WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії - Реферат

Потенційна конкурентоспроможність України у виробництві ядерної енергії - Реферат

економічні умовиЄвропейської частини РФ і України майже подібні, можна зробити висновок про доцільність розвитку ядерної енергетики й в Україні.
Найнижчі питомі витрати при будівництві у АЕС - 5,2 цента/кВт.г, потім у порядку убування економічної ефективності ПГУ (паро-газова утановка) - 7,02 цента/кВт.г, КЕСгм (газомазутне на конденсаційній парогазовій електростанції) - 8,57 і КЕСвуг (вугільне на конденсаційній парогазовій електростанції) - 10,49 цента/кВт.г. Як бачимо з наведених даних будівництво АЕС приблизно в 2 рази вигідніше, чим вугільної станції і лише ПГУ по ефективності близькі АЕС, але для ПГУ потрібні великі обсяги природного газу.
Ключова роль в області ефективності і конкурентоспроможності ядерної енергетики належить ступеню використання встановленої потужності та коефіцієнту готовності енергоблоків до виконання електронавантажень. У ядерно-енергетичному комплексі Німеччини, Сполученого Королівства й інших країн конкурентоспроможність АЕС із традиційною тепловою енергетикою забезпечується більш високим коефіцієнтом готовності устаткування. У Німеччині середнє значення коефіцієнта, що забезпечує конкурентоспроможність, складає 70-75%. Найкращим коефіцієнтом використання вважається 86-87%.
На жаль, серед 50 найкращих ядерних установок світу, коефіцієнти використання котрих найвищі, українських реакторів немає, а в таких країнах як Словенія і Румунія він досягає 86%, Угорщина - 87%, Чехія - 85%.
Середній коефіцієнт використання встановленої потужності українських АЕС не перевищує 67%, а найвищий на РАЕС - 74,4%. Для досягнення високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи.
4. Пропозиції до розв"язання проблеми.
Виходячи з умов, які склалися в Україні ми маємо 3 види сценаріїв подальшого розвитку ядерної енергетики.
1. Атомні електростанції відпрацьовують свій термін і виводяться з експлуатації, включаючи і блоки, що будуть введені в експлуатацію на Рівненській, Хмельницький і Південно-Українській АЕС. Виведення АЕС з експлуатації компенсується в основному ТЕС.
2. Атомна енергетика підтримується на рівні 1990 р. (296,3 млрд кВт.г) плюс блоки, що будуть введені в експлуатацію на Рівненській, Хмельницькій і Південно-Українській АЕС. При цьому нові потужності вводяться лише для компенсації вибуття ядерних блоків, що відпрацювали свій термін. Ріст потреби в електроенергії компенсується в основному за рахунок ТЕС.
3. Атомна енергетика отримує свій подальший розвиток. Визначається раціональна для умов україни структура генеруючих потужностей (по типах станцій). Визначаються рівні виробництва електроенергії на АЕС.
В усіх варіантах передбачається вивести ЧАЕС з експлуатації, ввести потужності, що замінять її, на РАЕС (1-й блок) і ХАЕС (2-й блок), а також завершити будівництво 3-го і 4-го енергоблоків на ХАЕС і 4-го енергоблока ПУАЕС.
5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив.
Особливістю першого варіанта є те, що після введення в експлуатацію недобудованих перерахованих вище ядерних енергоблоків будівництво нових АЕС не передбачається. У цьому варіанті буде мати місце поступове вибуття потужностей існуючих АЕС до 2030 р. після завершення проектного 30-літнього терміну експлуатації. До 2020 р. по цьому варіанту залишається в експлуатації 6 енергоблоків потужністю по 1 млн.кВт.г (РАЕС - 1 блок, ХАЕС - 3 блока, ЗАЕС - 1 блок і ПУАЕС - 1 блок), до 2030 р. із виведенням з експлуатації енергоблока №6, введеного у 1995р., Україна буде мати 5 млн.кВт потужності.
За другим варіантом розвитку ядерної енергетики відповідно до розрахунків, встановлена потужність АЕС у 2010-2030 рр. повинна скласти біля 15,8 млн.кВт з річним виробітком електроенергії при оптимальних коефіцієнтах використання 0,85-0,86 у 120 млрд.кВт.г. Вся інша потреба України буде покриватися в основному за рахунок ТЕС і частково за рахунок ГЕС і нетрадиційних джерел енергії (НДЕ). У цьому випадку необхідно збільшити виробіток електроенергії на ТЕС у 1,8-2 разів. Буде потрібно в 1,5-1,6 разів більше мінерального палива навіть при широкому використанні ПГУ й інші високоефективні методи, що підвищують ККД енергогенерування.
За третім варіантом виробіток електроенергії на ТЕС залишається в теперішініх межах, а весь приріст виробництва електроенергії забезпечується за рахунок розвитку ядерної енергетики. При цьому на АЕС необхідно буде виробляти 183-198 млрд кВт.г до 2030 р., а встановлену потужність довести до 24,5-26,4 млн.кВт. У таблиці 2 наведені характеристики прогнозованих варіантів.
Таблиця 2
Прогноз сценаріїв розвитку ядерної енергетики в Україні до 2030 р.
Варі-анти розви-тку Тип стан-ції 1998 2010 2020 2030
Встанов-лена потуж-ність, млн кВт Виробі-ток електро-енергії, млрд кВт.г Встанов-лена потуж-ність, млн кВт Виробі-ток електро-енергії, млрд кВт.г Встанов-лена потуж-ність, млн кВт Виробі-ток електро-енергії, млрд кВт.г Встанов-лена потуж-ність, млн кВт Виробі-ток електро-енергії, млрд кВт.г
І АЕС
ТЕС
ГЕС
НДЕ
Разом 15,8
14,2-15,2
9,0
2,0
41-42 120
85-90
17,0
3,0
22,5-23,0 6,0
27,5-29,5
9,0
3,0
45,5-47,5 47,0
182-192
17,0
4,0
250-260 5,0
34-37
9,0
4,0
52-55 37,0
226-241
17,0
5,0
285-300
ІІ АЕС
ТЕС
ГЕС
НДЕ
Разом 12,8
36,4
4,7
53,9 75,2
80,9
15,9
173 15,8
14,2-15,2
9,0
2,0
41-42 120
85-90
17,0
3,0
22,5-23,0 15,8
17,7-19,7
9,0
3,0
45,5-47,5 120
109-119
17,0
4,0
250-260 15,8
23,2-26,2
9,0
4,0
52-55 120
143-158
17,0
5,0
285-300
ІІІ АЕС
ТЕС
ГЕС
НДЕ
Разом 16,7-17,3
13,3-13,7
9,0
2,0
41-42 125-130
80,0
17,0
3,0
225-230
20,0-21,2
13,5-14,3
9,0
3,0
45,5-47,5 149-159
80,0
17,0
4,0
250-260 24,5-26,4
14,5-15,6
9,0
4,0
52-55 183-198
80,0
17,0
5,0
285-300
Джерело №7 у Списку використаної літератури
Аналіз цих сценаріїв розвитку ядерної енергетики показує, що максимальне залучення ТЕС у покриття потреби України в прогнозованому періоді буде мати місце в першому варіанті. На рівні 2030 р. виробіток електроенергії на цьому типі генеруючих потужностей повинен скласти порядку 226-241 млрд кВт.г. Необхідна потреба в паливі для ТЕС на виробіток електроенергії буде складати на рівні 2030 р. біля 54-57 млн т у.п. за першим варіантом. При цьому перевитрати палива в порівнянні з третім варіантом розвитку енергетики складуть 35,0-38,5 млн т у.п., а за другим варіантом - 15,0-18,6 млн т у.п.
Потреба в паливі у таких обсягах може скласти серйозні проблеми, оскільки розвиток власного вугільного палива в Донецькому басейні потребує додаткових капітальних і матеріальних витрат,перспективи значного збільшення видобутку
Loading...

 
 

Цікаве