WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Плодоовочева галузь України – проблеми і перспективи конкурентоспроможності - Реферат

Плодоовочева галузь України – проблеми і перспективи конкурентоспроможності - Реферат

ПОШУКОВА РОБОТА
НА ТЕМУ:
ПЛОДООВОЧЕВА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ - ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
?
ЗМІСТ
1. Мета роботи
2. Постановка проблеми
3. Аналіз проблеми
4. Пропозиції до розв'язання проблеми
5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
7. Необхідні ресурси та умови
8. Висновки
9. Використані джерела
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
1. МЕТА РОБОТИ
Україна - традиційно аграрна країна, і хоча для зміцнення вітчизняної економіки та стрімкого економічного зростання необхідно розвивати й інші галузі, недооцінювати важливість і перспективність ролі сільського господарства також не слід. Адже спеціалісти стверджують, що таких природніх передумов для розвитку сільського господарства не має жодна інша держава в світі. Так, за розумного використання свого природнього потенціалу, Україна спроможня "прогодувати" кількість населення, що в 5-7 разів перевищує власне. Родючий чорнозем та сприятливі кліматичні умови дозволяють Україні досягти результатів, які забезпечать конкурентоспроможність сільськогосподарського експорту нашої держави, значну частину якого могла б складати саме плодоовочева складова. Не є можливим стверджувати, що дана галузь є однією з найважливіших в сільському господарстві України та її експорті, але від неї залежить його цілісність та загальна ефективність.
Отже, ріст плодоовочевої галузі, як складової іншіх галузей сільського господарства, сприяє економічному зростанні держави через скорочення (в оптимальному варіанті - мінімізації) плодоовочевого імпорту та максимізації прибутків від експорту цієї галузі та забезпечує необхідні умови для розв'язання багатьох соціальних проблем (головним чином - працевлаштування та поліпшення економічного становища селян). Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Адже лише в минулому році викристалізувались позитивні тенденції в основних економічних показниках цієї галузі (див. Додатки А, В, С). Адже за відсутності належного (якщо точніше - мінімального) рівня інвестицій в дану галузь та будь-якої суттєвої допомоги з боку держави, плодоовочева галузь після розпаду СРСР поступово втрачала свої позиції в структурі економіки України. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується верховенства господарських утворень певних областей, то на глобальному рівні плодоовочева галузь України програє через брак необхідних структурних, організаційних та зовнішьекономічних перетворень.
Головна мета даної роботи - на основі всебічного дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку плодоовочевої галузі економіки України обгрунтувати пропозиції по вдосконаленню її розвитку, належній реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності. Таким чином, складові мети роботі такі:
? виявити загальні проблеми галузі та провести критичний аналіз сучасного стану галузі;
? обгрунтовати основні напрямки вдосконалення галузі;
? зазначити необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування плодоовочевої галузі.
2. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
На сьогоднішній день, плоодовочева галузь стоїть перед цілим рядом проблем, які потребують нагального вирішення.
Для окреслення кола проблем, з якими стикається галузь, та розробки пропозиції щодо їх розв'язання, необхідно зробити загальне дослідження стану самої галузі. Подолання проблем вимагає не лише розуміння сьогоднішньої ситуації, а й об'єктивної оцінки наслідків тих процесів, що відбувались протягом останніх десяти років.
Отож, після розпаду СРСР (в роки якого плодоовочева галузь та її близька родичка - плодоовочконсервна галузь досягли вагомих успіхів, що демонструє той факт, що Україна забезпечувала відповідними продуктами не лише саму себе, а й переважну більшість "братських" республік) результати діяльності пдодоовочевої галузі почали погіршуватися. До недавнього часу (та й, в певних підгалузях, на сьогоднішній день) зменшувалися посівні площі (а відтак і економія на маштабах), валовий збір, урожайність (у середньому), експорт, рентабельність галузі. (див. Додатки А, Б, В) На сьогоднішній день рентабельність даної галузі, за оцінками експертів, не перевищує 15% (більш оптимістичні оцінки рентабельності отримала плодоовочконсервна галузь, в середньому - 10-25%, заводи-лідери (що становлять більшу половину) - від 30% і вище), що навіть для української економіки є досить низьким показником.
Проблемність галузі поглиблюється недостатньою кількістю так званих "циклічних" виробників, тобто таких компаній, які займаються повним процесом виготовлення продуктів харчування на плодоовочевій основі - від вирощування власної сировини - до розфасовку переробленої продукції у відповідну тару (це переважно плодоовочконсервні виробники та ті, що виготовляють заморожені овочі). Мало хто з операторів даного ринку інвестує у вирощування власної сировини, обрікаючи галузь, у багатьох випадках, на сировинний дефіцит, бо сьогодні з-поміж виробників плодоовочконсервної галузі виживають ті, хто мають стабільний доступ до якісної сировини.
Проблеми із сировиною та цінами на неї - істотне джерело ризику для підприємств, що перероблюють овочі та фрукти. Не тільки тому, що часто вони ставлять під питання саме існування підприємства, але й тому, що вони можуть змінювати розстановку сил на конкретному ринку харчової продукції.
Так, загрозливих масштабів набрала і має тенденцію до поглиблення сировинна криза в цукровій промисловості. Виробничі потужності діючих цукрових заводів можуть переробляти близько 45 млн. т цукрових буряків і виробляти з них до 5 млн. т цукру. Проте протягом останніх років, внаслідок скорочення посівних площ буряків, а також зниження їх урожайності і валового збору, виробництво цукру зменшилося вдвічі, і в 1999 р. становило лише 1,6 млн. т. Минулого року буряки переробляли тільки 170 цукрових заводів з 191. При цьому мали місце значні простої їх виробничих потужностей через неритмічне надходження сировини і енергоносіїв.
Визначальною рисою плодоовочевої галузі є складність отримання сільсгоспвиробниками довгострокових кредитів, так необхідних для реорганізаціїї підприємств цієї галузі, для придбання нового обладнання (плодоовочконсервні виробники та тепличні підприємства), необхідного для забезпечення прийнятного рівня рентабельності галузі.
Однією з основних проблем, яка постає перед операторами плодоовочевої галузі є неможливість формування ф'ючерських цін, тобто банки не взмозі спрогнозувати ціни на продукти галузі. Тому вони не наважуються брати на себе ризик по кредитуванню закупок продуктів плодоовочевої галузі в періоди сезонного перевищення пропозиції над попитом. Це заважає сільгоспвиробникам отримувати макимально можливі прибутки.
Мізерною є доля експорту овочів та фруктів (див. додатки) в їхнатуральному вигляді. Так, доля експорту овочів та продуктів їх переробки становить в загальному обсязі попиту лише 0,2-0,3%, фруктів - 4,1%. В сруктурі вартості експорту овочевої та баштанної продукції основна частина припадає на гриби та помідори - 26-27% і 3-16% відповідно. На найближче майбутнє прогнозується збереження високого попиту на українські гриби, помідори та огірки, розширення експорту заморожених овочів. В 2001/2002
Loading...

 
 

Цікаве