WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичні та правові погляди Бенжамена Констана - Реферат

Політичні та правові погляди Бенжамена Констана - Реферат

особистої незалежності. Більше того, щоб забезпечити за собою цю участь, з боку громадян треба було жертвувати цим почуттям незалежності, але в епоху, якої досягли народи, стає безглуздим вимагати цієї жертви і неможливо її отримати". І далі: "В античних республіках незначний розмір території сприяв тому, що кожен громадянин мав особисто важливе значення у політичному відношенні. Виконання обов'язків в управлінні державою було заняттям і своєрідною розвагою длявсіх. Увесь народ брав участь у створенні законів, виносив вироки, вирішував питання війни і миру. Участь окремої особи у загальній владі не обмежувалась абстрактним припущенням, як це відбувається у наші дні, воля кожного справляла безпосередній вплив; прояв цієї волі, сам по собі, містив насолоду, задля якої, щоб утримати за собою своє політичне значення і участь в управлінні, древні готові були поступитися своєю особистою незалежністю". Тобто в античності допускалося повне підпорядкування індивіда суспільній владі. В античній свободі нема жодного прояву громадянської чи індивідуальної свободи. Суспільна влада поширювалася на всі сфери суспільного життя, не могло бути ніякої індивідуальної самостійності щодо думки, заняття чи, тим більше, релігії. Отже, індивід, майже суверенний у справах держави, у своїх приватних справах був, по суті, рабом. "... Отож, - робить висновок учений, - те, що ми називаємо громадянською свободою, було невідоме народам античності".
Сучасна держава є, по суті, чимось зовсім іншим. Для сучасної людини свобода - це право підпорядковуватися тільки законам, право висловлювати свою думку, вибирати заняття, місце проживання, вільно розпоряджатися власністю, право впливати на державу. Отже, сутність свободи полягає не в безпосередній активній участі в управлінні державою, а, головно, в особистій самостійності, незалежності. Констан писав: "Перевага, яку надавала народу свобода у тому вигляді, як її розуміли древні, полягала у змозі вважати себе дійсно у числі тих, хто править. Це було справжньою перевагою, безперечною насолодою, яка разом з тим утверджувала почуття особистої значущості. Перевага свободи у сучасному суспільстві полягає у представництві і спроможності для народу сприяти цьому представництву за власним вибором". Проте при цьому представництво "не дає жодної насолоди владою; це задоволення абстрактне, у той час, як в античності воно було реальним". Безперечно, що перше є менш привабливим, і від людей неможливо вимагати жертв, аналогічних тим, що мали місце в античності для того, щоб здобути і утримувати владу за собою. "До того ж, - зазначає вчений, - ці жертви виявились би набагато важчими: успіхи цивілізації, комерційні напрями нашого часу, міжнародні зв'язки розвивають і урізноманітнюють до нескінченності засоби для добробуту приватної особи. Щоб бути щасливими, люди не потребують нічого, крім повної незалежності у всьому, що стосується сфери їхньої діяльності, їхніх занять, підприємництва, фантазій".
Свобода древніх полягала у верховній владі. В Римі народ був правителем у повному розумінні цього терміну - світ перебував на становищі васала і раба одного міста, провінції повинні були забезпечувати Рим усім необхідним. У сучасному суспільстві, навпаки, громадянин вимагає для себе тільки одного - повної свободи у своїй приватній діяльності. Бажаючи брати участь в управлінні, він має на увазі не змогу правити, виносити вироки, призначати державних службовців; він тільки хоче мати впевненість у тому, що ніщо не буде порушувати його законної незалежності. Отже, зовсім навпаки: в античності на перше місце ставили політичне, приносячи особистість у жертву державі; новий час висуває на перший план особистість, а держава виступає тільки гарантією. У Римі громадянин заступає своєю значущістю людину; у Парижі і Лондоні найперше - людина, тобто батько сім'ї, власник, фабрикант, ремісник, християнин, філософ, а громадянином, тобто виборцем, суддею, захисником нації він стає тільки задля того, щоб сприяти вільному користуванню своїми особистими правами. Держава програла у своєму значенні настільки ж, наскільки піднялося значення особистості.
Важливе значення у концепції Констана відводиться гарантіям свободи. По суті, він був одним з перших, хто підкреслив важливість і значення конституційних та судових гарантій свободи індивіда. Мислитель підкреслював, що метою конституцій в античності був розподіл влади між усіма громадянами; метою ж нових конституцій є забезпечення особистої самостійності і свободи, їхні гарантії. Саме неврахування важливості закріплення та забезпечення гарантій особистої свободи в епоху революцій призводить до жахливих наслідків. І якщо свобода полягає у максимально можливому розвитку людської сутності, то гарантії свободи полягають в усуненні всього, що може стояти на перешкоді такому розвитку.
Першочерговим завданням у цьому аспекті мислитель вважав чітке конституційне визначення повноважень держави, компетенції її органів і передусім виконавчої влади. Він підкреслював, що нема жодної довіри до заступництва держави чи мудрості адміністрації (уряду), оскільки під цими гучними назвами є не що інше, як тільки певна кількість людей, здатних помилятися точно так само, як інші люди, котрі завжди будуть займатися нашими справами гірше, ніж ми самі, оскільки їх не спонукає до цього особистий інтерес і вони не несуть відповідальності за наші справи. Підтримувати загальний спокій, свободу кожного, карати злочини, тобто посягання на суспільний спокій, на свободу або особу громадянина, - ось у чому полягає роль влади, все інше не тільки зайве, але й небезпечне. Держава являє собою справедливість і мир - це її законна царина; як тільки вона виходить з цієї сфери, то завдає шкоду суспільству і шкодить сама собі, ослаблюючи значення особистості. Приділяючи значну увагу захистові особистої свободи, мислитель зазначав, що теоретично цій свободі ніщо не загрожує, вона є метою будь-якого суспільства; без неї немислимі для людей ні спокій, ні гідність, ні промисловість, ні щастя. Проте недостатньо проголосити у конституції повагу до свободи особи - треба, щоб закон надавав гарантії, обіцяні конституцією. Констан називає ці гарантії у такому порядку - "свобода друку, поставлена поза будь-яку залежність завдяки суду присяжних; відповідальність міністрів і молодших чиновників; загальне і незалежне представництво".
Те, що свобода друку, або преси, поставлена на перше місце, зумовлено тим, що головною характерною рисою вільного народу є сила громадської думки, яка являє собою вищий трибунал,
Loading...

 
 

Цікаве