WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Проблеми і перспективи конкурентоздатності хімічної промисловості в Україні - Реферат

Проблеми і перспективи конкурентоздатності хімічної промисловості в Україні - Реферат

як прямого, так і розширеного відтворення основних виробничих фондів. Через наростаючий дефіцит інвестиційних ресурсів процес відтворення набув переважно негативних змін. Основними з них є:
- збереження значних обсягів незавершеного капітального будівництва та невстановленого обладнання, їх частки в структурі матеріальних обігових коштів галузі. Станом на початок 2000 року обсяги незавершеного капітального будівництва та невстановленого обладнання складали відповідно 764 і 151 млн. грн..
- нестача існуючих обсягів капітальних вкладень. В 1999 році обсяги освоєний капітальних вкладень в хімічну і нафтохімічну промисловість України суттєвим чином скоротились в порівнянні з 1996-1998 р. і склали 130,4 млн. грн.
Отже, при здійсненні змін слід користуватись саме, тими пропозиціями, які були наведені вище. Це в свою чергу є досить обгрунтованим, оскільки нам необхідно оживити всю галузь загалом, а не окремі її сегменти. Як результат нам слід використовувати комплексні глобальні пропозиції які дадуть нам змогу не лише підняти виробництво але й запустити механізм самооновлення та саморегуляції галузі.
6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
Для досягнення бажаних результатів необхідно поєднання зусиль на всіх рівнях. Так на сьогодні в Україні окрім урядових організацій діє асоціація хіміків, підгалузеві об'єднання, приватні організації різного спрямування. Сьогодні реформування відносин власності - одна з головних умов активізації промислового виробництва на етапі ринкових перетворень. Тому першочерговими заходами державної промислової політики на початковому етапі (2001-2005 рр.) буде завершення приватизації державних підприємств, концентрація і зосередження контрольних пакетів акцій у ефективних власників і стратегічних інвесторів, а також створення фінансово-промислових об'єднань, що здатні інвестувати подальший розвиток галузі. Вказані перетворення слід робити лише за умови економічної доцільності, підвищення конкурентноздатності і ефективності виробництва.
Для реалізації намічених цілей має бути забезпечена чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб'єктів господарювання та профспілок. Для цього слід врахувати наступні пропозиції:
- максимальна орієнтація на власні можливості галузі;
- використання механізму програмно-цільового планування з врахуванням конкретної ситуації і динаміки її зміни
- об'єднання державного впливу і підтримки з ринковими регуляторами розвитку виробництва.
Ці складові потребуватимуть скоординованих зусиль як з боку органів законодавчої і виконавчої влади, так і з боку товаровиробників. Держава створює сприятливі умови для реалізації визначених цілей через макроекономічну, фінансово-кредитну та інвестиційну політику ,введення певних стимулюючих норм для підприємств галузі.
Необхідно проводити політику заохочення інвестицій, зокрема введення системи помірних і стимулюючих податків, спеціальних заохочень та пільг для реінвестицій.
Враховуючи, що головні проблеми підприємств хімічної промисловості пов'язані з необхідністю поповнення грошових оборотних засобів, накопиченням фінансових ресурсів для реконструкції і модернізації виробництв, що забезпечили зниження собівартості і підвищення якості продукції. Доцільним є прийняття Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняної хімічної промисловості". В Законі повинні бути передбачені законодавчі норми, які б стимулювали акумуляцію інвестиційних ресурсів в галузі і сприяли відтворенню оборотних засобів в обсягах необхідних для нормального фінансово-економічного функціонування підприємств
Основні положення повинні бути відображені в цільових комплексних програмах розвитку підгалузей хімічної промисловості, інвестиційних і інноваційних проектах, науково-дослідних і проектно-конструкторських розробках, механізмах адміністративного реформування галузевого управління, що будуть запропоновані як державними так і приватними інституціями, а також закладами науки та освіти всіх рівнів.
7. Необхідні ресурси та умови
Щоб розв'язати існуючу проблему необхідно визначити пріоритетні напрямки розвитку хімічної промисловості, що будуть пов'язані з пріоритетними завданнями інших галузей промисловості, споживачів, держави. Такими пріоритетами, що дозволять вирішити існуючі проблеми є:
1) Розширення асортименту хімічної продукції
Найбільш пріоритетними напрямками є розвиток виробництва хімічної продукції для сільського господарства і переробних галузей агропромислового комплексу. Необхідно забезпечити сільське господарство засобами інтенсифікації рослинництва і тваринництва, зокрема необхідним асортиментом мінеральних добрив і засобів захисту рослин, шинами, полімерними та таропакувальними матеріалами. Необхідно також розвивати виробництво хімічної продукції і матеріалів соціального споживання. Необхідно розвивати виробництва, що є сировинною базою для легкої промисловості (хімічні волокна і нитки, супутні речовини, хімічні барвники), що виробляють товари побутової хімії, синтетичні миючі засоби, лакофарбові матеріали, субстанції для фармацевтичних препаратів тощо. Особливу увагу слід зосередити на виробництві перспективних хімічних матеріалів, які відповідають досягненням науково-технічного прогресу та задовольняють потреби високотехнологічних виробництв машинобудування та інших галузей. Необхідно покращити структуру випуску полімерів за рахунок нарощування їх прогресивних видів - поліпропілена, поліетилена низького тиску, полімерних матеріалів конструкційного і функціонального призначення, композиційних матеріалів, скло-, вугле-, метало- та органопластиків. Необхідно також забезпечити розвиток виробництва нових типорозмірів шин, прогресивних конструкцій для літакобудування, гумових виробів широкого асортименту і підвищеної якості.
Значною мірою цьому буде сприяти розвиток власної сировинної бази, зокрема подальше поглиблення переробки нафти і широке використання продуктів нафтопереробки як хімічної сировини, комплексне використання унікальних запасів природної хімічної сировини (полі мінеральних руд, природної сірки, ільменітів). Значна увага має бути зосереджена на утилізації і використанні відходів вже існуючих виробництв, а також на використанні відновленої рослинної сировини замість нафтопродуктів. Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності галузі і зниження обсягів поставки імпорту є створення замкнутих технологічних циклів на багатьох хімічних виробництвах де є сприятливі сировинні і техніко-економічні передумови.
2) Створення виробничо-технологічних комплексів іпромислово-фінансових груп.
Таке створення розглядається як механізм об'єднання на міжгалузевому і галузевому рівні виробничих можливостей і науково технічного потенціалу підприємств різної спеціалізації, підпорядкування і форм власності для виробництва ними кінцевої продукції, ресурсозберігання і покращення умов працевлаштування населення. На першому етапі необхідно об'єднати виробників (імпортерів) сировини, хімічні підприємства і фінансові установи, що спроможні інвестувати виробничі процеси, інноваційну діяльність, впровадження нових
Loading...

 
 

Цікаве