WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Стабільний фінансовий сектор – базова умова побудови економіки ринкового типу - Реферат

Стабільний фінансовий сектор – базова умова побудови економіки ринкового типу - Реферат

Реферат
на тему
"Стабільний фінансовий сектор -
базова умова побудови економіки ринкового типу"
Вступ
Кінець двадцятого століття ознаменувався появою на політичній карті світу цілої низки нових держав, економіки яких дуже скоро отримали назви перехідних. "Перехід" відображався зазвичай в трансформації економічної системи від командно-планової до ринкової.
Перехід супроводжувався появою цілком нових, невідомих критеріїв існування "ринку". Зокрема, централізована планова економіка розглядала роль грошей тільки як інструменту перерахунку і контролю, тоді як роль грошей в умовах ринку має центральне значення. Гроші з їх різними функціями, як загальний еквівалент обміну, одиниця виміру, а також як засіб для передачі й збереження вартості, - це кров економіки.
Інша характерна риса сучасного розвитку перехідних економік - зростання фінансового сектору та його впливу на різні сторони суспільного буття. Поява грошей започатковує формування фінансового сектора, а відтак і ринкової економіки. Виникнення грошей, а потім і інших фінансових інструментів були викликані потребами розвитку продуктивних сил. Вони раціонували господарське життя, сприяли підвищенню продуктивної діяльності реального сектора економіки.
Завдання будь-якої ринкової економіки - ефективний розподіл ресурсів, підвищення ефективності виробництва. Усі суб'єкти такої системи сполучаються за допомогою засобу обміну - грошей. Саме фінансова система повинна вдосконалити, оптимізувати рух грошей між економічними агентами.
Фінансова система пронизує всю національну економічну систему, починаючи від домогосподарств, індивідуальних і партнерських підприємств, корпоративних підприємств і закінчуючи державою. Досягнення фінансової стабілізації сприяє розв'язанню багатьох проблем реформування перехідних економік. Відповідно створення міцного фінансового сектору стає необхідним елементом процесу ринкової трансформації у перехідних економіках.
Фінанси. Фінансова система.
В економічній літературі визначення слова "фінанси" досить неоднозначне. В радянській літературі найтиповішим було їх трактування як сукупності економічних відносин, які утворюються між державою, підприємствами та організаціями, галузями та регіонами, окремими громадянами у зв'язку з рухом коштів.
Поняття "фінанси" у країнах з розвинутою ринковою економікою все більше ускладнюється і все більше пов'язується з розширеним відтворенням суспільного продукту.
Фінанси - це економічні відносини, пов'язані із формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових засобів в цілях виконання функцій, завдань держави і забезпечення умов розширеного відтворення.
Під централізованими фінансами розуміють економічні грошові відносини, пов'язані із формуванням і використанням фондів державних грошових засобів, які акумулюються в державній бюджетній системі.
Децентралізовані фонди - грошові відносини, які формують грошовий оборот підприємства.
Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за виконаними функціями. До основних функцій фінансів відносять розподільчу, контрольну і функцію формування грошових доходів. Розподільча і контрольна функції здійснюються фінансами одночасно, але контрольна функція виступає окремо. Розподільча функція проявляється при розподілі національного доходу.
Слід відрізняти поняття "грошово-кредитні кошти" і "фінансові ресурси". Перше поняття є ширшим і місткішим за друге. Фінансові ресурси, хоч і виступають завжди у грошовій формі, стають ними тоді, коли накопичуються у відповідних фондах. На відміну від грошово-кредитних коштів, вони виражають не зміну форм вартості, а фінансовий результат відтворювального процесу.
У ширшому розумінні фінансова система охоплює не лише фінансові потоки, а також відповідну інфраструктуру і включає всі фінансово-кредитні аспекти економічного розвитку через розвинуту мережу фінансово-банківських установ. Фінансова система - це не просто сукупність, а певним чином впорядковані, скоординовані і субординовані явища економічного життя. Система - це комплекс взаємопов'язаних елементів на різних рівнях: народногосподарському, країни в цілому, структурних частин народного господарства - територій, підприємств, інших виробничих структур. Ознаки системи - цілісність, складність економічного об'єкта, можливість його поділу на складові частини. Саме в системі окремі елементи виконують функції, орієнтовані на досягнення узагальнених цілей. Різна складові можуть об'єднуватись в ціле, але ще не можуть бути системою, поки не буде сформований механізм їхнього взаємозв'язку.
Фінансова система включає три основні складові: державні фінанси, фінанси підприємств і фінанси домашніх господарств. Державні фінанси - це сукупність грошових фондів, сконцентрованих у державних фінансових установах і призначених для здійснення властивих державі функцій, а також форм і методів, за допомогою, яких ці функції реалізуються. Фінанси підприємств - це сукупність грошових, фондів, що використовуються для організації виробничого і відтворювального процесу, в межах даного об'єкта підприємницької діяльності, та сукупність форм і методів їхнього формування і витрачання. Фінанси домашніх господарств - це кошти населення, що складаються з коштів громадян, отриманих на підставі трудової, господарської та іншої діяльності, або спадщини. Для глибшого аналізу фінансової системи необхідно розглядати її складові з позицій структурного підходу.
Економічні структури є не тільки цілісними, а динамічними утвореннями, що розвиваються під впливом різних за своїми значенням і впливом факторів, умов зовнішнього середовища, ступеня зрілості всього суспільного ладу. Системно-структурний підхід до аналізу соціально-економічних процесів передбачає застосування системного аналізу, який ґрунтується на таких провідних принципах, як цілісність. Комплексність, динамічність взаємодії, взаємозалежності та взаємозв'язку елементів.
Системно-структурний аналіз передбачає цілу ієрархію систем різного порядку. Кожна система, будучи цілісним утворенням, може бути підсистемою іншої системи вищого порядку. Так, зокрема, фінансова система є підсистемою системи функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, виробництва і споживання на всіх етапах економічного обігу.
Як вже зазначалося, фінансові відносини за своїм змістом мають виконувати регулюючу, стимулюючу, контролюючу і фіскальну функції. Однак великі функціональні можливості фінансових відносин сьогодні використовуються мінімально і залишаються нерозкритими. Тому як ланка загальноекономічної системи вони значною мірою випадають із макроекономічного регулювання, що і є однією з основних причин наростання фінансової кризи. Курс на регулювання економічних відносин лише фіскально-монетарними методами не на кожному етапі себе виправдовує і часто призводить до зіткнення економічних інтересів держави і суб'єктів господарювання. Для того щоб мінімізуватиопір ланок системи, необхідно дотримуватись в економічній політиці узгодження різних функцій фінансових відносин у процесі суспільного відтворення на всіх його стадіях, враховуючи головне завдання фінансів - сприяння підвищенню ефективності виробництва, стимулювання його розвитку, економії витрат уречевленої та живої праці. Фінанси мають впливати на весь процес кругообігу капіталу, сприяти його прискоренню, стимулювати ефективне використання матеріальних, трудових і грошово-кредитних ресурсів.
Загалом фінансовий сектор економіки включає фінансові операції, адекватні економічному обігу в секторі підприємств, держави і домашніх господарств. Державний фінансовий сектор включає фінансові операції центральних і місцевих органів виконавчої влади з виконання функцій державного управління, соціального забезпечення, розвитку невиробничої сфери, забезпечення незалежності та захисту державності.
Поняття "державний сектор"
Loading...

 
 

Цікаве