WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціальний комплекс України - Курсова робота

Соціальний комплекс України - Курсова робота

діяльність клубних установ залежить не стільки від їх наявної місткості, скільки від кількості та якості заходів, які там проводяться.
Кінообслуговування в Україні представлено 10,8 тис. кіноустановок з платним показом, а кількість відвідувань кіносеансів за рік перевищує 7 млн., тобто в середньому 0,1 на одного жителя (табл. 6). У міських поселеннях працюють постійні кінотеатри. Найвищий показник кіновідвідувань у містах, великих містах, курортних центрах. Проте і в цих поселеннях в останні роки намітилася тенденція до різкого скорочення середнього рівня відвідування кінотеатрів.
Таблиця 6
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ КІНООБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1985-1997 pp.*
Показники
Всього
У т. ч. у сільській
місцевості
1985 1990 1996 1997 1985 1990 1996 1997
Кількість кіноустановок з платним показом, тис. од. 28,3
27,2
13,3
10,8
23,2
22,2
11,8
9,5
Кількість відвідувань кіносеансів за рік, млн.
802
552
14
7
287
200
7
3
У середньому на одного жителя 16
11
0,3
0,1
16
12
0,4
0,2
* Статистичний щорічник України за 1997 р. - К.: Українська енциклопедія. - С. 454.
Якщо мережа закладів культури (клуби, бібліотеки, кіноустановки) в Україні зменшується, то театрів - зростає. У 1997 р. в країні функціонувало 130 професійних театрів (проти 89 у 1985 p.), у тому числі опери та балету - 7, драми та музичної комедії - 85, дитячих та юного глядача - 38 (табл. 42). Проте кількість відвідувань театрів також має тенденцію до зменшення. Лише за 90-ті роки цей показник зменшився втричі і становив у 1997 р. 5,6 млн. відвідувань на рік.
Із загальної кількості музеїв - 118 краєзнавчих, 119 історії та археології, 59 мистецтвознавства, 42 літературних.
Велику роль у культурному житті населення відіграє музейна справа. В Україні налічується близько 360 музеїв (включаючи філіали), у тому числі: історичні, меморіальні, краєзнавчі, природ-ничонаукові, мистецтвознавчі, галузеві та ін. Найбільше професійних театрів функціонує у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Миколаєві та в Автономній Республіці Крим, а державних музеїв - у Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Харкові, Чернігові, Донецьку. Серед областей за цим показником Іиділяються: Луганська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Квтономна Республіка Крим.
Таблиця 7
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ у 1985-1997 pp.
Показники
1985
1990
1995
1996
1997
Кількість професійних театрів (включаючи театри-студії) 89
125
136
130
130
У тому числі опери та балету 6
7
7
7
7
драми та музичної комедії
48
82
89
83
85
дитячих та юного глядача
35
36
40
40
38
Кількість відвідувань театрів* за рік, млн.
20,7
17,6
8,3
6,9
5,6
Кількість концертних організацій
38
44
53
53
55
Кількість відвідувань концертних організацій за рік, млн.**
20,9
15,0
7,3
4,8
4,2
Кількість музеїв (включаючи філіали)
174
214
314
324
358
Кількість відвідувань музеїв за рік, млн.**
32,5
31,8
17,4
1,4
14,9
* Статистичний щорічник України за 1997 р. - К.: Українська енциклопедія, 1998. - С. 454.
** В число відвідувань музеїв, театрів, концертних органпацІИ входять не лише жителі країни, а й гості, туристи з інших країн.
Масовою пропагандою культурних досягнень займаються і засоби інформації - телебачення, радіомовлення, газети, журнали, книжково-журнальні видавництва. У 1997 р. в Україні видавалось понад 2,5 тис. газет (республіканських, обласних, міських, районних та ін.). При цьому разовий тираж газет становив 34 млн. при-Іірників, у тому числі українською мовою - 14 млн. Якщо кільксть газет, їх разовий тираж зріс, то книжок - знизився і станр-ив 6,3 тис. друкованих одиниць тиражем 51 млн. примірників 1985 р. він становив 155 млн.).
Усі культурно-освітні установи функціонально пов'язані з виробництвом музичних інструментів та інших предметів культурного призначення, поліграфічною промисловістю, кіностудіями, студіями звукозапису, фотокінолабораторіями, книжковою торгівлю, торгівлею художніми виробами і товарами тощо. А тому фективною має бути система територіальних комплексів куль-'рного обслуговування населення, об'єднаних єдністю зони об-Іуговування і спільністю наявних ресурсів.
Охорона здоров'я. Включає лікувальні, лікувально-профілактичні, санітарно-протиепідемічні та інші медичні установи, різні види соціального забезпечення, відпочинку і фізичної культури. Матеріальні умови функціонування комплексу забезпечують медична промисловість, матеріально-технічне постачання і збут. Охорона здоров'я включає також освітянські заклади (медучи лища, коледжі, медінститути, медуніверситети, курси перепідготовки кадрів), комплексні і галузеві наукові інститути й організації, а також систему управління ними.
Лікарняні заклади в свою чергу поділяються на спеціалізовані - туберкульозні, інфекційні, для інвалідів Великої Вітчизняної війни та територіально-дільничі - районні, міські, обласні, республіканські.
Поліклініки як структурні підрозділи входять до складу лікарень. У виняткових випадках вони можуть бути автономною установою. Закладам охорони здоров'я залежно від їх місткості присвоюють типові категорії (їх у лікарень 8). Найвищу категорію має заклад з числом ліжок 800-1000, а найнижчу - 100-150 ліжок. Основна лікувально-діагностична робота здійснюється в поліклініках - при лікуванні 80% хворих; тут працює більше половини лікарів системи охорони здоров'я.
Лікувально-профілактичні заклади, які використовуються медичними інститутами для підготовки лікарів або медичними НДІ - з науковою метою (але не менше ніж на 50%), називають клінічними. Ці ж заклади можуть входити до складу медичних вузів або науково-дослідних інститутів.
На підприємствах і в організаціях міської місцевості створюють медичні пункти, а на підприємствах, будівництвах сільської місцевості - фельдшерсько-акушерські пункти. Працівники залізниць обслуговуються спеціальними об'єднаними лікарнями, куди входять і поліклініки. На великих станціях для обслуговування працівників доріг функціонують амбулаторії. Відомчі лікувальні заклади мають працівники водного та повітряного транс-порту, системи НАН України та ін. Заклади охорони здоров'я, які обслуговують працівників окремого промислового підприємства, входять до складу медсанчастини, яка об'єднує роботу цих закладів. До санаторно-курортних закладівналежать санаторії-профілакторії, курортні поліклініки, бальнеологічні об'єкти.
В Україні налічується 3,4 тис. лікарняних закладів на 503 тис. ліжок та 7,1 тис. лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, ємність яких становить 964 тис. відвідувань за зміну (табл. 43). Деяке загальне зменшення кількості лікарень за останні роки пояснюється перш за все їх реорганізацією і укрупненням. Мережа
Loading...

 
 

Цікаве