WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Лісове господарство східної Галичини XIX – першої третини XX століття - Реферат

Лісове господарство східної Галичини XIX – першої третини XX століття - Реферат

Реферат на тему:

Лісове господарство східної ГаличиниXIX – першої третини XX століття

Головним багатством Східної Галичини, окрім корисних копалин, є ліс. Його промислове використання розпочалось ще в середньовіччі, але найбільшого розвитку набуло в XIX-XX століттях. Питанням ведення лісового господарства та лісопереробної галузі виробництва приділяли увагу В.Шухевич [1], В.Грабовецький [2], М.Глушко [3], Н.Библюк та М.Глушко [4], М.Лаврук [5].

Нам удалось зібрати великий статистичний та фактичний матеріал як із цілої Східної Галичини, так і особливо з південно-східної її частини, що від основного промислового й культурного центру отримала назву Делятинщини, яка охоплює долину верхнього Пруту.

Мета цієї статті – аналіз і введення у науковий обіг вказаного історіознавчого матеріалу.

На початку XIX століття ліси перейшли до складу державних латифундій і були підпорядковані об'єднаній адміністрації державних лісів та солеварень. За 1809 рік згадуються інспекторати лісів у Богородчанах, Яблунові (з Березовом, Банею, Лючками, Текучою), Кутах (із Косовом), Надвірній (з місцевостями між Саджавкою та Яблуницею), Печеніжині (з Великим та Малим Ключевами, Княждвором, Тлумачиком, Шепарівцями, Іванівцями, Раківчиком та Мечиківкою), Піснині (з Шешорами та Хімчином), у Солотвині (з Гвоздом, Фітьковом, Марківцями, Молодьковом) та інші [6]. У 1819 році цій адміністрації підлягали окружні інтендантури солеварень та 6 повітових інспекторатів лісів у Львові, Лежайську, Сяніку, Дрогобичі, Надвірній та в Чернівцях. Один із інспекторатів знаходився в Надвірній і йому підпорядковувалися заряди лісів у Надвірній, Богородчанах, Печеніжині, Солотвині, Яблунові, Кутах, Болехові, Долині й Калуші. Зокрема Надвірнянському зарядові лісів підлягав надлісничий у Делятині та лісничі 1-2 класів у Пнів'ї, Ославах, Ланчині, Пасічній, Заріччі, Микуличині, Бистриці, Зеленій та Ямній [7].

З 1827-31 років походять дані про розміри окремих лісових масивів долини Пруту (в моргах) [8]:

Населений пункт

Урочище

Площа урочища

Площа по населеному пункті

Лоєва

Страгора

559

629

Біля Шевелівки

70

Делятин

Під горою Томаців

756

3885

Ялина

165

Кривець

1801

Стовпа

386

Клива

163

Над Шевелівкою

149

Вільховець

465

Луг

Вавторів

596

5154

Ясень і Підсмереччя

4465

Веклич

93

Заріччя

Малева

389

1589

Яворова

1200

Білі Ослави

Пасовисько

87

4433

Майдан біля Борсука

4346

Чорні Ослави

Лісок

362

6339

Середний

5570

Новий Запуст

407

Чорний Потік

Іванівна

79

787

Чорнянський ліс

708

Ланчин

Садки, за Садками

354

1354

Кобилиця, Федоринчин

1000

Саджавка

Ігнатів, від Хоросни

116

791

Запуст

675

Красна

Ялинка

38

1863

Дудничине

1825

У 1828 році інспекторати діяли у Львові, Сяніку, Дрогобичі, Надвірній та в Чернівцях. До Надвірнянського належали заряди лісів у Надвірній, Богородчанах, Солотвині, Яблунові, Пістині, Кутах, Болехові, Долині та Калуші. У Надвірнянському заряді лісів працювало 14 осіб і їм підлягав надлісничий у Делятині та лісничі 1-2 класів у Пасічній, Білих Ославах, Микуличині, Зелені, Ланчині, Заріччі, Пнів'ї, Бистриці, Яблуниці та Ямній [9].

Згодом адміністративна структура лісів змінилася й у 1848 році усі ліси Галичини опинилися в Краєвій управі лісів у Львові. Цій управі підпорядковано 18 повітових камеральних зарядів – у Вадовицях, Кракові, Бохні, Сяніку, Тарнові, Яслі, Ряшеві, Перемишлі, Самборі, Жовкві, Львові, Стриї, Бродах, Бережанах, Тернополі, Станиславові, Коломиї та Чернівцях. До Станиславівського камерального заряду належали камеральні господарські уряди та підпорядковані їм лісничі повіти в Делятині й Солотвині. У Делятинському лісничому повіті нагляд над зарядами лісів мав повітовий надлісничий. Заряди лісів знаходилися в Делятині, Білих Ославах, Ланчині, Заріччі, Ямній та в Дорі [10].

За даними з 1840 року [11] площа лісів по окремих населених пунктах складала: у Делятині з Лугом та Лоєвою – 13584 морги, у Заріччі – 3029, у Ланчині – 2845, в Ославах – 4853, у Ямній – 11011, у Микуличині – 22518, у Яблуниці – 37615, у Бистриці – 30224, у Зелені – 29128, у Пасічній – 8151, та у Пнів'ї – 3405 моргів.

У 1850-60 роках ліси Станиславівського округу перейшли в розпорядження Станиславівської дирекції фінансів, а Солотвинські та Делятинські камеральні господарства й лісничі повіти стали підпорядковуватися цій дирекції [12]. Делятинський заряд лісів мав у своєму розпорядженні 32070 моргів землі, у т.ч. 31800 моргів – ліси, 8 – городи, 165 – луки та 90 – сінокоси [13]. На утримання заряду лісів у 1869 році витрачено 7512 гульденів [14].

У 1873 році створено Галицьку дирекцію лісів та державних маєтків, спочатку з осідком у Болехові, а від 1881 до 1918 року – із центром у Львові. Безпосередньо тій дирекції підпорядковано 49 лісових зарядів Галичини й, у тому числі, на рівних правах заряди лісів у Делятині, Ланчині, Дорі та Білих Ославах [15].

З 1877 року отримуємо дані про лісові угіддя та їх розподіл між власниками по Східній Галичині [16]:

Повіт

Площа лісів, га

Площа повіту, га

Лісистість %

Ґмінних1

Приватних

Державних

Разом

Богородчани

1190

28732

29922

94146

32,9

Долина

4000

73054

71336

148390

251765

58,9

Городенка

175

4460

4635

83500

5,5

Калуш

1700

6517

27980

36117

111237

32,4

Коломия

416

14200

12096

26712

121135

22,0

Косів

2190

29700

44800

76690

191630

40,0

Надвірна

3726

92073

17017

112816

195025

57,8

Рогатин

769

19760

20529

113194

18,0

Самбор

1923

15980

17903

99037

17,0

Снятин

3956

3956

60424

6,5

Станиславів

1418

10121

1115

12654

78551

16,2

Стрий

6000

62550

68550

187429

37,6

Товмач

358

19000

19358

102318

19,9

Турка

2770

35960

38730

143175

27,0

Жидачів

1075

20400

21475

92074

23,3

Loading...

 
 

Цікаве