WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Рекреаційне районування Хмельницької області - Реферат

Рекреаційне районування Хмельницької області - Реферат

На користь першого, Полонсько-Шепетівського підрайону, говорить той факт, що науковцями Міжвідомчої лабораторії основ заповідної справи проведено обстеження даного підрайону і на його основі створено регіональний парк "Мальованка" загальною площею понад 5 тис.га на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області. Рекреаційне навантаження в районі низьке, ресурси використовуються недостатньо. Даний підрайон представлений такими родовищами мінеральних лікувальних вод, як Полонське родовище радонової мінеральної води запасами 300 куб.м./добу та Шепетівське родовище радонової мінеральної води запасами 900 куб.м./добу. Даний підрайон має значний історико-культурний потенціал: архітектурні пам'ятки знаходяться в містах Полонному, Шепетівці, археологічні у смт. Грицеві. В минулому місто Шепетівка була великим екскурсійним центром, тому в перспективі слід зробити акцент на відродженні минулих традицій і розвивати даний напрямок в районі. На базі мисливського господарства "Поліське" можливий розвиток мисливського туризму.

Другий підрайон – Славутський володіє значними лісовими, мисливськими ресурсами. Як і в попередньому підрайоні рекреаційне навантаження незначне, ресурси використовуються недостатньо. В даному підрайоні можна організувати Славутську рекреаційну зону, так як тут є в наявності усі необхідні рекреаційні природні ресурси, зокрема лісова місцевість, а також відомі Славутські озера, що мають лікувальні властивості. Даний підрайон представляє також історичну цінність, наприклад в с.Ганнопіль знаходяться могили цадиків (апостолів хасидизму), і тому можна організувати туристичні екскурсії-паломництва.

І останній підрайон – це Білогірсько-Ізяславський. Даний підрайон найбільш погано забезпечений рекреаційними ресурсами, тому стає гострим питання пошуку мож-ливостей для розвитку рекреаційної діяльності на даній території. Для цього потрібно провести дослідження території, і на основі цього виявити туристично-рекреаційний потенціал підрайону. На даному етапі єдиним напрямком, який потрібно підтримувати та розвивати, є розвиток мисливського туризму на базі господарства "Ізяславське".

Хмельницький рекреаційний район (Волочиський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький райони Хмельницької області) має різноманітні рекреаційно-туристичні ресурси: 3 родовища мінеральних вод, наявність водних об'єктів (ріки Південний Буг, Бужок, Вовк, озеро Кузминське) і значна історико-культурна спадщина, яка пов'язана із боротьбою українського народу за свою незалежність. Площа лісів – 53,4 тис.га. Потенціал рекреаційних ресурсів - 6,8%.Ми пропонуємо виділення наступних підрайонів: Хмельницько-Летичівський, Центральний (Старосинявський, Красилівський, Старокостянтинівський райони Хмельницької області) та Теофіпольсько-Волочиський.

На території Теофіпольсько-Волочиського підрайону розташовані значні родовища мінеральних лікувальних вод, зокрема Теофіпольське родовище мінеральної води типу "Миргородська" запасами 190 куб.м./добу та Волочиське родовище мінеральної води типу "Збручанська" запасами 70 куб.м./добу. Виходячи з цього тут доцільно запровадити систему закладів санаторно-курортного напрямку.

Найбільш забезпеченим та придатним для розвитку туристично-рекреаційної сфери даного рекреаційного району є Хмельницько-Летичівський підрайон. На користь даного твердження говорять наступні факти. Тут знаходяться місця, присвячені Б.Хмельницькому, У.Кармалюку. Селище Меджибіж є центром релігійного паломництва. В підрайоні виділяється Хмельницько-Летичівська природна рекреаційна місцевість, яка може використовуватися з цілями мисливського туризму, риболовлі. Найбільшим туристичним центром району є місто Хмельницький із розміщеними тут музеями, архітектурними пам'ятками, культурними і розважальними закладами, готелями. Перспективи підрайону пов'язані із розвитком приміського короткострокового, пізнавального, релігійного та оздоровчого туризму.

Центральний підрайон є найбільшим за територією підрайоном Хмельницького рекреаційного району. Даний підрайон характеризується багатою історико-архітек-турною цінністю, прикладом можуть бути багаточисельні пам'ятки оборонного призначення часів національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти в 1648-1654 pp., Великої Вітчизняної війни. Сприятливим фактором у розвитку ТРК є відкриття у 1998 році в місті Красилові Хмельницької області першого не лише в регіоні, але і на такому рівні чотиризіркового готелю "Парадіс", що є спільним українсько-німецьким підприємством. На базі кінноспортивної школи (с. Чернелівка Красилівського району) можливий розвиток кінного спорту та туризму.

Придністровсько-Збручанський рекреаційно-туристичний район (Городоцький, Дунаєвецький, Кам'янець-Подільський, Чемеровецький райони Хмельницької області) займає найбільш мальовничу територію і є одним із найрозвинутіших в даному регіоні. Тут наявні прекрасні природні умови, унікальні історичні та культурні пам'ятки, значний резерв трудових ресурсів для розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. У зв'язку із тим, що цей значний рекреаційний район має великі потенційні і ліку-вально-оздоровчі можливості для створення густої мережі санаторно-курортних, оздоровчих та туристичних закладів, що на території даного району розташований Національний природний парк "Подільські Товтри", а також заради того, щоб не порушувати сталі внутрішньорайонні зв'язки ми вважаємо, що поділ даного Придністровсько-Збручанського рекреаційного району на дрібніші підрайони є недоцільним.

Ріка Дністер та її притоки являють собою зручну артерію для розвитку водного туризму. Крім того, із будівництвом Дністровської ГЕС виник новий ландшафт, основним елементом якого стало водосховище, акваторія його в межах даного району складає близько 15 тис.га. Встановлено, що береги Дністровського водосховища із прилеглими джерелами мінеральних вод мають велику бальнеологічну цінність, де геліотерапія може використовуватися майже цілорічно (з лютого по листопад), але з цією метою жодного відповідного закладу не створено. Усі крутосхилі береги заліс-нено, що веде до їх кращого рекреаційного освоєння. Середнє Придністров'я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів країни за наявністю та різноманітністю джерел мінеральних вод, а також передумов для широкого розвитку бальнеологічного лікування. В даному районі знаходяться надзвичайні за красою місця, які відрізняються унікальністю природних ландшафтів, серед яких особливо потрібно відмітити Товтри – прекрасний за своєю неповторністю ландшафтний природний пам'ятник. На території даного району створено Національний природний парк "Подільські Товтри", який займає повністю територію двох адміністративних районів – Кам'янець-Подільського та Чемеровецького і 4,4%-Городоцького, що значно сприятиме і охороні Товтрового кряжу і розвитку рекреації. Площа лісів 60 тис.га. Потенціал рекреаційних ресурсів є одним із найбільших і становить 11,3%.

Віньковецький рекреаційний район (Віньковецький, Деражнянський, Новоушиць-кий, Ярмолинецький райони Хмельницької області) знаходиться в межиріччях річок Душиця, Калюс, Вовк; південною межею є річка Дністер. Площа лісів – 39,6 тис.га. Рекреаційні ресурси району, потенціал яких становить 3,7 %, майже не використовується. Ми пропонуємо виділення двох підрайонів: Ярмолинецько-Деражнянського та Віньковецько-Новоушицького. Обидва підрайони характеризуються значним потенціалом архітектурних пам'яток, розміщених в сільській місцевості, зокрема з часів турецько-татарської навали збереглися пам'ятки оборонного призначення в селі Сутківцях Ярмолинецького району, та Зінькові Віньковецького району області. Перспективи двох підрайонів пов'язані із розвитком мисливського туризму.

Таким чином, проведене рекреаційне районування відображає сформовану, з перспективою на подальший розвиток, функціонально-територіальну структуру рекреаційно-туристичної системи Хмельницької області. На користь даного твердження говорить той факт, що після районування наочно представлена картина забезпеченості того чи іншого району (підрайону) рекреаційними ресурсами, представлений туристично-рекреаційний потенціал складових регіону, а також можливості для подальшого розвитку як складових, так і комплексу в цілому.

Використана література

1. Програма соціально-економічного, науково-технічного та національно-культурного розвитку Хмельницької області "Хмельниччина - 2010", затверджена Хмельницькою обласною радою, 1999 р.

2. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи. -Луцьк: Настир 'я, 1998. - 124 с.

3. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. –К: Вища школа, 2000. -223 с.

Loading...

 
 

Цікаве