WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українські геополітичні теорії ХІХ-ХХ ст. Дореволюційні геополітичні вчення - Реферат

Українські геополітичні теорії ХІХ-ХХ ст. Дореволюційні геополітичні вчення - Реферат

заключається у її приналежності одночасно до двох регіонів - Європи і Євразії. Присутність у цих регіонах України традиційно не збалансована, "і сьогодні, намагаючись дистанціюватися від реінтеграційних процесів в СНД, і значно поступаючись за темпами суспільних перетворень західним сусідом, Україна виявляється не в змозі реалізувати європейську альтернативу і як учасник міждержавних відносин займає в обидвох регіонах периферійне становище" [37; с.129]. Українському суспільству необхідно докласти максимум зусиль для розширення співробітництва з Європою, оскільки воно сприятиме оздоровленню економіки, а значить, і всього суспільного життя. На думку авторів монографії "Україна: шлях до себе", "Європа, у перспективі, складатиметься із могутнього ядра, тісно пов'язаного із США, та периферії, що тяжітиме до цього ядра" [31; с.350]. Україні, для свого претендування на вхід у ЄС та НАТО, необхідно здійснити чималий шлях у економічному та політичному розвитку. А "історична приналежність до європейської цивілізації, - на думку О.Дергачова, - сьогодні потребує підтвердження через подолання крайнощів етатизму та домінування колективістської ідеології, піднесення рівня самодіяльності громадян" [38;с.449]. Для цьогопотрібні цілеспрямовані зусилля у проведенні форсованих суспільних перетворень.
Специфічні небезпеки пов'язані з незалежністю України до пострадянського регіону, який являє собою особливу зону в системі міжнародних відносин, якій властива геополітична рухливість, незавершеність, непевність державного облаштування.
З точки зору геостратегічних інтересів України не існує принципових перешкод для того, щоб визнати Росію своїм геостратегічним союзником. Потрібно враховувати також той чинник, що характер російсько-українських відносин впливає на розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні. Тому "найбільш оптимальним варіантом україно-російських відносин видається так звана модель "кооперативної незалежності" - міждержавних відносин держав, що кооперуються, співробітничають на двосторонній основі [30;с.30].
Вагомим для української геополітики є Південно-Східний напрям зовнішньої політики. Своєрідним кроком у цьому напрямку для України було створення ГУУАМу.
На думку Зінька І., в Центрально-Східній Європі потрібно створити певну економічну структуру, самодостатній макрорегіон, який здатний проводити власну політику мирного співіснування і співробітництва [27;с.104].
У сучасній ситуації для України є необхідним визначення державного зовнішньополітичного курсу, який би відповідав інтересам народу та держави, а також не створював поля для можливого конфліктного загострення.
Геополітичні вчення післявоєнного періоду розвивалися на українській еміграції, а після здобуття Україною незалежності - в умовах державотворення. Перші кроки української геополітики у власній державі показали необхідність глибокого вникнення у суть геополітичної проблематики та розробку геостратегічного курсу незалежної держави, яка на сьогодні балансує між двома світовими силами - Заходом та Росією. Геополітична ситуація України в таких умовах потребує виваженого й обміркованого рішення щодо своєї зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. При виборі такого курсу необхідно мотивуватися інтересами народу і держави та враховувати всі геополітичні чинники для України, які матимуть вплив після прийняття рішення.
Геополітичні фактори зовнішньополітичної діяльності сучасної України.
Поряд із здобуттям незалежності перед кожною державою постає проблема визначення зовнішньополітичного курсу, який би сприяв закріпленню незалежності та процесам державотворення. При прийнятті рішення щодо визначення зовнішньополітичного курсу необхідним є, перш за все, врахування геополітичних факторів. Геополітичні фактори мають визначальну роль у становленні зовнішньополітичних зв'язків держави, а також спрямовують процеси державного будівництва у природне русло розвитку.
Становлення України як самостійної держави на перше місце ставить питання про політичне обґрунтування її розвитку. Без власного бачення шляхів розвитку Україна не зможе вступити на шлях динамічних і ефективних соціально-економічних перетворень, які мали б цілісний характер [29; с.6].
Геополітичне положення та історичні умови розвитку України визначили на перспективу її осі геостратегії, що мають певний вплив для її державницького самоствердження та пріоритетів економічного, політичного і культурного розвитку. Такими геополітичними осями для України є такі: Євразійська, або східна, із центром притягання в Росії; Євроатлантична, або західна, із політичними центрами структур - НАТО і ЄС; Північна, що полягає в орієнтації на співробітництво із країнами "Балтійської дуги"; Чорноморська, або південна, яка передбачає поглиблення співпраці із країнами чорноморського басейну, Середнього та Близького Сходу.
Забезпечення територіальної цілісності України здійснюється за умов, коли наша держава, внаслідок свого геополітичного становища в посткомуністичному просторі, об'єктивно є залученою до геополітичних інтересів ряду зарубіжних держав або їх блоків. Після проголошення Україною незалежності основним завданням було бути поза Росією, не ідентифікувати себе з нею, що мало стати гарантією отримання фінансової допомоги Заходу. Вибір конкретної геостратегії для України вважався другорядним питанням і залишалось на перспективу. Звідси, - як вважають автори монографії "Україна: шлях до себе", - спроба обіграти своєрідну концепцію "геополітичного кола", згідно з якою все, що навколо України (Захід, Схід, Північ, Південь) є пріоритетами її зовнішньої політики [31;с.349].
У перші роки незалежності Україна демонстративно відкидала Євразійську геополітичну вісь. Однак із усвідомленням віддаленості України (у плані економічного і політичного рівня розвитку) від країн Заходу все частіше погляди стали звертатися на Схід. Євразійська вісь є для України важливою, перш за все, з економічної точки зору, адже східний ринок є постачальником енергоресурсів і сировини на Україну та ринком збуту української продукції (оскільки на західному ринку Україна ще не в змозі конкурувати із високоякісною продукцією західних країн). Є очевидним, що ідентифікація України, як сфери "життєвих інтересів" Росії однаковою мірою ідентифікує Росію як - сферу "життєвих інтересів" самої України. Також перспективним є розвиток економічного співробітництва із країнами Середньої Азії та Закавказзя у рамках СНД. Що ж до політичної сфери, то, враховуючи історичне минуле, Україна намагається не піддаватися тиску із боку Росії і не укладати будь-яких політичних союзів. Такого курсу у взаємовідносинах із країнами східної осі необхідно
Loading...

 
 

Цікаве