WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українські геополітичні теорії ХІХ-ХХ ст. Дореволюційні геополітичні вчення - Реферат

Українські геополітичні теорії ХІХ-ХХ ст. Дореволюційні геополітичні вчення - Реферат

майбутньому незалежна Українська держава буде найбільшою потугою в районі Чорного моря. Проте, будучи могутньою державою Україна ніколи не повинна прагнути до панування над країнами регіону - ані політичного, ані економічного. Особливе місце в майбутній Чорноморській зоні співпраці С.Рудницький відводив Кримові. Крим є ключем до морських комунікацій Чорного моря. Хто матиме контроль над Кримом, той зможе контролювати вихід України до моря і далі - до океанів. Аналізуючи причини поразки УНР він зазначає хибність кримської політики цієї української держави: "Втрата Криму, що вже тоді (1917) мав українськузглядну більшість населення, відразу видала засуд смерті на українську державність, Бо без Криму нема самостійної України - він розбиває її головну основу й опору: Чорноморський беріг" 17; с. 294 . Також глибоко засудив і втрату українською державою земель української Бессарабії та Підкавказзя, яке теж було заселено українцями.
Коли в 20-х роках стало зрозумілим те, що не вдасться реалізувати, що не вдається реалізувати ідею великої соборної України, а на якийсь час з'явилася ідея створення галицької державності, С.Рудницький написав низку статей, у яких обґрунтував її політико-географічні основи, розглядаючи галицьку державність як проміжний етап і важливий плацдарм до створення держави на всій українській етнічній території 26; с.34 . Він обґрунтовує необхідність існування Галичини, як самостійної держави для стримання Східної експансії Польщі. Лише самостійна Галичина може гарантувати політичну безпеку Прибалтійським державам: "Самостійна Галичина була б супроти цього для загрожених Польщею Балтійських держав дуже вигідна вже самим своїм існуванням" 17; с.140 . Він бачив тепер можливість створення нового Балтійського союзу зверненого не проти Росії, а проти Польщі.
Таким чином, академік С.Рудницький обґрунтував геополітичне бачення загородження і становлення самостійної суверенної Української держави. Він здійснив геополітичний вивід прав України.
Новим етапом у формуванні української геополітичної думки стали праці політолога і поета Юрія Липи (1900-1944). Вихід у світ фундаментальної праці Ю.Липи "Призначення України" виявив потребу витворення ідеології державної стратегії України, що мала бути реалізована після здобуття незалежности 22; с.61 . Для вивчення Чорноморської проблематики та розробки стратегії української політики передбачалося створення науково-дослідної установи, якою пізніше став Чорноморський інститут. На думку Ю.Липи, Український Чорноморський інститут мав займатися, крім теоретично-дослідницької діяльності, політично-організаційною у напрямку об'єднання причорноморських народів в єдиному державному утворенні.
Вирішення чорноморської проблеми вважалось одним з найголовніших геополітичних завдань України. Окреслюючи ці завдання Ю.Липа наголошував, що метою української експансії було здобуття чорноморських берегів, відзначаючи, що з давніх часів українці посідали найбільші ріки, які впадають у Чорне море від Дунаю до Кубані. Однак, якщо на півдні Чорне море, на півночі поліські болота, а на заході частково Карпати були природними межами українських земель, то на сході та південному заході таких кордонів Україна не має. Саме цим фактором пояснював Ю.Липа те, що саме цим степовим коридором територію південної України проходили орди англійських кочівників, відкидаючи наших предків від Чорного моря. Він вважає, що система внутрішніх водних шляхів України створила її геополітичну вісь. Такою віссю є не вісь схід-захід, яка, на думку Ю.Липи, є "нищення власного характеру, духовності, що прийшла з півдня. Духовності, що зросла над південними морями й вододілами і розпросторилась, як кров по жилах, ідучи вгору Дніпром, Дністром, Дунаєм, Бугом і Доном, несучи до найглухіших закутків українських земель подих півдня" 13; с.235 , а тому геополітичною віссю України є "тільки вісь Південь-Північ" 13; с.236 . Тому, вважає Ю.Липа, необхідним для України, її природною потребою є створення Чорноморської федерації, де Україна мала відігравати першу роль.
Вісь "Схід-Захід" є для України "найбільш ворожа", тому що яку б сферу суспільного життя не взяти (релігійну, політичну, духовну) всюди будемо мати не відчуття серединності, а тільки джерело української поразки 8; с.178 . Також він зауважив, що командний центр цієї напрямної находиться в Криму, а ключ - у Білорусі. Захопивши цю вісь Москва перетворила Київ у провінційне місто, а Україну у провінцію 14; с.34 . Ю.Липа розумів, що доки сильна Росія, доти неможливе існування самостійної України. Дальшим обґрунтуванням цих ідей стали праці "Чорноморська доктрина" (1940) та "Розподіл Росії" (1941). Фактично ця трилогія (включно з "Призначенням України") є основою у викладенні геополітичних досліджень і міркувань Ю.Липи. Аналізуючи географічні особливості власне Росії, він доходить до висновку, що за умов демократичного, політичного устрою та вільного розвитку виробництва і економічних зв'язків від Росії почнуть відходити території поза її європейською частиною 18; с.88 . Проблема розподілу Росії, на думку Ю.Липи є лише справою часу. Демократичне майбутнє Росії можливе лише за умови, коли вона не буде витрачати всі зусилля нації на утримування в покорі інших. Лейтмотивом праць є заклик до готовності українства організаційно оформити свою державність.
Геополітичні концепції Ю.Липи мали велике значення для розвитку геополітичної думки України, а також не втрачають вони свого значення (із деяким переосмисленням) і в сучасній Україні. Він орієнтував Україну на творення нових територіально-політичних реалій, які були б, перш за все, вигідними самій Україні.
На радянській Україні геополітична думка представлена працями професора Антіна Синявського (1866-1951). Однак у його геополітичних дослідженнях центральне місце займає геоекономічна проблематика. Така позиція вченого має своє логічне пояснення, адже він жив у тоталітарній країні, де будь-яке політичне інакомислення присікалося. А.Синявський зайнявся дослідженнями у сфері геополітики для вироблення УРСР стратегії в економічній сфері. Говорячи про геополітичну роль України він відзначає, що "через територію України йде транзитний шлях і до Середземного моря, і до Індії, і до Далекого Сходу" 19; с.194 . А.Синявський у історичній ретроспективі подає аналіз важливості такого шляху. Він зауважує, що ще в часи Київської Русі важливу роль у економічних відносинах Півночі з Півднем відігравав "шлях із варяг у греки". Однак крім цього шляху важливу роль відіграє шлях із Заходу на Схід, тобто між країнами Західної Європи і Азією.
У своїх дослідженнях української економіки А.Синявський особливу увагу звертав на країни Причорномор'я
Loading...

 
 

Цікаве