WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → П.Скоропадський і його погляди на розбудову Української держави - Реферат

П.Скоропадський і його погляди на розбудову Української держави - Реферат

пост диктатора, хоча це українське державне утворення неможливо звинуватити у тоталітаризмі.
Ідеї П.Скоропадського набули концептуального оформлення в еміграції і опирались на державотворчий досвід і принципові засади українського та європейського консерватизму. Ідеалом для П.Скоропадського стала Українська Трудова Монархічна Держава, в основу якої покладено класократичний принцип. Ідея Гетьманської Трудової Монархії повинна бути всенаціональною, а отже понадкласовою і понадпартійною. Вона повинна виключати абсолютизм і диктатуру та засновуватись на співпраці всіх державно-творчих чинників Нації.
Виходячи з концепції консервативного монархізму, П.Скоропадський ставить проблему створення національної еліти, як необхідної складової частини при будуванні української державності. Держава може бути збудована тільки зусиллями еліти, яка консолідуючи все українське громадянство, зорганізує його у цілісну соціально-економічну структуру. Під елітою П.Скоропадський розуміє єдність всіх активних елементів громадянства, які завдяки своїм здібностями стали провідною верхівкою свого класу.
Ставлячи в основу побудови держави принцип географічного детермінізму, монархія є для України найбільш прийнятною формою держави, оскільки за соціальним станом, Україна є хліборобською державою і сільське населення переважає міське населення.
П.Скоропадський стоїть за класократичну форму організації громадянства й державної влади, яка опирається на органічному природному зрості суспільних відносин між з'єднаних з собою однаковим видом продукції класами під проводом витвореної в цих самих класах власної класової еліти.
Погляди П.Скоропадського на зміст держави під час його правління найбільш повно виявились у реалізації соціальної функції. По-перше, це спроба відродження козацтва як соціальної основи Української Держави; по-друге, забезпечення суспільно-політичної еволюції українського робітництва; по-третє, розвиток української інтелігенції як основи національного і культурного розвитку.
Аналізуючи загальний контекст поглядів П.Скоропадського на державний суверенітет, форму та функції держави, ми прийшли до висновку про місце його ідей серед основних напрямків думки, сформованих еволюцією світової державно-правової думки. Сучасна наука виділила три домінанти, або три традиції в еволюції концепції суверенітету - реалістичну, раціоналістичну та ідеалістичну. Реалістична традиція започаткована Ж.Боденом та Т.Гоббсом, акцентує увагу на тому, хто є сувереном. Відтак реалістична традиція розглядає суверенітет як саму державну владу. П.Скоропадський був представником саме реалістичної традиції, наголошуючи на суверенітеті гетьмана і реалізуючи це в процесі державного будівництва. Така орієнтація відрізнялася від поширеної в політико-правовій думці України ідеалістичної парадигми, яка розмежовувала поняття суверенітету і його носія. Таким чином, однобічна орієнтація в українській політичній думці на народний суверенітет врівноважувалася поглядами П.Скоропадського та його прихильників.
Меншу врівноважуючу силу мала консервативна концепція трудової монархії як форми держави для України. Перевага концепції республіканської форми правління не применшує однак ідейної цінності консервативного монархізму.
Отже, не підлягає сумніву, що П.Скоропадський бачив Україну суверенною державою, яка б володіла єдністю та неподільністю влади, самостійністю, верховенством та незалежністю, повнотою суверенних прав. Такому змісту держави за П.Скоропадським найбільше відповідала форма трудової монархії.
ВИСНОВОК
Підводячи підсумки своєї роботи слід зазначити, що політичний режим Петра Скоропадського не можна вважати самостійним, більше того - він був зовнішньорегульованим. Тому у значних прорахунках гетьманщини не слід звинувачувати виключно і гетманат. Я вважаю, що П. Скоропадський став жертвою обставин, які складалися тоді на Україні. З одного боку Німеччина практично мала більше влади ніж Гетьман, а з іншого - без Німеччини Скоропадський би не прийшов до влади, а як заведено - "за все треба платити".
Державно-правові погляди П. Скоропадського є найважливішою ланкою історичного та ідейного зв'язку українського консервативного середовища, політично - організованого українського консерватизму, гетьманського руху та близької до монархічної гетьманської державницької концепції.
Еволюція державно-правових поглядів П. Скоропадського проходила в три етапи від початків національного самоусвідомлення до сформованих самостійницьких поглядів на державу та право.
Теоретичними здобутками П. Скоропадського як представника українського консерватизму стали концепція інституційного суверенітету, концепція трудової монархії і концепція охоронної системи.
Загальний контекст поглядів П. Скоропадського на державний суверенітет, форму та функції держави засвідчив основні трансформації його державних поглядів і дозволив віднести гетьмана до представників реалістичної традиції в політико-правовій думці України, яка розглядала суверенітет як саму державну владу.
Державно-правові погляди П.Скоропадського поєднали суверенність Української Держави з формою трудової монархії. Таким чином, були доповнені положення про взаємозалежність ідеології українського консерватизму і українського монархізму.
До теоретичних засад українського монархізму П.Скоропадський прийшов через практику непослідовного авторитаризму часів Української Держави.
Порівняльний аналіз правових поглядів П.Скоропадського і фундаментальних наукових засад теорії правової держави сформував висновок про їх сутнісний зв'язок, особливо у питаннях верховенства права та закону.
Значимість закону у правових поглядах П.Скоропадського обумовила увагу до вихідних засад законотворчої діяльності, як необхідної умови формування правової держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Грицак Я. "Нарис історії України: формування модерної укр. нації ХІХ-ХХ ст.: Навч. Посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. - К.: Генеза, 1996 - 360с.
2. Кременець В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. "Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду)". - К.: "ARС-UKRAINE", 1996. - 793с.
3. Котляр М., Кульчицький С. "Довідник з історії України". - К.: Україна, 1996 - 463с.
4. Полонська-Василенко Н. "Істрія України": у 2т. Т. 2. Від середини ХVІІ століття до 1923 року. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1993. - 608с.
5. Рубльов О.С., Реєнт О.П. "Українські визвольні змагання 1917-1921рр." - К., Видавничий дім "Альтернативи", 1999. - 320с.
6. Субтельний О. "Україна: історія"./ пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. - 3-е вид., перероб. І доп. - К.: Либідь, 1993. - 720с.
7. Хитра А.Я. Павло Скоропадський у контексті українського монархічного консерватизму. // Підприємництво, господарство і право. Науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2003. -№2. - С.119-122.
8. Хитра А.Я. Місце права в політичній концепції Павла Скоропадського. // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол.ред. В.Л.Ортинський. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України. - Вип.1. - 2003. - С.336-343.
9. Хитра А.Я. Павло Скоропадський про основи законотворчості в Українській Державі. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. - К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - С.92-97.
Loading...

 
 

Цікаве