WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність - Курсова робота

Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність - Курсова робота

зважаючи на морську блокаду британців та американців загони боєвиків ідалі поповнюються арабами, єгиптянами, чеченами. формуються нові диверсійно-терористичні групи.
На острові Сулавесі бойовики захопили 2/3 території. Серйозні проблеми на північно-індонезійському острові Суматра, де діє рух "Вільний Ачех" гасло-створення незалежної ісламської держави. За даними американської розвідки [57, с. 110] в 1992 - 94 роках до тисяча п'ятисот індонезійців щорічно відправлялися на навчання в Єгипет, Сірію, Іран при цьому губилися сліди 40 %. З цих осіб готували фінансистів у Європу, Північну Америку, терористів в країни Перської затоки та Близького Сходу, СНД.
В Пакистані у 80-х роках відбулися зміни. В 1977 році - військовий переворот в Пакистані почалась ісламізація під гаслом джихада (війни за віру) поряд тривала збройна боротьба з місцевою адміністрацією та за владу в Афганістані. В 1979 році підривна діяльність терористів була однією з поштовхів до революції в Ірані [68, с. 150]. Після виведення радянських військ в Афганістані не стало вже образу ворога тому місцеві жителі повернулися в Пакистан приносячи з собою ідеологію та практику радикального іслама. Екстремісти продовжували називати себе моджахедами а конфлікт з владою був прирівняний до джихада [67, с. 4]. Пакистан став четвертим центром міжнародного ісламського тероризму із новітніх: Філіпіни, Балкани і Чечня. В Ісламабаді та Кашмірі діяли такі екстреміські організації наймасовіша "Хезб уль Муджахеддін" бойові організації "Армія визволення Кашміра", "Аль-Джихад", "Муслім джанбаз форс", "Ісламський фронт", терористичні групи "Харкат уль муджахеддін", "Джаіці і Мухаммад", "Лашкаре-Тайба" [32, с.42]. Детальніше розглянемо в додатку 1. Перша і друга групи входять до Об'єднаного Фронту Джихада (ОФД), який налічує вісімнадцять організацій. Появи тероризму спостерігаємо в прикордонних з Індією південному районі області Джамму і північному районі Каргіла. Активність ісламських боєвиків заставила владу тримати в цих регіонах армійські та поліцейські підрозділи кількістю п'ять тисяч чоловік. Не будемо висвітлювати тему дослідження мого колеги відомо, що втрати вбитими і раненими за 1999 рік склали півтора тисячі чоловік, а терористів вісім тисяч.
Викликає хвилювання у світової громадськості притоки поширення фронтів ісламського опору з середовища молоді. Одним з таких є Малайзія, Філіпіни, Індонезія. За останнє десятиліття кожного року до чотириста чоловік відправляються на навчання в релігійні школи Пакистану, Лівії, а по поверненні стають ортодоксами ісламу. За даними арабознавця Фаріда Нура в Малайзію повертається триста випускників медресе. У 2000 році створена малазійська ісламська община, яка виступає за встановлення влади шаріату. В квітні 1998 року утворена Малайська Ісламська Партія (ПАС).
На Філіпінах ісламістів підтримали бунтівники з Ісламського Фронту Визволення Моро (ІФОМ), 700 індонезійців стали терористами в країні.
Вісім тисяч боєвиків ведуть боротьбу за створення незалежної ісламської держави на всій території острова Мінданао, хоча мусульмани складають більшість у чотирьох з чотирнадцяти провінцій. Фінансову підтримку надають Усама бен Ладен, Джалал Халіф.
На півдні Таїланду діють мусульмани-терористи з Об'єднаної Організації Визволення Паттані. Мета - незалежність чотирьох провінцій заселених мусульманами-малайцями і створення халіфату з шаріатом.
Таким чином, політична структура ісламського тероризму розгалужена, має антиєвропейський характер випливає з ідеологічного контексту та елементу незайнятості мусульманського населення. Потреба боротьби супроводжується в основному терактами на Близькому Сході в США, Росії та країнах Перської затоки. Антиглобалізм не співпадає з поглядами ісламських теоретиків. Перед богословами і фундаменталістами існує проблема об'єднання встановлення єдиного фронту забезпечення ресурсами і переходу до відкритого опору. Проте Захід не втрачає надії на урегулювання конфлікту мирними засобами діючи, поки що, з позиції сили придушує взаємне невдоволення суспільств невдалими законодавчимипотугами влади і її короткочасними миротворчо-оонівськими методами.
Розділ ІІІ. Політична практика ісламських терористичних організацій.
На Філіпінах в 70 - 90-ті роки мусульмани вели збройну боротьбу на о. Мінданао та архіпелагу Сулу [80, с. 469]. Зменшилась інтенсивність терактів в 1988 - 90-х роках але локальні конфлікти та безпорядки тривали. В історичній літературі "теракти на Південних островах". Основну терористичну війну проводила ісламська партія Хакбалахан. 13 травня 1989 року пов'язане з ісламськими фундаменталісттами. Народна армія здійснила черговий теракт. Вбито четверо американських пілотів біля авіабази Кларк на острові Лусон. В результаті суспільство на хвилі масових протестів виступило з вимогою ліквідації військових баз США на Філіпінах.
На острові Мінданао у 1992 - 95 роках активізуються партизанські ісламські та комуністичні рухи. Ісламські боєвики представлені Фронтом Визволення Моро. Мета - створення мусульманської держави у формі халіфату з дотриманням норм шаріату.
В Ірані у 70 - 80-роки опозиція проти проамериканського шаха Мохаммеда Рези спричинила серію терактів. Абадан, 19 серпня 1978 року від вибухів у громадських місцях гине сімсот осіб. Уряд звинуватив релігійну опозицію в особі аятолли Хомейні натомість винуватою була сикгська опозиція: Карім Санджабі, Шахнур Бахтіяр - засновники Національного Фронту; Мехді Базарган - Товариство захисту свободи і прав людини.
13 січня 1979 року імам Хомейні виступив за утвердження ісламської республіки. 20 січня в Парижі, аятолла створив революційну Раду іранських мусульман-шиїтів. 9 - 12 лютого відбулась ісламська революція в країні. З листопада цього ж року студенти Тегеранського університету захопили посольство США вимагаючи видачі М.Рези який втік до Сполучених Штатів. Президент США Джиммі Картер [10, с.29] спробував вчинити фінансовий тиск на Іран відкинув вимоги та заморозивши в американських банках вісім мільярдів іранських доларів. В відповідь релігійні фанатики вчинили терористичні напади на американські посольства в Пакистані, Малайзії, Індії та Туреччині, а в Парижі іранські спецслужби вбили племінника шаха. Тому США змушені поступитися і відкрити рахунки. У 80-х роках великою складовою іранської зовнішньої політики став екпорт ісламської революції. Після терактів в листопаді 1979 року коли було захоплено 90 чоловік (з них 62 американці, вбито вісім, 53 чоловіки звільнено), в сусідніх країнах почалися аналогічні акції боєвиків з фінансовою та військовою допомогою уряду Ірана та підтримку людськими ресурсами національно-визвольним рухом Афганістана.
Під час Ірано-Іракської війни 1980 - 88 років теракти набули форми скандалу, коли було оприлюднено факти матеріальної афери 1985 - 88 років "Іран-контрас", що полягала у таємній продажі зброї США Іранові взамін на звільнення американців, яких утримували [81, с.14] в
Loading...

 
 

Цікаве