WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Авіаційна промисловість України: проблеми і перспективи - Реферат

Авіаційна промисловість України: проблеми і перспективи - Реферат

влітку нинішнього року. Саме тоді стало зовсім зрозуміло, що Європа не має потреби в наших військово-транспортних літаках. Можливо, як субпідрядники ми влаштовуємо європейські країни-участниці НАТО, але не більше того. І про форсування програми серійного виробництва АН-70 заговорили як в Україні, так і в Росії.
Програма розглядалася на високому державному рівні і була затверджена. Президентом України, підписаний ряд відповідних міждержавних угод. В останні півтора року програма випуску АН-70 розвивалася дуже повільно, оскільки український і російський уряди очікували результатів європейського тендера, що проводився, по закупівлі військово-транспортного літака. Мова йшла про постачання 225 військово-транспортних літаків, а вартість угоди попередньо оцінювалася експертами від $6,5 до 8 млрд. У випадку придбання країнами Європейського альянсу літака АН-70 його необхідно було б модифікувати під стандарти НАТО. Але шанси АН-70 у цьому тендері були дуже невисокі, оскільки європейські виробники заявили про створення власного військово-транспортного літака Аэробус-400М. Перемога в тендері дісталася консорціуму Airbus. Модель цього літака існує поки в ескізному варіанті. Очікується, що його експлуатація почнеться в 2007 році. За словами президента Росії Володимира Путіна, поки цей літак буде "поставлений на крило", ще років п'ять американці будуть постачати Європу своїми застарілими моделями.
Але незважаючи на провал літака на європейському ринку, - АН-70 усе рівно буде літати. Замовниками літака виступили військово-повітряні сили Росії й України. Тому не дивно, що фахівці головного розроблювача серійного літака - АНТК Антонова, не чекаючи результатів європейського тендера, вирішили прискорити програму по проведенню іспитів і налагодженню його серійного виробництва. Однак перший серійний АН-70 буде готовий не раніше кінця 2002 року.
Проект серійного виробництва літаків буде здійснюватися разом з Росією. Планується, що зборка літака Ан-70 буде одночасно відбуватися в Україні на Київському заводі "Авиант" і в Росії - на самарському авіабудівельному заводі "Авіакорів". У Росії на Самарском авіаційному заводі вже розпочалась підготовка до серійного виробництва АН-70. Київський державний авіабудівельний завод "Авіант" також планував почати її найближчим часом. Двигуни для АН-70 будуть робити запорізьке ОАО "Мотор-Сич" і завод "Салют", що знаходиться в Підмосков'ї.
Необхідні ресурси та умови
Для впровадження в життя планів серійного випуску літаків у кооперації з Росією необхідні:
" Фінансування проектів з українського боку
" Стврорення ефективного механізму кооперації
Кабінет Міністрів передбачив фінансування державної програми іспитів і випуску літаків АН-70 і АН-140 - на ці цілі буде виділено 20,5 млн. грн. Закон про бюджет ставить за обов'язок Кабміну виділити кошти на фінансування програми проведення іспитів і випуску вітчизняних літаків АН-70 і АН-140. Фінансування підготовки заводу до серійного виробництва Ан-70 повинний здійснювати Державний комітет промислової політики. У жовтні передбачається виділити близько 8 млн. грн., а до кінця року, з урахуванням засобів на випуск Ан-140, - до 20 млн. грн. У наступному році фінансування робіт буде здійснюватися за рахунок засобів бюджету на капітальні вкладення, частини засобів від реалізації надлишкового озброєння і власних засобів підприємств галузі.
Для виконання державної програми серійного виробництва АН-70 утворений україно-російський консорціум. Його завдання полягає в координації робіт з літакобудування до 2018 року. Відповідно до проекту програми очікується, що до 2018 року міністерство оборони Росії закупить 164 літака, а Міноборони України - 65. Зацікавленість у придбанні цього літака висловило Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України. За попередніми оцінками, виробництво і реалізація більш 110 літаків зробить даний проект рентабельним. А реалізація близько 200 літаків дасть понад $3 млрд. прибутку. Вартість літака складає приблизно $50 млн.
Здійснення пропозицій урядовим та реурядовим організаціям
Підсумовуючи пропозиції урядовим та неурядовим організаціям, до яких можна віднети галузеві міністерства та відомства, підприємства галузі, галузеві асоціації, Міністерство Зовнішніх Справ та інші, можна виділити наступні:
1. Продовжувати всебічну співпрацю з традиційними партнерами, але тільки в тому випадку, якщо це дозволяє використовувати потенціал галузі ефективно та на користь України.
2. Налагоджувати зв'язки з фірмами середньої ланки Західної Європи. Адже разом з ними можна скласти конкуренцію "господарям" галузі - Airbus та Boeing.
3. Співпрацювати, в тому числі і на державному рівні з країнами Східної Європи - майбутніми членами ЄС та НАТО.
4. Розробляти проекти альтернативні АН -70, такі як випуск цивільної версії цього літака, запуск у серійне виробництво літака ТУ - 334 для ринку Росії, невеликого транспортного літака, що міг би замінити АН - 34 тощо.
5. Розвиток внутрішнього ринку - через запровадження спеціальних програм кредитування та лізингу.
Висновки
Авіаційна промисловість в Україні - не лише абстрактна гордість країни, про яку традиційно згадують посли іноземних держав та українські політики, це галузь, яка реально може приносити Україні прибутки вже зараз і в майбутньому. Ми переконались в тому, що Україна спроможна розробити та презентувати проекти - конкурентноздатні не лише на регіональному, а й на світовому рівні.
Потенціал галузі складають не лише авіаційні заводи, а й наявність кадрів та високорозвиненої наукової бази для галузі. Задіяти їх та максимально ефективно використати - мета яка допоможе підняти не лише галузь, а й численні дослідницькі установи, фундаментальну науку. Заводи-гіганти, хоча і не є досить ефективними за сучасними стандартами, здатні дати роботу висококваліфікованим робочим та інженерам, які опинилися в наш час перед загрозою втрати кваліфікації.
Потенціалом можна вважати і налагоджену кооперацію з партнерами в інших країнах. Не втрачаючи зв'язків з традиційними партнерами необхідно намагатись знайти нових партнерів на заході, адже досвід просування проекту АН - 70 свідчить про складнощі самостійного виходу на нові ринки.
Потенціал ринку авіаційної техніки - досить великий у світовому та регіональному масштабах. Внутрішній же ринок складно оцінювати, але й не можна ігнорувати. Його розвиток неможливий без сприяння з боку держави.
Як підсумок, можна говорити про конкурентноздатність авіаційної галузі в Україні - галузі, яка є однією з небагатьох галузей в Україні, якіможуть претендувати на високе місце в сучасному світі високих технологій.
Література
1. Оксана КИРИК "Ан-70 суждено летать" - Українська Інвестиційна Газета
2. Ростислав Мараев "Шаг вперёд, два на месте (Серийное производство авиатехники в Украине сегодня) - Авиация и время
3. Виктор Беляев "Гражданская авиация на рубеже столетий" - Авиация и время
4. Андрей Совенко "Ан-7Х и А400М: соперничество продолжается" - Авиация и время
5. Виктор Беляев "Гражданская авиация на рубеже столетий: магистральные самолёты" - Авиация и время
Loading...

 
 

Цікаве