WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському регіоні - Курсова робота

Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському регіоні - Курсова робота

заготовок, клеєної і струганої фанери, дерево-стружечних плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Більше всього цей комплекс розвинений в Закарпатській області, де на нього приходиться 18 % промислової продукції. В Івано-Франківскій області продукція лісопромислового комплексу займає 12,9 %., в Чернівецькій - 8 %, а у Львівській - 4,6 % всього об'єму промислового виробництва. В структурі промислової продукції регіону доля цього комплексу поступово зменшується.
Розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів спирається на влвсну сировинну базу. Тут знаходяться підприємства по виробництву цементу різних марок, залізобетонних конструкцій і деталей, вапна, асбесту, цегли, керамічних блоків, черепиці, кафелю, будівельного скла. В структурі промислової продукції регіону на промисловість будівельних матеріалів приходиться 3 … 4 %.
В областях Карпатського регіону є всі види топливних ресурсів - нафта, горючий газ, кам'яне і буре вугілля, торф, горючі сланці, але їх запаси или незначні, або вичерпуються. Крупнійші об'єкти ТЕК зосереджені в Львівскій і Івано-Франківскій областях. Так, в усій промисловій продукції Львівської області топливно-енергетичний комплекс складає 6,5 %, а Івано-Франківскої - відповідно, 14,5 %.
Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобуток сірки, калійних солей), основну хіимію, промисловість хімічних волокон, лакокрасочну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів зі них. В загальній промисловій продукції Львівскої області хімічна і нафтохімічна промисловість займає 6,3 %, Івано-Франківскої - відповідно, 12 %, Закарпатській - 1,7 % і Чернівецькій - 6,8 %.
В будівельному комплексі регіону працює 6 … 8 % всього зайнятого населення. В структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переобладає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно суттєво перерозподілити фінансові і матеріально-технічні ресурсі із всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - для того , щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з вищевказаних соціальних стандартів.
Характерною особливістю аграрного сектора Карпатського регіону являеться висока питома вага подсобного господарства в загальному об'ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатньо для вирощування більшості сільскогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м'ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птаховодстві, вирощуванні зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, предгірні - на м'ясомолочному тваринництві, льоноводстві, вирощуванні зерна і картоплі, гірничі - на м'ясомолочному тваринництві іи вівчарстві.
Аналіз розвитку сільського господарства областей регіону свідчить, що за останні 5 років низька врожайність деяких сільськогосподарських культур призвела до зниження їх середньорічного виробництва. залишається низькою ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в загальному секторі в порівнянні з індивідуальними. Скорочується і виробництво тваринницької продукції.
Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності скотарства черезвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й більшого контингенту відпочиваючих.
Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для еффективного развитку рекреаційного комплексу. Живописні низькогорні ландшафти, рель'єф і клімат, сприятливі для горнолижного спорту і відпочинку, найрізноманітніші (і в тому числі - унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж в 4 млн. чол. в рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без врахування короткотермінового). Разм з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. в рік. Між тим, в 1993 р. в регіоні функціонували 607 рекреаційних об'єктів загальної вмістимості більше 82 тис. місць (або в 8 … 10 разів менше, ніж в аналогічных зарубіжних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервіса, інфраструктурне забезпечене. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10 … 12 %.
В регіоні діють 18 вищих учбових закладів, і в тому числі - шість університетів, 110 науково-дослідницьких, технологічних і проектно-конструкторских інститутів, відділень, бюро, де виконуються науково- дослідницькі, випробовувально-конструкторскі, технологічні і проектні роботи. Тут працюють 730 докторів і 6,4 тис. кандидатів наук, що разом складає 8 % спеціалістів України з вченою степінню. В регіоні насиченість докторами і кандидатами наук значно меньше, ніж в середньому по Україні: на 10 тис. працюючих тут приходиться 24 висококваліфікованих спеціалістів (проти, відповідно, 34).
СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що являеться наслідком загальнонаціонального економічного кризису і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитись з деяким оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації уже сьогодні викликає тревогу. Стрімко падає природній приріст населення, що на фоні його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наглядні в цьому плані показники по Львівскій області: в 1994 р. природній приріст населення склав тут всього 0,5 чол. в розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграціних переміщень вперше за останні десятиріччя численість населення області зменшилось на 9 тис. чол. Продовжується процес його старіння: кожний п'ятий житель Львівскої області - особа пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість особ пенсійного віку збільшилось у Львівскій області на 5,7 %, а загальна численість її населення - на 1,1 %. Подібні процеси наблюдаються і в других областях регіону. Якщо в найблищі роки ці процеси не будуть призупинені, то любі економічні програми втратять сутність: їх не буде кому і для кого реалізовувати.
В останні роки значне загострення соціальних проблем в Карпатському регіоні визвано ще і фактором зайнятості його населення. Цей регіон завжди був трудовлаштованим. Тепер же картина доповнилась появою офіціально зареєстрованих безробітних, численість яких в 1993 р. склдала тут 0,6 % всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається доволі високий рівень скритого безробіття, котрий, по експертним оцінкам, досяг 30 - 35 %.
На фоні загального падіння життєвого рівня народу України не являеться виключенням і Карпатський регіон. Його жителі мають порівняно низькі доходи, основний компонент котрих- заробітна плата робочих і службовців і оплата праці колгоспників - росте тут більш повільними темпами, ніж в средньом по країні.
Структура
Loading...

 
 

Цікаве