостійної Соборної Української Держави.
2. Ідея провідної верстви у праці Д.Донцова "Націоналізм"
Говорячи про творче надбання Дмитра Донцова, слід наголосити, що одне з найсильніших місць у його концепції українського націоналізму посідає ідея провідної верстви. Цю ідею зустрічаємо у його знаменитому "Націоналізмові", але повніше вона розкрита у іншій, не менш важливій праці. У 1944 р. у Празі опубліковано "Дух нашої давнини".
Що спонукало автора до написання цього твору? Донцов глибоко переймався сучасним становищем України, яка фактично перебувала в руїні і рухалася хибним шляхом слідом за різними поневолювачами. Донцов прагнув свою ідею ієрархізованого суспільства протиставити класократії, інтернаціоналізмові, соціалізмові, існуючій демократії та іншим суспільно-політичним ідеям, що на думку Донцова, здатні завести в прірву Україну. Базою творення провідної верстви Донцов проголошує не "демос", не масу, не клас, ані партійно-політичну програму, лише певна каста "луччих людей", що оперта на засаду суворого добору й чистки та персональних моральних якостей.
До питання про касту Донцов вже звертався у публікаціях "Модерне москвофільство", "Партія чи Орден", "Козак із мільйона свинопасів". У 1938 р. Д. Донцов писав: "Об'єднати розпорошені енергії нашого загалу в однодумну й карну цілість зможе тільки нова каста нових людей, з новою думкою, з новими організаційними ідеалами. Створити цю нову касту - завдання нашого часу".
У частині першій "Духа нашої давнини" - "Із яких причин і через що спустошена земля наша" Донцов наголошує, що "Суть нашої проблеми лежить у питанні формотворчої, будівничої правлячої касти". Доки була в Україні сильна й мужня провідна верства, то й країна розвивалася. Без такої касти не було б і сильної Русі, і козаччини. "За моральним упадком еліти, слідує, як його тінь, заслужена кара нації". Злети й падіння провідних каст - вічний закон. Коли провідна верства занехаює властиві їй інтереси (політичні, релігійні та воєнні), а лишень переймається матеріальним добробутом - "не слава, а страва", то приходить занепад. Занепад козаччини Донцов пояснює не географічним розташуванням України, не недемократичністю козацької держави, а "змужиченням" цієї касти через великі втрати її ліпших елементів на війні і через занечещування касти гіршим елементом ... через втрату й заник козацького духа...".
Національне відродження першої половини ХХ століття мало б принести позитивні зміни у питанні державотворення. Російська імперія конала. Завданням тодішніх вождів було на її руїнах збудувати нову сильну державу. Занепад національної провідної верстви зумовлений втратою тих якостей, яким вона мусила відповідати. Замість релігійності - атеїзм і байдужість, замість відданості батьківщині - інтернаціоналізм і космополітизм, замість вояцького духу - пацифізм, замість гордості - покірливість і крутійство, запопадливість щодо сильніших.
Провина за поразки, як вважає Донцов, лежить не на народові, а на провідній верстві, що виявилася "щепкою на поверхні розбурханого моря". Отже, бачимо наскільки важливою у житті нації Д. Донцов вважав роль провідної верстви, на неї він покладає всю моральну відповідальність за піднесення чи занепад. Завдання провідної верстви: здійснювати організаторську функцію, боронити землю, мобілізувати цілий народ, організувати культурне життя, оберігати від зовнішнього чи внутрішнього лиха. Ідею провідної верстви Донцов протиставляє ідеям юрби, плебсу, "хліборобам", покликання яких бути виконавцем волі сильніших. Селянську культуру хліборобського субстрату Донцов протиставляє "номадам" (за Щербаківським). Різниця між ними "є різниця ментальності не двох націй, а двох рас, каст, внутрі одної і тої самої нації". Коли провідна каста має ознаки тієї другої касти, то годі сподіватися якогось добробуту нації. Кожен народжується до свого. "Як орел створений до лету, а гадюка - плазувати, так і люди: одні до одного діла, другі - до другого. Це Богом заложене в їх природі. Цю правду треба вміти розпізнавати". ("Дороговказ Григорія Сковороди нашій сучасності").
Аналізуючи філософське надбання Г. Сковороди, Дмитро Донцов наголошує, що, на думку цього філософа, головна мораль еліти в тім, щоб тримати суспільність - на її провідній верстві і високій якості. "Серце
Loading...

 
 

Цікаве