WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Проблеми розвитку лісопромислового комплексу: пріоритети, структура, ефективність - Реферат

Проблеми розвитку лісопромислового комплексу: пріоритети, структура, ефективність - Реферат

природозахисна роль і ресурси використовувалися не на інтенсивній основі. Промислова переробка деревини, структура випуску продукції в цілому не були орієнтовані на конкурентні умови ринкового господарювання, на формування ефективного виробництва з урахуванням діяння ринкових законів (вартості, попиту, пропозиції, конкуренції).
З економічної та соціальної точок зору ліс та його ресурси є продуктом і предметом праці, а з економічної - засобом виробництва компонентів середовища і регенеруючого впливу на навколишнє середовище, тобто ліс є товаром, має вартість, належить довідновлюваних природних ресурсів, а тому повинен використовуватися в обсягах згідно з лісівничими принципами безперервності та невиснажливості. Продуктивність лісів України характеризується високими показниками: середній запас усіх лісів у 1996 р. склав 185 м3/га (наприклад, в Індії - 216 м3/га, Румунії - 206, Угорщині - 200, США - 169, Польщі - 158, Франції - 115 м3/га); щорічний загальний приріст деревини - 36 млн. м3, щорічний середній приріст - 4 м3/га (наприклад, у Болгарії - 2,4 м3/га, Польщі - 3,4, Румунії - 4,6, Німеччині - 5,6, Угорщині - 4,5, колишній Чехо-Словаччині - 4,3, Франції - 4,1, США - 3,6 мЗ/га).
Користування деревними ресурсами в Україні в цілому має тенденцію до зменшення загальних обсягів (у 1950 р. - 16,6 млн. м3, у 1965 р - 14,3 млн" у 1996 р. - 11,4 млн., у 1997 р.~ 10,4 млн. м3). За умов економічної кризи пропозиція деревини у 1997 р. становила 10,4 млн. м3, а попит на неї - 9,3 млн. м3; за прогнозом на 1998 р., при попиті 9,7 млн. м3 і пропозиції 10,4 млн. м3 має бути забезпечене повне задоволення потреби держави і громадян у деревних ресурсах (навіть з певним розбалансуванням обсягів). Звичайно, це веде до нагромадження залишків нереалізованої ділової деревини, які щоквартально коливаються від 300 тис. до 600 тис. м3, а це, у свою чергу, впливає на обсяги лісозаготівель.
Вихід економіки з кризи приведе до зростання попиту на деревину (до 1990 р. держава споживала близько 33 млн. м3 деревини в умовно-круглому лісі при заготівлі 14,3 млн. м3), тому наукові дослідження повинні орієнтуватися на пошук внутрішніх резервів, на розширення джерел власного виробництва деревини, оскільки навіть при існуванні нинішньої структури споживання деревини, при досягненні обсягів виробництва продукції з неї на рівні 1990 р. І традиційних обсягів лісозаготівель Україні доведеться щороку закуповувати лісоматеріали на суму близько 2 млрд. дол.
При аналізі стану сировинної бази лісового комплексу та ефективності її використання слід також врахувати, що в Україні 51% лісів законодавче виділено до категорії захисних, в яких користування деревиною обмежене або ж повністю заборонене (наприклад, в інших країнах площа захисних лісів не перевищує 14%). Крім того, продуктивність наявних деревостанів залежно від умов і деревної породи є на 30-50% нижчою, ніж у нормальних деревостанах (за таблицями ходу росту); використання щорічного середнього приросту деревини в Україні складає лише 0,64 м3/га (у Чехії - 4, Угорщині - 4,5, Австрії - 4,3, Німеччині - 4, Польщі - 3,1), тобто у середньому приріст з одиниці площі у нас використовується на 16%, а в сусідніх країнах - на 75 - 100 %; більш як 1/4 площі лісів передано у довгострокове користування агропромисловому комплексу, де через низький рівень технології лісогосподарських робіт продуктивність деревостанів є у 2 рази нижчою, ніж у лісів державного підпорядкування.
В Україні не дістали розвитку плантаційне лісовирощування та цільове користування лісом для плитного та целюлозно-паперового виробництв.
Динаміка і тенденції промислового виробництва лісового комплексу, досліджені за два періоди (1965 - 1990 рр. і 1991 - 1997 рр.), показують, що за перший період якісні показники є істотно кращими: фондоозброєність праці підвищилася більш як у 3,5 раза, що забезпечило зростання її продуктивності, зниження матеріаломісткості продукції (хоча темпи зростання продуктивності праці помітно відставали від темпів зростання фондоозброєності). За аналізований період частка галузей глибокої хіміко-механічної переробки деревини зросла у загальному обсягу товарної продукції з 81 до 87%, у вартості основних виробничих фондів - з 76,7 до 86,7 %, а за чисельністю працюючих - з 63,6 до 80,4 %.
На особливу увагу в цьому аналізі заслуговують обсяги лісового господарства і лісозаготівель, які мають тенденцію до зниження. Це пояснюється стабілізацією обсягів садіння лісу, лісозаготівель та інших робіт, що дає підстави в цілому трактувати цей стан як грубу стратегічну помилку. Іншим незадовільним показником є незначні обсяги виробництва засобів виробництва для лісових галузей, що призвело до недостатнього технологічного рівня виконання робіт і до зниження якості продукції та ефективності.
За 1991 - 1997 рр. через кризу в економіці та спад обсягів виробництва у галузях не вдалося виконати завдання Державної програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів на період до 2015 р. щодо будівництва нових підприємств целюлозно-паперового та плитного виробництв. Обсяги виробництва продукції (у вартісному та натуральному вираженні) наведено у таблиці. З даних таблиці видно, що виробництво продукції (в натуральному вираженні) з 1990 по 1997 р. має тенденцію до зниження, в тому числі пиломатеріалів - на 45%, деревностружкових плит - на 83, деревноволокнистих плит - на 61, клеєної фанери - на 82, целюлози - на 74, деревної маси - на 84, паперу - на 76, картону - на 67, меблів - на 78, паркету - на 75%. У 1997 р. спад обсягів виробництва уповільнився, а в IV кварталі порівняно з попереднім по більшості видів продукції відбулося зростання. Досягнута тенденція утримувалася протягом 1998 р. і в цілому очікувався приріст обсягів виробництва порівняно з 1997 р. на 1-4%. За прогнозами, у перспективному періоді (1999-2005 рр.) тенденції стабілізації будуть розвинуті, а середньорічні темпи приросту становитимуть близько 7 %.
До основних пріоритетів розвитку галузей належать:
- підвищення рівня використання продуктивності лісових земель;
" досягнення оптимальної структури виробництва деревних ресурсів;
" розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей;
" підвищення продуктивності функціонуючих деревостанІв;
" реконструкція діючих і будівництво нових підприємств, заводів за рахунок усіх можливих джерел фінансування;
-
Loading...

 
 

Цікаве