WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Перспективи України в галузі автоматизації та робототехніки - Реферат

Перспективи України в галузі автоматизації та робототехніки - Реферат

фінансування галузі .
Іноземні інвестиції є дуже важливим джерелом фінансування інновацій у чорній металургії (33,7%) та деяких інших галузях. На усе машинобудування припадає лише 0,6% інвестицій.
Держава останніми роками активно підтримує кольорову металургію, що поглинає 70% бюджетних коштів на інноваційну сферу. Бюджетні асигнування в машинобудування склали лише 8,6% асигнувань у кольорову металургію. На другому місці за абсолютним обсягом отримуваних коштів перебуває вугільна промисловість, куди держава спрямовує 20,1% бюджетних коштів. Потреби машинобудування держава забезпечує на 3,1%.
Переважну частку кредитних надходжень (90.3%) отримує харчова промисловість, тоді як у машинобудування та металообробку загалом надходять лише 0,7% обсягів кредитів.
У розподілі власних ресурсів лідирують харчова промисловість (31,5%), чорна металургія (16,5%) та паливна промисловість (8,8%), що спричинено, перш за все, їх економічною "розкрученістю" та можливістю перерозподілу отримуваних доходів. У сукупності середньо- та високонаукоємних галузі залучили для фінансування інновацій 13,4% власних коштів.
Кошти Державного інноваційного фонду у структурі фінансування інновацій займають лише 3,2%. Вони розподіляються з великою увагою до інтересів галузей, що претендують на віднесення до середньо- та високонаукоємних. Машинобудування та металообробка залучають майже 60,0% коштів фонду. На другому місці перебувають верстатобудування та інструментальна промисловість (13,1%), на третьому - електротехнічна промисловість (10,7%), четверте-п'яте місця ділять оборонна промисловість та приладобудування (по 9,6%).
Розподіл коштів із "інших" джерел (під ними, як правило, розуміють міністерські фонди та наукові частини титульно ненаукових програм) ще більше сприяють розвитку наукоємних галузей. Якщо зважити на відносно невеликі кошти, спрямовані в паливну промисловість та електроенергетику, можна зробити висновок, що "інші" джерела фактично виявляються призначеними для підтримки частини наукоємних виробництв та є доповненням бюджету в плані лобіювання їхніх інтересів (як відомо, розподілення бюджетних коштів часто виявляється під пресингом сировинних лобі). Приладобудування отримує досить значні кошти від "інших" джерел (4,1% усіх коштів).
Аналіз свідчить, що за зростанням уваги до розвитку галузей із значним рівнем наукоємності джерела коштів розміщуються в такому порядку: іноземні інвестори, кредити, держава, вітчизняні інвестори, самі галузі (власні кошти), Державний інноваційний фонд, інші джерела.
Фінансування машинобудування та приладобудування є недостатнім, як з боку приватних інвесторів, так і з боку держави. Приватні інвестори надають перевагу галузям, де є можливість швидкого отримання високої норми прибутку (металургія, харчова промисловість). Держава усіма силами підтримує галузі, на які припадає найбільша частка валютних надходжень, головним чином - металургію. Така політика приводить до подальшого спрощення структури експорту (зараз високотехнологічна продукція займає 9% експорту, у той час як металургійна - 44%) та виробництва загалом, збільшує залежність української економіки від кон'юнктури світового ринку, приводить до численних антидемпінгових процесів і, як наслідок, значних втрат експортної виручки. Однак головним недоліком такої політики є її спрямованість на отримання економічних вигод у короткостроковому періоду без зважання на довгострокові перспективи української економіки. Майже абсолютна відсутність підтримки високотехнологічних галузей, дуже малі видатки на наукову сферу привели до припинення діяльності або надзвичайного зменшення її обсягів багатьох підприємств високотехнологічних галузей (зокрема досліджуваної), зменшення обсягів інноваційної діяльності, перепливу наукових кадрів із наукоємних галузей та сфери наукових досліджень до інших сфер економіки або ж за кордон. Для забезпечення довгострокового економічного зростання слід збільшувати фінансування науки, поступово переміщувати державні видатки з низькотехнологічних галузей до високотехнологічних, сприяти підвищенню приватних інвесторів, зокрема іноземних, саме в високотехнологічних галузях.
Найближчим часом слід скористатися досвідом розвинених країн, що застосовують такі заходи для підтримки високонаукоємних галузей.
- Включення витрат на ІР приватного сектора у собівартість продукції.
- Списання значної частини наукового устаткування за прискореними нормами амортизації.
- Застосування системи адресних податкових пільг, спрямованих на постійне нарощування обсягу наукових витрат у великих корпораціях та на залучення дрібного й середнього бізнесу до інноваційної діяльностіу сфері високих технологій.
- Пільгове кредитування науково-технічних розробок і пайове фінансування великих проектів, створення інституційних умов для розвитку венчурного фінансування.
- Безоплатна передача або надання на пільгових умовах державної власності або землі для організації інноваційних підприємств (в основному в сфері освіти або для дрібного та середнього бізнесу), а також для створення наукової інфраструктури в регіонах.
Зазначені заходи використовують в усіх без винятку розвинених та новихіндустріальних країнах і їх доповнюють дії центральних та місцевих органів влади з розвитку антимонопольного регулювання, митної політики, охорони прав інтелектуальної власності в інтересах стимулювання інноваційної активності.
В Україні, на думку науковців та керівників підприємств галузі автоматизації, доцільним є здійснення таких заходів.
1. Податкові пільги.
Для підприємств, що виробляють високонаукоємну продукцію, слід знизити ставки ПДВ та податку на прибуток. (Існують пропозиції щодо нульової ставки одного з податків та суттєвого - приблизно вдвічі - зниження ставки іншого). На нашу думку, позитивний ефект від зниження податків у довгостроковій перспективі значно переважить негативний у короткостроковій. Підприємства отримають суттєві кошти для розвитку виробництва, оновлення основних фондів, розробку та впровадження нових видів продукції, а втрати бюджету будуть відносно невеликими унаслідок невеликої ринкової частки, яку мають підприємства автоматизації та робототехніки (та й загалом високонаукоємних галузей) .
Крім того, позитивний ефект матиме звільнення підприємств від сплати податку на землю.
2. Пільгове кредитування.
Кредитування виробників високотехнологічної продукції можна здійснювати такими шляхами.
а) Встановлення пільг на ціну кредиту залежно від його призначення .
б) Надання пільг комерційним банкам, що кредитуватимуть підприємства пріоритетних галузей промисловості.
в) Створення спеціальних державних банків для кредитування високотехнологічних галузей.
3. Збільшення обсягів прямого державного фінансування суб'єктів науково-технічної діяльності у виробничій сфері.
4. Захист інтелектуальної власності.
Слід поліпшити законодавчу базу щодо захисту інтелектуальної власності та розробити механізми забезпечення дотримання законодавства.
Ці заходи, по-перше, суттєво підвищувамуть матеріальну зацікавленість у результатах своєї праці творців інновацій; по-друге, завдяки можливості зарахування об'єктів інтелектуальної власності як внеску в статутний капітал, поліпшуватимуть умови співпраці з іноземними підприємствами та полегшуватимуть доступ до банківських кредитів.
5. Зовнішньоторговельна політика.
Доцільною є розумна підтримка тарифними та нетарифними методами національних виробників високотехнологічної продукції. Також слід знизити (у багатьох випадках - скасувати) торговельні бар'єри для високоякісних імпортованих компонентів, використовуваних у виробництві, що їх не виробляють в Україні або якість яких є незадовільною.
6. Встановлення норм прискореної амортизації
Loading...

 
 

Цікаве