WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична думка Станіслава Оріховського - Реферат

Політична думка Станіслава Оріховського - Реферат

поглядів, відстоював зверхність папської влади над королівською. Цей принцип письменник-публіцист застосував при розробці піраміди влади у Польщі, котра б нагадувала трикутник, вершиною якого була духовна влада, у лівому куті - священослужителі, а у правому - король.
Полемічна література здебільшого торкалася питань ре-лігійного життя, реформи церкви, але в контексті цих проблем порушувались і політичні питання. Виявлялися два напрями: перший був орієнтований на унію православної й католицької церков, другий тісно пов'язувався з антиуніатською боротьбою та реформою православної церкви.
Зростання освіченості українського народу стало важливою передумовою виникнення й функціонування Києво-Могилянської академії. Протягом усієї своєї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила такий вплив на розвиток освіти, науки й культури, як цей вищий навчальний заклад. Навколо академії гуртувалися найкращі освітяни, науковці, громадські й церковні діячі, їх титанічна діяльність була спрямована на згуртування всіх сил, здатних підтримувати культурно-націо-нальне відродження, на виховання свідомих носіїв цієї культури, що виборювали б національну незалежність.
В історії утвердження української державності значний інтерес становить доробок діячів Києво-Могилянської академії, починаючи від її засновників - Іова Борецького, Мелетія Смотрицького, Захарії Копистенського, Петра Могили - аж до просвітників і політичних діячів першої половини XVIII ст.
Принцип всестановосгі, рівності всіх у навчанні, проголошений Київською братською школою й підтриманий академією, не лише забезпечував демократичні засади їх внутрішнього життя, а й відповідав найвищій меті - залучити до навчання якомога більше української молоді, поширювати освіту серед; народу. Києво-Могилянська академія мала загальнонаціональний характер, охоплювала всі стани українського суспільства, від "гетьманича до посполитого". "В ній, - як писав Іван Мазепа, - цвєченієвсякому з малоросійських дітей хотачому учитися походить". Цей перший в Україні вищий навчальний заклад відігравав надзвичайно важливу роль як об'єднавчийдуховний осередок. До Києва "по науку" діставалася молодь з усіх куточків українських земель.
Найголовніші події, що передували утворенню української держави, - формування збройних сил, згуртування різних соціальних груп населення навколо ідеї національного визволення, будівництва національної школи й національної церкви - відбувалися за безпосередньої участі діячів Києво-Могилянської академії.
У суспільствознавчих працях учених академії визрівають і висловлюються думки про відродження і дальший розвиток рідної мови, набувають певної конкретизації поняття "Вітчизна", "Русь", "Україна", дедалі глибше усвідомлюється потреба зберігати й примножувати національну самобутню культуру. В історично-політичній літературі чітко викристалізовується думка про необхідність боротьби з чужоземним гнітом, обґрунтовується ідея створення незалежної суверенної Української держави. Уже в працях засновника академії Петра Могили є підходи до концепції власної української державності. Йому, безперечно, імпонувала ідея освіченого володаря, "філософа на троні", який сприяє освіті, поліпшує закони, дбає про добробут громадян і добрі стосунки з сусідніми державами. Це ідея розробляється П. Могилою, зокрема у здійсненому ним перекладі з грецької мови твору диякона Агапіта з настановами царю Юстиніану, популярного в колі західноєвропейських гуманістів.
Формуванню політичної свідомості вихованців академії сприяло вивчення творів про державу і право Платона, Арістотеля, Жана Бодена, Томазо Кампанелли, Ніколо Макіавеллі, Томаса Гоббса, Самуеля Пуфундорфа, Юста Ліпсія, Гуго Горація, кон-ституцій і правових кодексів різних держав. Особливо популяр-ними були твори про державу голландських і німецьких мислителів реформаційного періоду. У східних слов'ян перші переклади їх праць, як і статей французьких енциклопедистів, були виконані саме вихованцями Києво-Могилянської академії. Вивчення праць мислителів, поширення їх учень, що тяжіли до теорії природного права, суспільного договору, а нерідко й до республіканських ідей, сприяли пробудженню серед української людності думок про історичну долю й державність власного народу.
Серед найважливіших цінностей, здатних об'єднати україн-ців і допомогти їм вистояти в умовах позбавлення власної державності, просвітники України вирізняли українську пра-вославну церкву. Власне, це сприяло консолідації непокатоличеної української шляхти, козацтва, міщанства та середнього духовенства, всього етносу. Стихійним рухам у цій боротьбі за батьківську віру й церкву вони надають цілеспря-мованого характеру. Все це допомогло вистояти українській церкві в нових історичних умовах, пережити кризу, повернути духовний вплив на людність, активно включатися в національно-визвольний рух, у боротьбу за українську державність.
Висновок:
У період, коли Україна перебувала під владою Литви й Польщі, політична думка розвивалася в руслі гуманістичної традиції Ю. Дрогобича і С. Оріховського, а також в руслі полемічної літератури. Ю, Дрогобич займався питанням політичного прогнозування, а С. Оріховський розробив концепцію природного права, відстоював пріоритетність права і закону над рішенням королівської влади, а в останні роки життя відійшов від своїх попередніх поглядів і визнав зверхність папської влади над королівською.
Список використаної літератури:
1. Політологія: Підр. Для ун-тів / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1993. - 576с.
2. Політологія: Підр. Для студентів ун-тів. - 2-е вид., зі змінами. - Львів, 1994, -- 592с.
3. Політологія: Курс лекцій: Навч. Посібник / За ред. І. С. Дзюбка: К.: Вища шк., 1993. - 271с.
4. Політологія: Курс лекцій / Авт. кол.: І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, З. С. Сокол, В. А. Кулик та ін. - Тернопіль: АСТОН, 1998. - 159с.
Loading...

 
 

Цікаве