WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Мазепа - політик і людина - Реферат

Мазепа - політик і людина - Реферат

Протягом кількох років українські козаки воювали на території Речі Посполитої проти шведів, а також польських і литовських магнатських угруповань, які підтримували шведського короля.
У 1706 р. Карлу XII вдалося змусити Августа II розірвати воєнний союз з Росією і зректися польського престолу на користь Станіслава Лєщинського. Становище Росії стало загрозливим. В Україну ввійшли російські полки для відбиття можливого наступу шведів. Розпочалося спорудження Києво-Печерської фортеці.
Північна війна важким тягарем лягла на плечі українського народу. В далеких походах гинули тисячі козаків. Багато їх померли від непосильних робіт на спорудженні укріплень, ритті каналів та будівництві Санкт-Петербурга. Зазнавала розорення економіка України, населення знемагало від поборів, повинностей і постоїв царських військ.
2. Перехід І. Мазепи на бік Карла XII. Вступ Карла XII в Україну поставив І. Мазепу перед вибором: залишатися йому з Петром І або приєднатися до Карла XII і розпочати боротьбу за визволення України з-під російського панування.
4 листопада 1708 р. жереб було кинуто. Гетьман залишив у Батурині козацьку залогу і в супроводі генеральної старшини, зокрема, ІлліЛомиковського, Семена Чуйкевича, Пилипа Орлика, Андрія Гамалії, кількох полковників і 4-тисячного козацького війська вирушив у напрямку Десни до ставки Карла XII.
Після того, як Мазепа розкрив козакам свої наміри, багато з них його покинули. Це було наслідком несподіваного для усіх переродження гетьмана - адже напередодні він закликав до боротьби зі шведами. До того ж, далася взнаки прірва
між рядовим козацтвом і Мазепою, яка виникла через його соціальну політику попередніх років.
Водночас патріотично налаштовані козаки і старшини підтримали заклик Мазепи і стали під прапор визвольної боротьби.
3. Здобуття і знищення Батурина російськими військами. Дізнавшись про перехід І. Мазепи на бік шведського короля, Петро І наказав своєму фаворитові Олександру Меншикову знищити гетьманську столицю Батурин.
Місто захищав 3-тисячний козацький загін на чолі з полковником Дмитром Чечелем. У Батурині було багато гармат, пороху, великі запаси продовольства. На вимогу Меншикова здатися, захисники міста відповіли рішучою відмовою. Вранці 12 листопада 1708 р. розпочалася облога. Долю Батурина вирішила зрада: росіянам стало відомо про таємний підземний хід до міста.
На світанку 13 листопада вони увірвалися до Батурина. Після запеклої сутички, опір захисників міста було зламано. Полонених козаків піддавали тортурам, прив'язували до колод і кидали у р. Сейм на пострах прихильникам Мазепи. Безжально були знищені тисячі мирних жителів міста.
Росіяни захопили державні клейноди, артилерію, військові припаси, архів. Після цього місто з церквами і гетьманським палацом було перетворене на суцільне згарище. Таким варварським способом цар поквитався з борцями за свободу України, які повстали проти російського поневолення.
4. Приєднання запорожців на чолі з К. Гордієнком до шведсько-українського союзу. І. Мазепа робив усе, щоб залучити на свій бік запорозьких козаків. У березні 1709 р. його посли прибули до запорозької фортеці Переволочні, нижче впадіння Ворскли у Дніпро. Там був кошовий отаман Кость Гордієнко з частиною запорожців. Попри давні неприязні стосунки між гетьманом і запорожцями, козаки вирішили підтримати Мазепу у його антиросійській боротьбі.
На початку квітня К. Гордієнко зустрівся у с Диканьці з Мазепою, а в с. Великих Будищах - із Карлом XII. 8 квітня був укладений українсько-шведський союзний договір, який підписали Мазепа і Гордієнко з Карлом XII. За цим договором шведський король підтвердив права і вольності Української держави. Запорожжя стало учасником шведсько-польсько-українського союзу. Карл XII зобов'язався не вступати у мирні переговори з Росією, поки не буде визволена Україна.
5. Зруйнування Чортомлицької Січі. Петро І розумів, що приєднання запорожців до І. Мазепи і Карла XII може істотно вплинути на хід війни. Він вирішив ущент зруйнувати оплот запорожців - Січ. Козаки, які у ній залишилися, обрали новим кошовим отаманом Петра Сорочинського. Він також стояв на антиросійських позиціях.
У квітні 1709 р. цар кинув проти запорожців великий каральний загін на чолі з полковником П. Яковлевым. Просуваючись вниз по Дніпру, Яковлев спочатку зруйнував запорозьке містечко Келеберду. Потім взяв штурмом фортецю Переволочну. її захисники, а також жінки і діти були порубані. Росіяни спалили козацьку флотилію, що стояла на переправі.
19 травня завдяки зрадницьким діям полковника Гната Галагана, Яковлеву вдалося зламати опір запорожців. Чортом-лицька Січ перестала існувати. Над полоненими козаками було вчинено криваву розправу. Лише небагатьом запорожцям вдалося врятуватися.
Знищуючи Запорозьку Січ, Петро І хотів насамперед підірвати моральний дух запорожців, які приєдналися до Мазепи, а також усього українського народу, для якого Запорожжя було символом свободи.
6. Полтавська битва 1709 р. У воєнній кампанії 1709 р. Полтава відігравала важливу стратегічну роль. Адже вона стояла на перехресті шляхів, що вели на Москву, а також Слобожанщину, Запорожжя, Правобережну Україну, Крим, Туреччину.
Шведи розпочали облогу Полтави у квітні 1709 р. Обороною міста керував комендант А. Келін. Майже три місяці шведи намагалися здобути Полтаву, однак місто трималося.
Петро І наважився дати генеральну битву. Обранадля неї позиція біля с Яківці північніше Полтави, була вдалою. Лівий фланг росіян прикривав Яківецький ліс, правий - глибокі яри, тил - Ворскла. Перед табором неширокою смугою простягалося поле між Яківецьким і Будищанським лісами. Тут росіяни спорудили кілька редутів (земляних укріплень).
Козацькі полки І. Скоропадського розташувалися між Малими Будищами і Решетилівкою, щоб не допустити відступу шведів на Правобережжя. Загальна чисельність російсько-української армії становили 42 тисячі осіб.
Шведи виставили на генеральну битву близько 24 тисяч солдатів. Решта їхньої армії була під Полтавою та в інших місцях. Козацьке військо І. Мазепи і запорожці стояли в резерві біля с. Пушкарівка, а також під Полтавою.
Битва розпочалася на світанку 8 липня (27 червня за ст.ст.) атакою шведів. їхня піхота наступала 4 колонами, за нею йшло 6 кавалерійських полків. Атака на редути завдала шведам великих втрат. Праве крило їхньої армії було відтиснуте до Яківецького лісу і розгромлене кіннотою О. Меншикова. О 9 годині ранку російська армія перейшла у наступ. По всьому фронту розпочалися рукопашні бої. Під Карлом XII був убитий кінь, король впав і знепритомнів. Шведська армія панічно стала відступати. До 11 годин ранку Полтавська битва завершилася поразкою шведів.
Залишки шведської армії відступили через Нові Санжари до Переволочної. 11 липня 16 тисяч шведів потрапили там у полон до росіян. Шведська армія перестала існувати. Карл XII, І. Мазепа та кошовий К. Гордієнко із загоном близько двох тисяч запорожців встигли переправитися через Дніпро. Вони подалися у турецькі володіння і 12 серпня зупинилися у м. Бендерах - на лівому березі Дністра.
Поразка Карла XII у Полтавській битві перекреслила сподівання Мазепи визволити Україну з-під царської тиранії. Внаслідок перемоги Росія висунулася в число наймогутпіших держав Європи, що робило хисткими перспективи існування Української держави.
Мазепа, його місце і роль в українському національно-визвольному русі. Напередодні виборів нового гетьмана в Глухові відбулася церемонія ганебної страти опудала, що символізувало І. Мазепу. 23 листопада 1708 р. у Москві, а також Глухові було проголошено церковну анафему (прокляття) Мазепі. Понад 200 років анафему українському гетьманові повторювали священики у церквах Російської імперії.
Така мракобісна реакція царського самодержавства пояснювалася тим, що воно як вогню боялося українського національно-визвольного руху.
Місце Мазепи у цьому русі визначається його верхівковими методами боротьби. Мазепа сподівався здобути для України волю насамперед за допомогою таємних переговорів і угод з європейськими монархами. Він розраховував підняти
народ на боротьбу, спираючись на власний авторитет правителя, а також підтримку купки соратників-змовників.
Історична роль Мазепи полягає у тому, що усвідомлюючи загрозу централізаторської1 політики Петра І для існування Української держави, він сміливо підняв прапор національно-визвольної боротьби за свободу України. Вчинок Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу.
Loading...

 
 

Цікаве