WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Американо-українські відносини (1991-2005 рр.) - Курсова робота

Американо-українські відносини (1991-2005 рр.) - Курсова робота

послідувала делегація від Національного демократичного інституту США (НДІ) на чолі з Мадлен Олбрайт, державним секретарем США
у адміністрації Б. Клінтона. В ході її візиту М. Олбрайт дала зрозуміти чітко, що стан відносин між США та Україною буде залежати від того, яким чином влада зарекомендує себе на виборах-2002. У США таку велику і часто критичну увагу, яка приділялася Україні, намагалися представити як "конструктивну критику з боку друзів". Незважаючи на всю ту критику, якій піддавалася Україна через численні порушення власного ж виборчого законодавства, все ж таки така увага з боку США, хоч переважно і негативна, означала, що стратегічний партнер все ще цікавить їх [3,с.12].
Окрім візитів, від американського Конгресу на адресу України надійшла Резолюція із закликом провести демократичні вибори до парламенту, прийнята 19 березня Палатою представників майже одностайно (480 депутатів проти одного) та у відносно короткі терміни (7 тижнів). Характерним було те, що резолюція була прийнята ще до того, як вибори в Україні відбулися. Тому деякі українські посадові особи розглядали її як ультиматум, поставлений перед Україною. У відповідь на резолюцію Л. Кучма висловив своє обурення з приводу її прийняття та назвав її "безпрецедентною" [4,с.3-4].
Перше місце за пропорційними списками блоку В. Ющенка, здобуте у ході парламентських виборів, справило на США в цілому позитивне враження. Ще в листопаді 2001 року, до офіційного початку передвиборчої кампанії, В. Ющенко здійснив поїздку до Вашингтона, де зустрівся із заступником держсекретаря Армітаджем, спеціальним радником президента Д. Фрідом, рядом конгресменів та сенаторів. Цікаво, що в тому ж листопаді відбувся також візит до США діючого прем'єр-міністра А. Кінаха, одного з лідерів пропрезидентського блоку "За Єдину Україну". Після оголошення результатів виборів екс-прем'єра у американських ЗМІ було названо "новою людиною України" (The Wall Street Journal), а його перемогу розцінено як "крок України у напрямку Заходу" (The Washington Times) та успішне ствердження самого лідера як реального претендента на президентське крісло у 2004 році. Там же заявлялося, що "хоча Сполучені Штати не дійшли до того, щоб оскаржувати
законність виборів, вони висловили свою стурбованість" [12,с.15].
Швидше за все, майбутнє відносин між Україною та США не позбавлене позитивних моментів. Врешті-решт, як заявляють деякі політики в США, Л. Кучма не уособлює Українську державу, а лише її представляє. На даний момент обговорюється питання надання Україні Сполученими Штатами статусу країни з ринковою. Це стане важливим кроком до довгоочікуваного набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі (СОТ). Очікується також зняття з України поправки Джексона-Веніка. Поправка, що була введена в 1974 році, застосовується до країн з неринковою економікою і пов'язує їхній торгівельний статус з відкритою еміграційною політикою.
Розділ II.
Торгово-економічні взаємини США і України
Головне рахункове управління при конгресі США опублікувало договір про американську урядову допомогу в період з 1990 фін. року (початок 1 жовтня 1989р.) по 31 грудня 1994року державам колишнього СРСР: Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдавії, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і Україні, за виключенням країн Балтії.
Готуючи це дослідження Головне рахункове управління, за яким закріпилась характеристика " сторожового пса " конгресу, мала проаналізувати, на які конкретно програми і як ефективно використовуються гроші американських платників податків, відпущених законодавцями на допомогу колишньому СРСР. Документ направлений держсекретарю, міністру оборони і іншим членам кабінету Клінтона.
В доповіді міститься інформація по наступним питанням: розміри асигнувань з розтрачених коштів, об'єми представлених кредитів, джерела фінансування, федеральні відомства США котрі виконували двосторонні програми співпраці, країни одержувачі американської урядової допомоги, основні напрямки і області діяльності, в яких були розроблені і виконані програми допомоги колишнім радянським республікам.
Як відмічається в доповіді, по лінії 23 федеральних міністерств і відомств США виконання 215 двосторонніх програм допомоги республікам колишнього СРСР було асигновано 5,4 млрд. долл., з яких до кінця 1994р. було використано 3,5 мільярди. Крім того, 10 млрд. дол. Було виділено на програми представлення колишнім радянським республікам займів, гарантій кредитів і страхування фінансових ризиків.
Хоча в абсолютному нарахуванні на " кредитні " програми було асигновано майже в 2 рази більше коштів, необхідно враховувати, що
переважна більшість з перекислених вище 215 програм носять " не кредитний характер ". Вони включають в себе " технічну допомогу, обмін
спеціалістами і їх підготовку, поставки продовольства і предметів першої необхідності, співпраці в області науки і техніки, а також підтримку спільних зусиль в сфері космічних досліджень". Треба відмітити, що основні, фінансові надходження, котрі виділяються урядом США на ці цілі, поступали і продовжують поступати на рахунки американських компаній, виконуючи дані програми. Таким чином, декларуючи в якості своєї цілі допомогу Росії і іншим новим незалежним державам, Вашингтон вирішує задачі не тільки по захисту інтересів своєї національної безпеки, але і по наданню підтримки американському бізнесу.
Основні кошти на урядову допомогу США колишнім радянським республікам виділяються з федерального бюджету у відповідності з прийнятим в 1992 році законом " Про підтримку свободи ", і висунутою в 1992р. програмою " співпраця по зменшення загрози ", більше відомою за іменами її авторів, як програма Нанна - Лугара.
По лінії ще одного урядового відомства США - Експортно-імпортного банку - виконувались тільки " кредитні " програми допомоги колишнім радянським республікам. За доповідний період Ексимбанк виділив їм в якості прямих займів 88,764 млн. дол., представив гарантії кредитів в розмірі 1775,829 млн. долл., і виконав страхові операції на суму 586, 53 мільйона доларів. Як відмічається в доповіді, ці програми направлені на фінансування поставок товарів з США в зарубіжні країни в " цілях розвитку американського експорту і утворення нових робочих місць в США ".
Дві крупні "кредитні" програми на загальну суму 5,725 млн. долл.
виконувала по лінії міністерства сільського господарства. Їх головними
цілями було надання допомоги в поставках продовольства, підтримка приватного сектору в сільському господарстві і " заохочення експорту американської сільськогосподарської продукції ". Ця програма заклечалась
в наданні колишнім радянським республікам довготривалих позик і гарантій кредитів під закупки американських товарів. Іншими словами, міністерство сільського господарства
Loading...

 
 

Цікаве