WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність - Курсова робота

Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність - Курсова робота

останнього вдатися до прямих переговорів з євреями. Через агресію С.Хусейна в Кувейт (намагання подолати економічнукризу в Іраці спробою захопити багатий на нафту емірат). Переговори пройшли з попередніми домовленостями припинити теракти з обох сторін. Арабські країни перестали фінансувати палестинський рух опору, а "Хамас" вийшов з-під їхнього контролю.
В палестина у 90-х роках, після війни в Перській затоці (1990-1991) та загального процесу міжнародної розрядки напруженості на Близькому Сході почалися нові мирні переговори під егідою міністра зовнішніх справ Норвегії Йоргена Хогата. 10 вересня 1993 р. підписано угоду між ОВП і Ізраїлем про відмову від тероризму та насильства [69, с.110]. Тель-Авів визнав ОВП як представника палестинців. Єгипет і Йорданія підписали мирні переговори з Сірією. Проте екстремісти були невдоволені ходом мирного процесу. Серед них "Хамас" (Мужність), "Джихад" (Священна війна в ім'я Аллаха), група Абу Нідаята опозиція в середині ОВП. В Ізраїлі проти переговорів виступили ортодоксальні богослови (власна позиція - утворення Ізраїлю в межах біблійних кордонів з Хевроном).
Наприкінці лютого 1994 року єврейський шовініст Борух Гольдштейн розстріляв у святому для мусульман Гроті Патріархів міста Хеврон 29 палестинців через що було зірвано графік виведення ізраїльських військ з сектора Гази.
28 вересня 1995 року у Вашингтоні підписано угоду [44, с.18] про передачу під владу палестинців 2/3 території західного берега ріки Йордан. Ісламські боєовики "Хамас" бажаючи зірвати процес порозуміння влаштували у середині січня-лютого 1996 року в Тель-Авіві та Єрусалимі вибухи трьох бомб від яких загинуло кілька десятків євреїв. "Подали голос" і ультранаціоналістичні терористичні єврейські групи. На початок листопада 1995 року молодий терорист-патріот убив Іцхака Рабина.
Не дивлячись ні на що, 4 травня 1999 року проголошено повністю незалежну державу Палестина на повернутих ізраїльтянами землях західного берега Йордану та сектора Гази. Час від часу відбуваються теракти з жертвами по обидва береги ріки Йордан.
В Ефіопії 1971 - 74 роках поширилися хвилювання в Еритреї [20, с.45]. З урядом веде боротьбу ісламський Фронт Визволення Еритреї (ФВЕ). Пролунало в березні 1997 року два теракти і в Аддіс-Абебі представників ФВЕ.
В Судані 2 березня 1973 року палестинські терористи вбили американських (8) та бельгійських (3) дипломатів. Звинувачені були помічені в Судані, але уряд цієї країни передав боєвиків представникам ОВП в Каїрі. У відповідь США відкликали посла. Суть боротьби Півночі та Півдня країни полягала у протистоянні, тобто арабів з християнами та язичницькими сектами.
В Йорданії у 1971 році під час роботи Оборонної ради Ліги Арабських Держав (ЛАД) в Каїрі вбито прем'єр-міністра Вафи Таля. Захоплені єгипетські та йорданські ісламісти заявили [12, с.286], що є членами організації "Чорний вересень"- палестинська терористична група пов'язана з йорданцями, яким надавала допомогу людськими ресурсами проти палестинських партизан до 1980 року.
В Іраку в червні-грудні 1976 року погіршились відносини з Сірією через 12 терактів, яка звинуватила першого в перекиданні військ у зону терактів. Напруга зросла, коли було поранено сірійського міністра зовнішніх справ Адель Халіма Хаддама внаслідок теракту радикального палестинського руху "Чорний травень" 2 грудня, о восьмій годині вечора. Ірак у відповідь звинуватив Сірію за замах на майбутнього президента Саддама Хусейна [82, с.31]. Тоді був заступником Ради революційного командування. (14 грудня).
Щодо Російської Федерації, то в Чечні 14 - 22 червня 1995 року зафіксовано напад чеченських боєвиків із захопленням 25 заручників в місті Будьоновську (Ставропольський край) 9 січня 1996 року чеченці-ісламісти захопили пологовий будинок та лікарню в місті Кізляр (Республіка Дагестан). Перед цим 28 липня 1995 року в Дагестані блокована група терористів при спробі ввезення зброї в Чечню. Від РФ переговори проводив заступник начальника служби прикордонного контролю Р.Абдулатів. Подалша доля боєвиків невідома.
В Великобританії 12 жовтня 1984 року замах боєвиків Ірландської Республіканської Армії (ІРА) на прем'єр-міністра. В будівлю гостей міста Брайтон місце щорічної конференції Консервативної партії підкладено вибухівку. В результаті теракту загинуло четверо посадовців, тридцять поранено. М.Тетчер покинула будинок перед самим вибухом.
Італія.
У Вероні 17 грудня 1981 року ісламські терористи захопили у власному будинку америкнського генерала Джеймса І.Додьє утримуючи в заручниках сорок два дні. Після пошуків відсутнього військового антитерористичний загін звільнив генерала взявши під варту десять терористів, вбивши шестеро.
Республіка Ейрі.
Невелика територія, яка зберігає формально статус у британській співдружності з 1929 року. Вважається однією з баз ІРА. Хоча в республіці баски сепаратисти поза законом тим не меньше три терористичні групи проводили теракти в 1992, 1994 - 96 роках в Ольстері. Однією з причин була релігійна нетерпимість між католиками та протестантами, незадовільний соціально-економічний рівень, потреба більшої політичної свободи.
Передумови практичного тероризму.
1. Християнський фанатизм доби західно-східної Схизми (1054).
2. Розквіт протестантизму (XVI-XVII століття).
3. Екуменічний рух (рух за об'єднання Церков) 80 років ХХ століття.
4. Локальні релігійні конфлікти 90-х років ХХ століття. Війна з застосуванням терактів вірмен-християн проти азербайджанців-мусульман, православних сербів проти католиків-хорватів. Вимога автономії мусульманської общини в Югославії тощо.
5.Як противага західним тенденціям мусульманський фанатизм набирає небезпечних форм особливо в ісламських общинах. До прикладу на середину дев'яностих єдиною ісламською республікою був Іран. Після приходу наступника Хомейні спочатку імама далі аятолли іх персидської "знак Божий", "Боже знамення"; з арабської - вищий титул шиїтського муджтахіда - найбільш авторитетного законодавця. Мав право виносити самостійні рішення по всім релігійним і правовим питанням) Рафсанджані більш поміркованого все правознавство підпорядковується Корану. Мова йде про боротьбу шиїтів і сунітів так званому іранському "шиїтському ісламу" протистоїть алжирський інтегральний "сунітський іслам" що прагне домінувати в світі. Це вилилося у боротьбу 13 тисяч бойовиків Ісламського фронту порятунку (ФІС), лідер якого Аббас Мадані [81, с.93] виступаючи за повернення до істинного ісламу переміг на виборах 270-тисячний Фронт Націонльного Визволення (ФНЛ). Заворушення почалися в кварталах бідноти. Закінчився конфлікт відставкою А.Мадані, ФНІЛ вийшов з уряду, а в країні після арешту лідера ФІС встановлюється військова диктатура та передреволюційна ситуація.
Особливість ісламського фанатизму на практиці виникнення на обмежений час здатне поширюватись від зон активності (Афганістан, Середня Азія, Близький Схід, Іран, Пакистан) до зон поміркованого ісламу
Loading...

 
 

Цікаве