WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Науково-технічний потенціал України - Курсова робота

Науково-технічний потенціал України - Курсова робота

господарський механізм не забезпечує необхідного сприйняття підприємствами науково-технічних досягнень. Наслідками негативних загальноекономічних тенденцій є зниження ефективності нагромадженого науково-технічного потенціалу, інноваційний застій (табл. 4).
В Україні нагромаджено значний досвід програмно-цільового планування НТП на основі розробки системи відповідних програм. До тих, які розробляються на національному рівні, належать державні науково-технічні програми з ресурсозбереження, приросту виробництва продовольства, збільшення випуску технологічного устаткування на експорт, програма фундаментальних досліджень з найважливіших напрямів академічної науки тощо. Серед регіональних науково-технічних програм, які розробляються в областях України (понад 200 найменувань), переважають програми з виробництва товарів народного споживання, охорони навколишнього середовища, використання вторинних ресурсів. У галузях і на підприємствах ведеться розробка програм з питань, технічного переозброєння виробництва, освоєння нових технологій.
Таблиця 4
РОЗПОДІЛ СТВОРЕНИХ ЗРАЗКІВ НОВИХ ТИПІВ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ у 1994-1997 pp., %*
1994 1995 1996 1997
Створено зразків, технічний рівень яких у порівнянні з кращими вітчизняними і зарубіжними аналогами: 100 100 100 100
вищий 3,9 0,6 1,7 1,7
відповідає 88,9 63,5 62,2 65,0
нижчий 0,3 0,8 0,5 0,5
не відповідає 6,9 35,1 35,6 32,8
* Статистичний щорічник України за 1997 рік - К.: Українська енциклопедія, 1998. - С. 105.
Розміщення наукових закладів, безперечно, впливає і на розміщення галузей господарства (в першу чергу наукомістких та невиробничої сфери). Водночас характер розвитку і розміщення продуктивних сил впливає на спеціалізацію наукових підрозділів, що сприяє розв'язанню нагальних економічних і соціальних проблем цих регіонів.
Розміщення наукових закладів має такі особливості. Інститути теоретичного профілю розташовані у великих науково-культурних центрах. Мережа галузевих науково-дослідних інститутів прикладного профілю, що тяжіють до виробничих баз, розміщена більш рівномірно. Переважна їх частина знаходяться в центральних районах, а на периферії - їх філії, відділення й лабораторії. Посилення інтеграційних процесів сприяло створенню науково-виробничих об'єднань.
Важливу роль у розміщенні об'єктів народного господарства відіграють провідні проектні інститути, що займаються проектуванням великих промислових підприємств, транспортних магістралей, гідротехнічних споруд, а також ті, що складають генеральні плани міст і районні плани.
Таблиця 5
РОЗМІЩЕННЯ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ І-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1997-1998 pp.*
Кількість закладів 1997/1998, од. В них студентів 1997/1998, тис. чол.
Україна 660 526,4
АР Крим 24 14,6
Вінницька область 26 22,7
Волинська 13 10,0
Дніпропетровська 45 38,7
Донецька 66 47,9
Житомирська 19 16,1
Закарпатська 14 8,4
Запорізька 23 18,5
Івано-Франківська 23 18,9
Київська 15 17,2
Кіровоградська 18 10,4
Луганська 38 29,7
Львівська 40 33,1
Миколаївська 17 12,9
Одеська 28 25,7
Полтавська 23 16,8
Рівненська 13 12,5
Сумська 20 15,0
Тернопільська 13 11,3
Харківська 40 33,7
Херсонська 19 13,8
Хмельницька 16 11,0
Черкаська 20 16,1
Чернівецька 17 12,7
Чернігівська 20 14,7
м. Київ 46 42,4
м. Севастополь 4 3,6
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. - К.: Українська енциклопедія, 1998. - С. 440.
У 1997 p. в науці і науковому обслуговуванні України було зайнято 142,5 тис. чоловік, у т. ч. 4,3 тис. докторів наук і 20,6 тис. кандидатів наук.
В академічному секторі науки зосереджено понад 7% наукових працівників. Найбільшим сектором науки в Україні за чисельністю зайнятих працівників є вузівський сектор, а в ньому - вищі заклади освіти І-II рівнів акредитації (табл. 5).
Значного розвитку в Україні досягли галузевий і заводський сектори науки. Останній зосереджений переважно на великих підприємствах. Цей сектор найбільш повно представлений у великих містах Донбасу, індустріального Придніпров'я, а також у Києві, Харкові, Одесі, Львові.
З метою удосконалення управління наукою в Україні створено шість територіальних наукових центрів: у Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Львові, які координують роботу академічного, вузівського, галузевого і заводського секторів, проводять дослідження з урахуванням місцевої специфіки.
В цілому профіль закладів науки і наукового обслуговування збігається з спеціалізацією галузей матеріального виробництва невиробничої сфери по регіонах.
3. ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦІЇ НАРОДНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАВДАНЬ ПРИСКОРЕННЯ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
В перспективі необхідно значно посилити виробничий потенціал при його якісному перетворенні на основі прискорення науково-технічного прогресу, широкої інтенсифікації економіки. З цією метою розроблена нова структурна та інвестиційна політика.
Капітальні вкладення (інвестиції) як фінансове джерело нарощування основних фондів є найважливішим економічним інструментом, що забезпечує зрушення в розміщенні продуктивних сил. В умовах формування ринкових механізмів господарювання головним джерелом розширеного відтворення основних фондів євласні кошти підприємств, а також банківський кредит. Централізовані державні капіталовкладення спрямовуються переважно на фінансування великих народногосподарських програм. ;
Основний шлях розширення виробничого потенціалу - йогд інтенсивний розвиток через технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.
У ході нової реконструкції народного господарства доцільно перепрофілювати окремі великі підприємства відповідно до галузевих факторів і регіональних умов (знизити металомісткість виробництв, віддалених від металургійних баз, і т.п.), розчленити технологічні цикли з передислокацією їх частин, вивести з великих міст шкідливі в екологічному відношенні підприємства тощо.
Великі масштаби капітального будівництва на найближчі десятиліття визначаються пріоритетністю розвитку галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес. Серед них виділяють такі наукомісткі галузі, як електроніка, точне верстатобудування тощо.
Нині першочергові заходи щодо широкого оновлення техніки і технології, докорінного покращання якості продукції плануються на великих підприємствах і в об'єднаннях провідних промислових районів. Встановлення таких пріоритетів щодо інтенсифікації саме за цими районами пояснюється тим, що вони мають потужний виробничий і науково-технічний потенціал, великі індустріальні (особливо машинобудівні) центри з наукомісткими виробництвами і великими контингентами кваліфікованих, до-свідчених кадрів. Це дозволяє одержувати більш високу віддачу капіталовкладень за рахунок реконструкції підприємств, швидке та ефективне нарощування виробництв.
Література
1. Бесчасний Л. Про механізм мотивації до науково-технічної дія-льності в умовах ринкової економіки // Економіка України. - 1995. - №8. -С. 15-23.
2.Гуревичов М. Ринок інтелектуальних продуктів України // Економіка України. - 1994. - № 5. - С. 30-37.
І.Дорогунцов С. І., НейковаЛ. Сучасні проблеми технічного розвитку промисловості України // Економіка України. - 1996. - № 9. - С. 4-11.
4.Заблоцький Б. Ф., КокошкоМ.Ф., СмовжепкоТ. С. Економіка України. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997. - 587 с.
5.Лукінов І. Пріоритетна політика держави й технологічних пере-твореннях // Економіка України. - 1997. - № 2. - С. 4-19.
6.МарущакВ. Проблеми інтеграції науки України у світову наукову структуру // Економіка України. - 1994. - № 10. - С. 62-66.
7.Научно-технический прогресе: словарь / Под ред. АбалкинаЛ. Й. - М.: Политиздат, 1987. - 168 с.
Я.ОлександроваВ., ЧусоваЕ. Обгрунтування державних науково-технічних програм // Економіка України. - 1996. - № 12. - С. 21-26.
9.Размещение производительньїх сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н.В.КопьІлова. - М.: Зкономика, 1994. - 589 с.
10. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища школа, 1998. - 376 с.
11.ШкворецьЮ., ВаргатюкА. Державне стимулювання науково-технічної діяльності в Україні // Економіка України. - 1994. - № 8. - С. 20-24.
12.Щедрина Т. Науково-технічна активність в Україні крізь призму якості продукції // Економіка України. - 1994. - № 3. - С. 42-46.
І3. Яковлев В. Інновації та оновлення продукції в машинобудівному комплексі України//Економіка України.- 1994.-№ 12. - С. 70-73.
Loading...

 
 

Цікаве