WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Наукові методи аналізу розміщення прод. сил (курсовик) - Реферат

Наукові методи аналізу розміщення прод. сил (курсовик) - Реферат

Київський торговельно-економічний інститутКафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з предмету РПС
на тему:
"НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ РОЗМІЩЕННЯ І
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА"
Виконала:
ст. гр. Еп-33
Запалашна Оксана Дм.
Науковий керівник:
Гогулан І.Д.
Київ - 2001
Зміст
1. Сутність наукових методів.
2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил.
3. Зарубіжні теорії розміщення виробництва.
1. СУТНІСТЬ НАУКОВИХ МЕТОДІВ
На сучасному етапі розвитку народного господарства забезпечення раціонального розміщення продуктивних сил стало однією з найважливіших економічних і екологічних проблем у кожній країні. Надмірна концентрація промисловості з сильнозабруднюючими природне середовище технологічними процесами вступила в протиріччя з обумовленою нею надмірною концентрацією населення в містах та середовищем його про-живання. Територіальна організація продуктивних сил вимагає обгрунтування наукових основ розміщення виробництва і підприємств з урахуванням їх економічної ефективності та можливої екологічної шкідливості.
Наукові основи розміщення продуктивних сил визначаються насамперед методами цієї науки. Методи науки - це способи пізнання дійсності, планомірний шлях встановлення істини. Сукупність методів дослі-дження, які використовуються в науці, формують її методологію. Методи вивчення об'єктів і явищ можна вважати науковими, якщо вони забезпечують розкриття сутності дійсних процесів у їх розвитку.
Найбільш загальним, визначальним для всіх наук є діалектичний метод. Спираючись на нього, в кожній галузі знань розробляється своя галузева методологія і методика досліджень.
2. ТРАДИЦІЙНІ І НОВІ МЕТОДИ
ВИВЧЕННЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
До числа специфічних методів науки про розміщення продуктивних сил і територіальної організації народного господарства належать як традиційні, так і нові. До основних з них слід віднести:
o вивчення конкретного підприємства і аналіз його господарської діяльності, виробничого потенціалу, технологічних особливостей, складності виробничого процесу, зв'язків по поставках сировини і реалізації готової продукції, енергетичної і кадрової забезпеченості, можливостей збільшення потужностей, перспективності розвитку тощо;
o вивчення елементарної системи виробництва, до складу якої входить підприємство;
o вивчення галузевого розміщення продуктивних сил і галузевої структури господарства міста, району, області, країни. Для цього галузі диференціюються на добувні і обробні. Галузі обробної промисловості поділяються на: 1/ галузі, що тяжіють до джерел дешевого палива і електроенергії; 2/ галузі, що розвиваються головним чином біля джерел сировини; 3/ галузі, підприємства яких тяжіють до населених пунктів і районів зосередження резервів трудових ресурсів або наявності кваліфікованих кадрів; 4/ галузі, підприємства яких тяжіють до районів споживання їх продукції;
o виявлення і вивчення промвузлів, ТВК і АПК як основ територіальної організації виробництва;
o картографування територіальних аспектів розвитку і розміщення продуктивних сил, формування економічних районів. За допомогою тематичних економічних карт розкриваються особливості розміщення промислових підприємств, центрів, галузей, промислових районів, їх взаємозв'язки щодо сировини і поставок продукції; покриття території країни або району мережею транспортних шляхів, лініями електропередачі та ін. Карта може бути використана як логічна образно-знакова модель території з сучасним розміщенням виробництва, транспорту, невиробничої сфери, розселенням людей та ін.;
o економічне районування як найважливіший метод науки про розміщення продуктивних сил, систематизацію складної інформації, удосконалення територіальної організації народного господарства і його управління. Науково обгрунтована мережа економічних районів дає змогу визначити основні напрями найбільш раціонального використання ресурсів в кожному з них шляхом утворення територіально-виробничих комплексів, визначення галузей їх спеціалізації в народному господарстві країни і перспектив розвитку;
o порівняльний метод, за допомогою якого на основі аналізу статистичних даних і основних економічних показників визначається місце галузі серед інших галузей району чи серед інших районів;
o статистичні методи, зокрема такі, як: групування статистичних показників, розрахунки середніх величин, розрахунки відповідних показників на 100 або на 1000 чол., розрахунки динамічних рядів у натуральних числах та в процентах і визначення на їх основі темпів зростання, приросту тощо;
o вивчення і визначення територіально-виробничих комплексів регіонів за допомогою методу енерговиробничих циклів, який розкриває ланцюговий зв'язок підприємств від видобутку сировини до виробництва готової продукції, включаючи і обслуговуючі цю групу підприємства та наукові установи;
o балансовий метод, що широко використовується при аналізі розвитку і розміщення продуктивних сил.
Особливо слід підкреслити значення балансового методу. На його основі визначають обсяги виробництва по галузях, рівень розвитку окремих галузей, співвідношення між ними, зміни в їх розміщенні. На основі балансових розрахунків у розрізі економічних районів по масових видах продукції, яка є предметом міжрайонного вантажообігу, визначається необхідність розвитку того чи іншого виду транспорту, а також удосконалення мережі шляхів сполучення. Для уточнення економічно доцільних масштабів розвитку виробництва в регіонах потрібна розробка балансів районних ресурсів, оцінка можливостей районів по трудових, паливно-енергетичних, земельних, водних ресурсах. Територіальні баланси розробляються і по продукції, яка випускається і споживається на даній території усіма підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності і відомчої підпорядкованості.
Для вирішення питань раціонального розміщення продуктивних сил в межах країни та міжрайонного обміну потрібні балансові розрахунки у розрізі економічних районів по паливу, чорних металах, будівельних матеріалах та інших масових видах промислової і сільськогосподарської продукції. На основі балансового методу визначаються пропорції у виробництві та розподілі різноманітних ресурсів. Він є одним з основних методів планування розвитку і розміщення продуктивних сил. Велике значення мають орієнтовні балансові розрахунки, які широко використовую-ться при розробці довгострокових галузевих схем розміщення виробництва і генеральних схем розвитку і розміщення продуктивних сил країни і регіонів.
На особливу увагу заслуговує використання методу територіальних пропорцій у розміщенні виробництва. Пропорції - це певна відповідність частин між собою і цілим, співвідношення між складовими частинами. Для великої за територією держави життєво важливе значення має територіальна структура виробництва, співвідношення галузевих і територіальних пропорцій у процесі
Loading...

 
 

Цікаве