WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Проблеми розвитку цукрової промисловості регіону - Реферат

Проблеми розвитку цукрової промисловості регіону - Реферат

На сьогодні з 16 побудованих цукрових заводів області в сезон працюють не більше 13-14 заводів. Вже 2 роки простоює другий Городоцький та одне з найбільших підприємств галузі - Деражнянський цукровий завод. Звертає на себе увагу той факт, що відсоток завантаження виробничих потужностей на листопад 2001 року складав 68% в середньому по регіону проти 87% в 1970 році. І на це є ряд об'єктивних причин.

На нашу думку, слід виділити такий фактор, як дефіцит якісної сировини для виробництва цукру. Якщо у 1970 році в Хмельницькій області під цукровим буряками знаходилось 155077 га посівних площ, а врожайність становила 247,8 ц/га, то в 2002 році цукрових буряків було засіяно на площі 53100 га (що майже втричі менше проти 1970 p.), а відповідно врожайність - 169,8 ц/га.

Про якість цукросировини треба говорити окремо. Адже якість, а насамперед, цукристість, впливає не лише на кількісні показники виробництва цукрових буряків, а й на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва. За підрахунками спеціалістів, підвищення цукристості на 1% при запланованих обсягах виробництва цукрових буряків дає змогу додатково виробити 200 тис. тонн цукру по Україні [3, с 2].

Актуальною у нашій області залишається проблема якості цукросировини. Так, якщо в 1970 році цукристість буряків при прийманні складала 17,2 %, то за даними Асоціації цукрових виробників Хмельницької області "Хмельницькцукор" на листопад 2001 року ця цифра становила 16%, і відповідно вихід цукру в середньому по цукровим заводам області у 1970 р. -12,6 %,ау2001 p. - 11,28 %.

Наступною причиною гальмування розвитку цукробурякового виробництва регіону є дефіцит основних та оборотних коштів підприємств. Постійна нестача фінансових ресурсів, відсутність у необхідних межах інвестицій не дають змогу цукровим заводам виконувати заходи по технічному переоснащенню та поточному ремонту обладнання. В результаті основні фонди з кожним роком інтенсивно старіють як фізично, так і морально. За нашими підрахунками та даними спеціалістів Асоціації "Хмельницькцукор" лише для проведення поточного і капітального ремонту основних фондів необхідно 52,2 млн. грн. [2, с 203].

Важливим критерієм ефективності виробництва є оптимальна концентрація та спеціалізація виробництва. Недостатній рівень завантаженості виробничих потужностей (68%) свідчить про недосконалість структури розміщення виробництва: підприємствам просто не вистачає сировини, оскільки спостерігається занадто велика концентрація виробництва цукру за якого агропідприємства не в змозі забезпечити повного завантаження виробничих потужностей. Наведемо дані по обсягу посівних площ області, що знаходяться під цукровими буряками (рис. 1).

Як бачимо, спостерігається загальне зменшення рівня посіву цукрових буряків в цілому по області, тому невизначеність із сировинними зонами заводів, зменшення площ цукрових буряків у загальній структурі посівних площ породжує труднощі із впровадженням високопродуктивних гібридів, індустріальних технологій. У зв'язку з цим доцільно переглянути структуру посівних площ у напрямку збільшення питомої ваги цукрових буряків у господарствах зі сприятливими умовами, достатнім рівнем зволоження, територіально розміщених неподалік цукрових заводів. Розрахунки науковців УААН показують, що посівні площі буряків мають бути сконцентровані в радіусі до 35 км від цукрових заводів [3, с 2].

Особливу увагу слід приділити також питанню собівартості виробництва 1 тонни цукру. Зокрема за даними Асоціації "Хмельницькцукор" собівартість виробництва 1 т цукру варіюється по цукрових підприємствах у досить великому діапазоні (див рис. 2).

Хоча уряд і намагається регулювати ціни на цукор, але протягом 2001-2002 років він не зміг забезпечити реалізацію цукру за цінами, не нижчими від встановлених: за мінімальної ціни за 1 т цукру 2370 грн., ринкова ціна майже не перевищувала 2100 грн. за тонну, до того ж виробники втрачали ще понад 70 грн. на кожній тонні реалізованого продукту у вигляді додаткових податків [4, с 11].

Не можна не звернути увагу на той факт, що зараз спостерігається значний приплив сировини для виробництва цукру з цукрової тростини, що значно дешевше, а відповідно собівартість виробництва цукру майже в 3 рази менша за собівартість при виробництві з цукрового буряку.

Окреслене коло проблем не є вичерпним, оскільки досить суттєвий вплив на діяльність цукрових підприємств здійснюють виробничий менеджмент, податкове законодавство, кваліфікація персоналу тощо.

Для того, щоб забезпечити стійке функціонування галузі, необхідно здійснити низку конкретних заходів:

слід розробити нову методику обгрунтування ефективності розміщення цукрових підприємств регіону з розрахунком завантаження виробничих потужностей не менше 90%;

встановити паритетні мінімальні ціни на цукор на рівні, що сприяв би залученню кредитів комерційних банків на цукрові підприємства (що забезпечило б мінімальний прибуток на підприємствах);

здійснювати оцінку цукрової сировини відповідно до її якості (рівня цукристості, рівня забрудненості тощо);

запровадити механізм кредитування галузі за рахунок створення спеціальних інвестиційних фондів, що надавали б кошти з чітко цільовим призначення (наремонт обладнання, на закупівлю сировини тощо);

провести реформування системи управління цукробуряковою галуззю як в регіоні, так і в цілому по Україні з метою тіснішої взаємодії між державними структурами, учасниками цукробурякового комплексу, операторами цукрового ринку, постачальниками ресурсів, тобто фірмами і підприємствами, які впливають на формування політики в цій галузі.

Таким чином, проблеми, що склались в цукробуряковому виробництві, слід вирішувати не поодинокими заходами в окремій сфері діяльності, а комплексом виважених заходів, що були б спрямовані на всі сфери виробничої діяльності підприємств.

Література

1. Аналіз роботи цукрових заводів галузі при переробці цукрових буряків урожаю 2001 року станом на 1 листопада. - К., 2001. - 24 с

2. Захаркевич Н.П., Новерсалюк А.А. Інноваційно-інвестиційне забезпечення підвищення конкурентоспроможності підприємств цукрової промисловості // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002. - № 3. - С. 202-206.

3. Буряківництво на грані обвалу // М.Роїк, М.Шаповал, В.Пиркін, В.Борисюк // Сільські вісті. - 2003. - 4 квітня. - С. 2.

4. Федоренко С. Цукрова галузь України: від солодких міфів до гіркої реальності //Дзеркало тижня. - 2003. - 5 квітня. -№13. - С. 11.

Loading...

 
 

Цікаве