WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Використання тваринного світу козаками Кубані (XIX - XX ст.) - Реферат

Використання тваринного світу козаками Кубані (XIX - XX ст.) - Реферат

Ведмідь. Ведмідь, як тварина величезна і сильна, як вважалося, міг чудовим чином вплинути на здоров'я людини. "Для здоров'я немовляти" потрібно було покатати його верхом на ведмеді. При радикуліті ведмідь повинен був "потопати" по спині хворого [50]. Ведмедячий жир пили при запаленні легень і туберкульозі, а жовч застосовували при хворобах шлунка і ревматизмі [5].

Кішка. Кішка, як вважається, є "нечистою" твариною, з нею пов'язано немало забобонів, заборон. Так, дитині заборонялося спати з кішкою ("кішка муркотанням пам'ять забере"). У вигляді "волохатої кішки" із закрученими вниз рогами уявляли лихоманку [51]. За народними уявленнями кішка пов'язана з будинком [52; 53]. Вважалося, що кішка "вбиває змію", тому зміїний укус обводили лапою одномасної кішки [5]. При нежиті підпалювали хвіст чорної кішки (живої) і давали нюхати хворому [38]. Котячі екскременти застосовувалися при лікуванні раку, екземи. Перепаленою котячою вовною лікували подряпини, заподіяні кішкою. Котячі мізки використовувалися в любовній магії (при їх допомозі робили "присухи") [5].

Гадюка. "Змії, черепахи і інші земноводні вважаються вкрай шкідливими істотами. За одну убиту змію Бог прощає 10 гріхів" відмічав Ф.Ф. Арканников [14]. За змію, убиту на Воздвиження (Воздвиження Животворящого Хреста Господня) прощається 40 гріхів [5]. У народі вірили, що під час сну в рот до людини могла заповзти змія. У таких випадках перед обличчям потерпілого потрібно було покласти дзеркало і декілька ягід суниці. Вважалося, що змія, побачивши ягоди, виповзе [5]. Змія могла бути причиною лихоманки. "Сиділи ми за скиртами, в холодочку, а солома падає і падає. Гадюка впала за сорочку, а потім як вискоче з подолу, так в сарай. Я тода захворіла. У мене температура відразу, жар. Палить мене малярія" (Семенцова А.П., 1912 р., ст. Новодонецька Краснодарського краю [5]). Одне з покарань за порушення заборони на роботу в православні свята також пов'язане зі зміями. Говорили, що якщо жінка, яка годує дитину, працює в свята, то до її грудей присосується змія [5]. У разі засухи покладалося убити змію (жабу) і повісити її на кущ [5].

Шкіра гадюки ("виповзок"), знайдена восени, висушувалася, товклася в порошок і вживалася при лікуванні ран, лихоманки (пили з водою) [38]. Цей же порошок застосовували і як своєрідну отруту - вірили, що у людини, яка випила порошок, "в серединці заведуться гадюки" [5]. Якщо довго "тіпала" лихоманка, то на грудях, "замість хрестика", носили шкіру змії ("гадючу сорочку") [5]. Вважалося, що голова гадюки, повішена на шию хоч на один день, виліковує яку завгодно лихоманку [54].

Вівця. Баранячий жир (баранячий жир з медом) використовувався при лікуванні запалення легень, туберкульозу. При застуді, столову ложку овечого молока нагрівали і пили "на худий шлунок". Цей же засіб використали і "від кошмару". Опіки мастили сметаною з перепаленою овечою вовною [38]). Жовч використовувалася при лікуванні ран. При ангіні готували компрес з намиленої овечої вовни [5].

Коза. При "грудній хворобі" розтиралися козячим жиром і лягали на піч. Козячим жиром лікували і скарлатину (на заячу шкуру накладали козячий жир і прикладали до горла). При простуді розтирали тіло жиром, і пили його в поєднанні з молоком. При "кашлі і тягарі в грудях" прикладали до грудей цукровий папір просочений козячим жиром [38]. Ним же мастили ніс при опуханні [55]. "Проти тріщин на грудях" використали козячий жир, перепалений галун, білок яйця (змішували і мазали 3 рази на день) [18]. Для висвітлення шкіри використовувалася емульсія, отримана з козячого жиру і цинкового порошку.

Рак. За допомогою рака лікували кам'яну хворобу. "У рака в місцях знаходження очей знаходяться два чечевицевидні тверді вапнякові тільця, в просторіччі "жорна". Товкли в порошок і вживали з горілкою" [38]. Ці ж "жорна" використовували, щоб очистити запорошене око (закладали за вію і обертали оком). Раків їли від золотухи. Шийки раків, розрізані пополам, прикладали декілька разів в день до ран при ракові [56].

Голуб. Вживання м'яса голуба вважалося гріхом. Цю заборону пояснювали тим, що голуб зображає собою Дух Святого [57]. Вірили, що у голуба є пір'їни з крила агельського. Хто "відгадає" і "оволодіє" голубом пом'якшиться серцем і сам стане до людей добрий. Через цю людину мир поселиться в людях, не буде війни [57]. Голубине серце, зола від голубиного гнізда з двома яйцями використовувалися в магічних цілях (при причаруванні людини, що сподобалася).

Горобець. При травмі, ударі до хворого місця прикладали сухий помет горобця, змішаний з козячим жиром. При лікуванні остеоміеліту на рану, свищ клали, розрізаного пополам, горобця [5].

Ремез. Вважалося, що болотна синиця ремез має чудодійну силу, і хто її має ніколи не захворіє лихоманкою.

Кінь. За свідченням Розенберга, ступивши на те місце, де валявся кінь, потрібно було сплюнути наліво, інакше нападуть лишаї [38]. Опіки лікували кінським гноєм. Часник з кінським гноєм застосовувався при лікуванні лишаю. Стрижучий лишай мазали рідиною, яку видавлювали з кінського гною. При отруєнні алкоголем, потрібно було напоїти хворого "Марїною травичкою" (вичавити в склянку кінський гній і дати випити хворому) [5]. Від віспи прикладали ганчірки, змочені в рідині, отриманій від вичавлення свіжого кінського помету [47]. Столову ложку цієї рідини давали при проносі [43]. Від водянки закопували хворого в гній. Рекомендувалося провести цю процедуру в лазні [59]. При ревматизмі висушеним теплим гноєм обкладали хворі місця, закопували до пояса в прілий кінський гній [38]. З свіжого кінського гною готували парові ванни при геморої. При ревматизмі натиралися перетопленим мозком з ноги коня [60]. При "замку сечі" вживався буж з однієї волосини хвоста білого коня [38].

П'явки. У першій половині XIX ст. вилов п'явок "у вікових болотах прикубанських і приморських" був однією зі статей прибутку військової скарбниці Чорноморського козачого війська. Разом з видобутком нафти він давав щорічно біля 1000 рублів [61]. П'явки служили і предметом торгівлі з горцями, козаки також охоче купували їх, а потім використовували для лікування [62]. П'явки вважалися військовою власністю. Військо піклувалося про охорону п'явок. Їх вивіз за межі війська був заборонений і обкладений митом (вони забиралася натурально, у вигляді десятої п'явки на користь війська для військового шпиталю) [63].

За допомогою пявок лікували головний біль, радикуліт, гіпертонію, флюс, закупорку вен на ногах, хвороби печінки, чиряки. Коли п'явка набирала кров, то її посипали сіллю, і вона відпадала, випустивши кров. Її поміщали у воду і використовували багато разів [5].

Жаба. Як правило, в розмовній мові всіх безхвостих земноводних називають жабами [64]. Ця ж плутанина зберігається і в народно-медичній термінології. Жабі приписується магічна здатність чудовим чином впливати на природу (якщо жабу убити і повісити на кущ піде дощ), людину (жаба скрутить фігу - помре мати). Вважалося, що вбивати жабу гріх. Вірили, що якщо білувата рідина, яку виділяють особливі горбики на її спині, попаде на руки, то на них потім виростуть бородавки (таке ж повіря існує сьогодні на Запоріжчині - прим. ред.) [5].

При лікуванні шпор жабу розривали навпіл, прикладали до підошви ноги і так ходили. Її ж прикладали при закупорці вен на нозі. Від тривалої лихоманки носили на шиї в мішечку жабу (поки не пройде хвороба). При лікуванні раку використали жир жаби й індика [5]. Жаба застосовувалася і в народній ветеринарії. Якщо у корови "зупинявся шлунок" (а також при високій температурі), то потрібно було дати їй проковтнути жабу [5].

Миша. У народно медичних уявленнях, замовах з образом миші і її здатністю гризти співвідноситься метод "вигризання" хвороби, наприклад, грижі [5]. Однак ця тварина застосовувалася і для цілком утилітарної лікувальної процедури. Так, в ст. Преградній Карачаєво-Черкеської Республіки при лікуванні грижі, мишу за вуха підносили до хворого місця, щоб вона його вкусила [5].

Качка. Оригінально позбувалися застряглої в горлі риб'ячої кістки. Треба було в горло хворого вмістити голову качки, щоб вона крякнула там [5].

Кажан. Кажан використовувався в любовній магії. Його ловили і вміщували в мурашник (під горщик), а потім вибирали з скелета, що утворився дві кістки (з крючечком). Їх потрібно було носити з собою. А для привернення уваги "персони", що подобається треба було непомітно для неї зачепити її цими гачками. Кажана також прибивали до комірів цвяхом, носили в ладанці на грудях "товчені" кістки [65].

Їжак. Жиром їжака, його м'ясом лікували шлунок, туберкульоз.

Дика кішка. Жир дикої кішки застосовувався від опіку, висипу на тілі, туберкульозу.

Борсук. Борсучим жиром лікували запалення легень, туберкульоз. Аналогічно використовували і жир єнота і куниці.

Гусак. Гусячим жиром лікували опіки. Жир також пережарювали з цибулею, додавали туди вершкове масло і використовували його при лікуванні опіків.

Ящірка. Ящірка використовувалася при лікуванні шолудивості. Її спалювали на вогні, щоб утворився попіл, який потім прикладали до хворого місця.

Loading...

 
 

Цікаве