WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Михайло Грушевський – основоположник української політичної думки - Реферат

Михайло Грушевський – основоположник української політичної думки - Реферат

історичному процесі розглядав М. Грушевський питання "держави". У його поглядах на державу відбився вплив М. Костомарова та М. Драгоманова. Державно-бюрократична машина, заснована на імперському централізмі та монархічному абсолютизмі, усім набридла, а найбільше попсполеним народам. Прогресивні діячі, у тому числі М. Груніспський, висували ідеї демократизму на ґрунті свободи особи як складової частини маси, що не може не позначатися на свободі самої маси. А це вимагає відповідного державно-політичного вираження. І знов зазвучали ідеї, які проповідували М. Костомаров, М. Драгоманов, С. Подолинський, І. Франко, М. Павлик, ідеї, що історично виходили від Кирило-Мефодіївського товариства. Автономно-федералістичних поглядів М. Грушевський дотримувався і в часі, коли він очолював Центральну Раду України, сподіваючись на чесну і справедливу феде-рацію з Росією, і тільки внаслідок об'єктивно необхідних процесів пішов на проголошення суверенітету УНР.
Як історик М. Грушевський прагнув з'ясувати питання ролі держави в історичному плані. Тут значення мало, чи держава відповідала чи не відповідала потребам народу. Саме у цій сфері М. Грушевський шукав ілюстрації своїм поглядам. Першим чинником стала Руська держава з центром у Києві, а згодом зі своїм продовженням у Галичі XII-XIV ст. Важливо було довести, що Київська держава виникла на своєму рідному ґрунті І не була принесена варягами. Цій меті учений присвятив розділ аналізу норманської теорії походження Київської держави.
І хоч спіткала сумна доля Київську .Русь і Галицько-волинську державу, все ж український народ ікращі його сини поривалися до соціального й національного визволення, до творення української державності. Учений показав дві наступні спроби державотворення.
У наукових працях М. .Грушевського "народ" і "держава" нерозривно поєднані з "героєм в історії". Щоправда, М. Грушевський виставляв на перший план народ, а не особу. За його словами, свою книгу про Богдана Хмельницького він хотів би присвятити не йому - вождеві, а творчим стражданням українських мас, усім, хто болів тілом. і духом, напружував сили фізичні й інтелектуальні, лив свою кров і бився в тенетах ситуації, перетворюючи це велике потрясіння, викликане "героєм Богданом" і його компанією, в динаміку життя цілої України.
"Герої в історії" з'являються і виростають не самі із себе, у відриві від конкретно-історичних умов, без врахування, стану, вимог і потреб самого народу, у якого слід шукати підтримки. Як зазначає О. Пріцак, концепція "героїв в історії" М. Грушевського виходить із твердження: "Люди, а в тім історичні постаті є продуктом епохи і середовища". У такому ключі учений в основному й розглядав історичні постаті. Але М. Грушевський був далекий від того, щоб трактувати історичних діячів як просте, механічне, автоматичне породження епохи і середовища, бо "герой в історії" діє, отже, виявляються його розум, воля, сила, а це вже суб'єкт, а не просто і тільки об'єкт історії. На цій основі і стає можливим оцінювати роль, значення "героя в історії" у світлі вимог та потреб народу.
До демократично-народницького напряму належать Михайло Грушевський, Ростислав Лащенко, Сергій Шелухін.
Вони відстоювали такі принципи:
1) визнання народу рушійною силою історичного процесу;
2) розуміння українського народу як окремої культурної одиниці;
3) обґрунтування ідей народоправства у вигляді народно-демократичної республіки;
4) федеративний устрій України;
5) відстоювання автономії України в складі федеративних чи конфедеративних союзів;
6) надання переваги колективним формам власності як історично традиційним.
У праці "Українська партія соціалістів-революціонерів та їх завдання" М. Грушевський захищав ідею пріоритету інтересів народу, суспільства над інтересами держави. У схемі викладу історії України він обґрунтував думку про український народ як окрему етнокультурну одиницю, що є спадкоємницею Київської Русі та сформувала свої етно-культурні риси в умовах Галицько-волинської та Литовсько-Польської держав.
М. Грушевський розглядав українську націю як виключно хліборобську, що внаслідок чужоземного панування втратила вищі класи; підкреслював як позитивні риси українського народу (вроджену логічність думки, високі культурні й соціальні інстинкти, високу красу побуту), так і негативні (відсутність національної свідомості, слабкість національного інстинкту, низький рівень освіти, культурного та політичного виховання).
У поглядах на державу М. Грушевський дотримувався думки, що національним інтересам України найбільш відповідає статус автономії в складі Російської Федерації. Він вирізняв два шляхи становлення федерації - через об'єднання двох і більше держав з їх ініціативи або з ініціативи зверху, коли унітарна держава стає федерацією, поділивши суверенітет з територіями. Правда, після ліквідації УНР більшовицькою Росією, М. Грушевський визнавав необхідність існування української незалежної держави, але лише тимчасово, орієнтуючись у майбутньому на входження Росії й України в загальноєвропейську федерацію.
Висновок:
Для демократично-народницького напряму характерні такі ідеологічні елементи:
1) визнання народу рушійною силою історичного процесу;
2) розуміння українського народу як окремої етнокультурної одиниці;
3) обгрунтування ідеї народоправства у вигляді народної демократичної республіки;
4) ідея федеративного устрою України;
5) ідея державної автономії України в складі федеративної Росії чи інших федеративних союзів;
6) надання переваги колективним формам власності. Представниками цього напряму можна вважати М. Костомарова, В. Антоновича, М.Грушевського, Р. Лащенка і С. Шелухіна.
Список використаної літератури:
1. Політологія: Підр. Для ун-тів / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1993. - 576с.
2. Політологія: Підр. Для студентів ун-тів. - 2-е вид., зі змінами. - Львів, 1994, -- 592с.
3. Політологія: Курс лекцій: Навч. Посібник / За ред. І. С. Дзюбка: К.: Вища шк., 1993. - 271с.
4. Політологія: Курс лекцій / Авт. кол.: І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, З. С. Сокол, В. А. Кулик та ін. - Тернопіль: АСТОН, 1998. - 159с.
Loading...

 
 

Цікаве