WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Кіровоградська область - Реферат

Кіровоградська область - Реферат

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

В області діє понад 300 неурядових організацій. Окрім обласного центру найбільша їх кількість припадає на міста Світловодськ (62), Олександрія (63), Знам'янка (25), Новоукраїнка (12). У всіх цих містах зареєстровані товариства, які об'єднують громадян, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Ще одним типом організацій, які діють у більшості районів області, є об'єднання ветеранів війни в Афганістані (щоправда, останнім часом їх активність спадає). В окремих містах функціонують по декілька організацій одного спрямування. Так, у м. Світловодську зареєстровано більше десяти організацій, які об'єднують прихильників здорового способу життя (фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби тощо).

Найбільш цікавим проектом в області є Кіровоградська обласна інформаційна служба з актуальних питань жіноцтва, яку було засновано 1996 року. Діяльність цієї організації спрямована на активізацію жіночих організацій регіону шляхом забезпечення права на вільний доступ до інформації, дослідження таких актуальних проблем, як гендерна рівність, жіночі права людини, жіноче лідерство, запобігання торгівлі жінками тощо. Загалом мережа жіночих організацій є однією з найбільш організованих та активних в Україні.

Поволі з'являються й організації, що об'єднують групи населення, проблеми яких загострилися в останні декілька років. Так, 2003 року в Кіровограді було започатковано цікаву й актуальну для міста ініціативу. На зборах мешканців відомчих гуртожитків було вирішено задля відстоювання соціальних і юридичних прав тих із них, хто не має власного житла, створити міську громадську організацію, яка б представляла їхні інтереси.

Потенційно громадські організації можуть мати вплив на розвиток регіону і політику місцевої влади. Проте за небагатьма винятками цьому заважає нескоординованість їх діяльності.

Аналіз міжсекторної співпраці

Міжсекторна співпраця переживає період становлення. Є приклади, коли місцеві органи влади ідуть на активне співробітництво з громадськими організаціями, однак не бракує і протилежних випадків. Серед взірцевих прикладів слід відзначити співпрацю місцевих адміністрацій з інформаційно-ресурсними центрами, створеними в рамках проекту "Мережа громадянської освіти". Негативний досвід взаємодії по лінії "влада-неурядові організації" накопичено під час останніх парламентських виборів, коли не бракувало спроб маніпулювання активністю громадських організацій на користь якоїсь із політичних сил. Місцева влада також свідомо ігнорує будь-які, навіть украй актуальні громадські ініціативи, якщо їх підтримують осередки опозиційних політичних партій.

Співпраця бізнес-структур з громадськими організаціями не має системного характеру і засновується на особистих контактах. Певні перспективи розвитку взаємодії в цьому плані пов'язані з діяльністю організацій захисту прав споживачів - руху, що лише починає набирати оберти в області.

Діяльність профспілок

На Кіровоградщині діють як "старі" профспілки, що входять до складу Федерації профспілок України, так і нові професійні організації - Всеукраїнська незалежна професійна спілка працівників транспорту, Всеукраїнська професійна спілка працівників кооперації та інших форм підприємництва, Всеукраїнська професійна спілка малого, середнього бізнесу та ін. Керівництво Федерації профспілок області підтримує тісні взаємозв'язки із Соціалістичною партією України. Голова Федерації був довіреною особою О. Мороза на виборах 1999 року. 2001 року було підписано спеціальну угоду про співробітництво між Федерацією і фракцією "Лівий центр". Політичні орієнтації профспілкових лідерів області ускладнюють діалог із місцевою владою, налаштованою на ігнорування будь-яких ініціатив, якщо вони походять із середовища опозиційних партій.

Оцінка соціальної активності населення регіону

Віковий та соціальний склад населення області не сприяє зростанню його соціальної активності. Нерозвиненість мережі громадських організацій, тотальна неучасть молоді в суспільному та політичному житті краю - відмітні риси ситуації. Панують вичікувальні і споживацькі настрої (сподівання на допомогу держави), які не зникли навіть після очевидного краху всієї системи соціального захисту. Наскільки можна судити зі статистики звернень жителів Кіровоградщини до органів влади, частина населення продовжує вважати, що управу на свавілля місцевих чиновників можна знайти, звернувшись, приміром, до Адміністрації Президента. Ментальна установка "Моя хата скраю" активно підтримується владою, якій без особливої напруги вдається утримувати під контролем ситуацію навіть у вкрай економічно депресивних районах. На мітинги, що їх проводить опозиція, приходить незначна кількість громадян і т. ін. І хоча є поодинокі приклади вияву активної соціальної позиції та гуртування однодумців на захист своїх прав, загальна картина доволі гнітюча.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

За останні 12 років декілька раз виникала і достатньо жваво обговорювалася громадськістю тема щодо можливої реорганізації територіально-адміністративного устрою країни, внаслідок якої Кіровоградська область припинить своє існування як окрема адміністративна одиниця. Підгрунтям для серйозного сприйняття ймовірності такого перебігу подій слугує очевидний факт: більшість районів так чи інакше тяжіє до інших великих центрів (Києва, Одеси, Дніпропетровська), а не до Кіровограда. Штучність утвореної 1939 року області дається взнаки до наших днів і не може бути подолана в найближчій перспективі.

Нинішня Кіровоградщина - одна з найбідніших областей в Україні з її непоправно зруйнованим промисловим виробництвом і достатньо здеградованим сільським господарством. Практично тут продовжуються процеси деурбанізації, які в окремих містечках набули незворотного характеру. Зменшення рівня народжуваності та подальше збільшення в області частки людей похилого віку матиме вкрай негативні наслідки як для економіки, так і для соціальної сфери області. Відсутність вкладень у капітальне будівництво (а будівництво - взагалі ахіллесова п'ята області) й високий рівень зношеності наявних споруд, доріг та інженерних комунікацій дає підстави для невтішних прогнозів і щодо можливості аварій та техногенних катастроф. Екологічні негаразди посилюватимуться разом із спробами реанімувати окремі застарілі виробництва.

Люмпенізація частини населення продовжуватиме живити злочинність, рівень якої принаймні не зменшиться в найближчі роки. Відбуватимуться процеси внутрішньоукраїнської міграції населення з Кіровоградщини до інших, більш економічно благополучних територій. Можливості втілення в життя менш песимістичного сценарію розвитку подій залежать від негайного початку роботи в кількох напрямках.

По-перше, має бути проведено комплексний аналіз усіх вищезгаданих негативних тенденцій і розроблено реалістичну програму подолання частини з них. Деякі тенденціъ (як-то міграція та старіння населення) є неуникними і, відповідно, вимагають реорганізації підходів до соціальної сфери.

По-друге, слід визначити пріоритетні для економіки області галузі, на яких мусить бути зосереджена основна увага. На нашу думку, такою повинна бути зовсім не програма "Золото Кіровоградщини", яка має на меті видобування золота з достатньо проблемних родовищ, а програма, скерована на підтримку підприємств харчової та текстильної промисловості, реорганізацію підприємств машинобудівного комплексу та пошук інвесторів для вже наявних видобувних підприємств з тим, щоб вони випускали не лише сировину, але й готову продукцію.

По-третє, належить забезпечити можливості для реалізації приватної ініціативи. Взаємовідносини бізнес-влада, що в окремих випадках набули доконечно нераціональних форм, мають бути змінені, як повинна змінитись і сама система управління. Потребує підвищення і рівень реального самоуправління територіальних громад

Loading...

 
 

Цікаве