WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Вінницька область - Реферат

Вінницька область - Реферат

Реферат на тему:

Вінницька область

Історія, адміністративний поділ регіону та демографічна довідка

Вінниччина - це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з'являється назва Поділля.

Після битви на Синіх Водах (1362 р.) Поділля входить до складу великого князівства Литовського як окрема адміністративна одиниця - Подільська земля. У 1566 року було створено Брацлавське воєводство у складі трьох повітів - Брацлавського, Вінницького і Звенигородського. За Люблінською унією 1569 року Брацлавське воєводство відійшло до Речі Посполитої. Місто Вінниця, розташоване на річці Буг, уперше згадується як литовська фортеця під 1363 рік.

На Подільській землі формувались і вели національно-визвольну боротьбу полки під проводом Богдана Хмельницького та Івана Богуна, Данила Нечая і Максима Кривоноса. Вінниччина була ареною гайдамаччини і Коліївщини на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.

Після другого поділу Польщі в 1793 році Поділля в складі Правобережної України відходить до Російської імперії. 20 лютого 1796 року у Вінниці було відкрито Брацлавське намісництво, а згодом за указом Павла І була утворена Подільська губернія з центром у Кам'янці-Подільському. В 1917 році центр Подільської губернії переміщується до Вінниці. В часи другої хвилі визвольних змагань у Вінниці тричі працював уряд УНР.

27 лютого 1932 року в зв'язку з введенням в Україні обласного територіального поділу було утворено Вінницьку область з відповідними обласними органами управління. Територія її складає 26,5 тис. кв. км, що становить 4,5% території держави.

З Вінниччиною пов'язані імена багатьох відомих діячів - російського фельдмаршала О. Суворова, декабриста П. Пестеля, поетів О. Пушкіна, М. Некрасова, Т. Шевченка, Лесі Українки, письменників І. Котляревського, Марко Вовчок, М. Коцюбинського, Ярослава Івашкевича, композиторів П. Чайковського, М. Леонтовича. У садибі Вишня, що у Вінниці, останні 20 років свого життя провів видатний хірург і анатом, громадський діяч і педагог М. Пирогов. Нині тут функціонує національний музей-садиба, й у склепі вже 120 років поспіль зберігається забальзамоване тіло вченого. Біля Вінниці знаходиться укріплений район - об'єкт "Вервольф", де в 1942-1944 роках була ставка Гітлера.

Нині Вінницька область має в своєму складі 27 сільських районів і три райони в обласному центрі, 18 міст, серед яких 6 - обласного значення, 29 селищ міського типу, 1466 сіл та хуторів. Найбільшими містами області є Вінниця (356,6 тис. жителів), Жмеринка (37,2 тис.), Могилів-Подільський (33,2 тис.), Хмільник (27,9 тис.), Козятин (27,6 тис.), Ладижин (23,8 тис.). Станом на 5 грудня 2001 року населення Вінницької області складало 1 млн. 772,4 тис. чол., з них 818,9 тис. - міське, 953,5 тис. - сільське.

За професійною структуризацією серед зайнятого населення налічується 326,4 тис. працівників сільського, лісового та рибного господарства, 127,5 тис. - промисловості, 105,9 тис. - торгівлі та сфери послуг, 59,0 тис. - освіти, 51,1 тис. - охорони здоров'я та соціальної допомоги, 44,7 тис. - транспорту та зв'язку.

За даними всеукраїнського перепису від 5 грудня 2001 року, в області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5% становлять українці, 5,9% - росіяни, 1,4% - євреї, 0,4% - поляки, 0,26% - білоруси, 0,2% - молдовани.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

У Вінницькій області партійне будівництво розвивається під впливом загальноукраїнських тенденцій, зберігаючи і певні регіональні особливості. Основними з них є досить високий рівень недовіри до партій з боку сільського населення, відсутність достатнього досвіду партбудівництва і дефіцит підготовлених партійних менеджерів, наявність серед впливових лідерів вихідців із панівної в минулому ідеологічної системи, нав'язування лідером власних політичних концепцій та світоглядних ідеологем, незавершеність структуризації української політичної сфери, коли окремі ідеологічні ніші або залишаються незайманими, або заповнюються кількома партіями водночас, стихійна міжпартійна міграція.

В області зареєстровано загалом 65 осередків політичних партій. Серед найбільш чисельних і структурно розбудованих - обласні осередки таких політичних структур, як НДП, АПУ, Партія регіонів, СДПУ(о), КПУ та ін. Чисельність ВОО НДП, очолюваної заступником глави облдержадміністрації, депутатом обласної ради С. Татусяком, становить 20 тис. чол., а її місцеві осередки створені в кожному районі - загалом діє 18 міських, 28 селищних, 529 сільських структур. Осередки АПУ, чисельність яких складає 12,8 тис. чол., діють у більшості районів області; обласним лідером партії є начальник головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації В. Черній. Обласна організація Партії регіонів, осередки якої створено в більшості районів і міст краю, налічує 8 тис. чол. Головою її є заступник глави облдержадміністрації В. Гаврилюк. Лідером ОО СДПУ(о), що має 7,5 тис. членів і 76 місцевих осередків, обрано заступника глави облдержадміністрації М. Дмитренка. Регіональні осередки КПУ, сукупне членство яких дорівнює 6,5 тис. чол., діють у кожному районі; секретарем ВОО КПУ є народний депутат України В. Петров. ВО "Батьківщина" під керівництвом депутата Вінницької міськради О. Вітенка налічує 5 тис. членів і 35 місцевих осередків. Членство ВОО ПППУ під проводом заступника глави облдержадміністрації П. Кузнєцова складає 4 тис. чол., а її місцеві осередки діють у кожному районі та у великих містах області.

Виборчі процеси в регіоні

Різні виборчі стратегії, застосовані в ході виборчої кампанії 2002 року блоками "За єдину Україну!" і "Наша Україна", дали й різні результати. Якщо "Наша Україна" набрала в області 29% голосів виборців, то за другий блок проголосувало лише 7%. Основною причиною досить значної амплітуди коливання симпатій виборців виявилася неспроможність суб'єктів виборчого процесу оперативно реагувати на різку зміну електоральних настроїв у регіоні. Якщо на парламентських 1998 року та на президентських виборах 1999 року в області переважали протестні настрої лівого спрямування, то на виборчу кампанію 2002 року відчутний вплив справила правоцентристська національно-демократична риторика. Такою обставиною значно краще скористалася "Наша Україна". Натомість блок "За єдину Україну!" на регіональному рівні далеко не повною мірою врахував деякі особливості та можливості місцевих осередків партій-учасниць блоку. За своєю чисельністю, структурою, представництвом в органах місцевої влади та рівнем впливовості серед населення області вони виявилися різними. Основний тягар вирішення організаційних та ідейно-політичних проблем взяла на себе НДП, частково АПУ та Партія регіонів, інші ж - "Трудова Україна" та ПППУ - по суті, не мали в області достатнього впливу. Однак під час виборчої кампанії партії-суб'єкти блоку "За єдину Україну!" (крім НДП) самоусунулися від агітаційно-пропагандистської роботи серед електорату, не змогли запропонувати адекватні ситуації форми і методи ведення виборчої кампанії, покладаючи більше надій на використання адмінресурсу.

Інші суб'єкти виборчого процесу, які подолали в області 4-відсотковий бар'єр, вели свої кампанії в агресивно-наступальному стилі, повною мірою використовуючи можливості критикувати дії чинної влади, і здобули, відповідно, прохідні результати: СПУ - 23%, БЮТ - 12%, КПУ - 11% голосів виборців (див. табл. 2).

Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, становила 1 млн. 42 тис. 566 осіб (75,4%).

Вдало, виважено і технологічно провели свою виборчу кампанію в мажоритарних округах П. Порошенко, Г. Калетнік, Г. Кальніченко, М. Катеринчук, М. Одайник, В. Майстришин, В. Антемюк, а також на виборах міських голів: Вінниці - О. Домбровський, Ладижина - В. Коломєйцев, Могилева-Подільського - П. Бровко.

Результати президентських виборів 1999 року

В першому турі голосування 31 жовтня Леоніда Кучму підтримали 181635 виборців (17,11%), Петра Симоненка - 204393 (19,25%).

За результатами другого туру голосування 14 листопада Л. Кучма здобув 359833 голосів виборців (33,9%), а П. Симоненко - 628399 (59,2%).

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

Певний вплив на діяльність місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування справляють партії, які входять до складу Політичної консультативної ради при обласній раді і облдержадміністрації, а також ті, які мають свої депутатські групи і фракції у представницьких органах (це НДП, СПУ, КПУ, АПУ, СДПУ(о), об'єднання "Жінки України" та ін.).

Здатність впливати на прийняття політичних рішень є одним із ключових показників, що характеризують позиції партії в політичному середовищі. Найбільш вагому роль у прийнятті рішень відіграють обласні організації НДП (5,2 бала за 7-бальною шкалою), а також ПППУ (4,0 бала), СПУ (3,8 бала), СДПУ(о) (3,3 бала).

Цікаво відзначити і зворотний процес, тобто підтримку політичних партій регіональними та місцевими органами влади. Режимом найбільшого сприяння з боку влади користуються НДП, СДПУ(о), ПР, АПУ, найменшого - ПСПУ, "Батьківщина", СПУ, КПУ. Перетворення України на республіку з президентською формою правління поступово спричинилося до зміни регіонального управління, обмеження функцій рад та зміцнення виконавчої влади. 1992 року главою виконавчої влади на рівні області став представник Президента України. Саме ці повноваження і виявилися предметом суперечок та боротьби між виконавчими і представницькими владними структурами, які вступили в жорстке змагання за реальне верховенство.

Loading...

 
 

Цікаве