WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Кіровоградська область - Реферат

Кіровоградська область - Реферат

В області нараховується 806 сільськогосподарських підприємств та 2451 фермерське господарство. Найбільш ефективними виявилися господарства, які мають середній розмір земельних площ. Спроба збереження великих господарств була невдалою, а господарювання в них виявилося менш прибутковим. Основними проблемами, які виникли в ході реалізації аграрної реформи, є несправедлива плата власникам за використання їхнього земельного паю орендарями, практика щорічного засівання площ культурами, які дають найшвидший прибуток (соняшник), проте в перспективі вичерпують можливості грунту, та використання новими власниками для виконання сільськогосподарських робіт найманої робочої сили не з числа жителів сільських регіонів Кіровоградщини.

Оцінка регіонального інвестиційного клімату

Загальний обсяг іноземних інвестицій в економіку області за весь період інвестування склав станом на 1 січня 2003 року 34,4 млн. дол. США. 97,4% із загальної суми інвестицій припало на країни далекого зарубіжжя, а 2,6% - на держави СНД та Балтії. Окрім офшорного капіталу (інвестиції з Віргінських островів складали 14,6% від загального обсягу) прямі іноземні інвестиції в економіку регіону вкладалися переважно підприємцями з Великої Британії (44,7%), США (13,5%), Ізраїлю (8,8%), Греції (4,7%), Італії (12,9%). За цього на одного жителя області припадає в середньому $30 зовнішніх інвестицій (у середньому по Україні - $98).

За останні три роки обсяги зовнішньоторговельного обороту в області збільшилися вдвічі, а суми експортних операцій - більш ніж у півтора разу. Продукція підприємств Кіровоградщини надходить до 80 країн світу, а експортні обсяги перевищують розміри імпорту на 10 млн. дол. Зріс експорт м'яса (у 2,5 разу) та зернових культур (на 7 млн. дол.).

45% усього експорту області припадає на Російську Федерацію. Серед країн Євросоюзу лідирує Німеччина (13% зовнішньоторговельного обороту області). Німецькі підприємства купують текстильні вироби, продукцію хімічної і металургійної промисловості. Втричі зріс обсяг експорту кіровоградської продукції до Іспанії (8%), в 1,5 разу - до Угорщини. Майже на чверть зріс товарообіг зі Сполученими Штатами Америки (5% зовнішньоторговельних операцій), в основному за рахунок експорту швейних виробів.

Обставиною, яка стримує розвиток експорту і гальмує темпи розвитку виробництва, є низький рівень повернення податку на додану вартість, який має повертатись експортерам-виробничникам. У 2002 році кіровоградські підприємства одержали лише 8% від ПДВ, що підлягає поверненню.

Оцінка соціальної сфери регіону

Рівень забезпечення населення соціальними послугами знизився за останні 10 років, що є одним із чинників, які зумовлюють поглиблення ностальгії за СРСР. Хоча кількісні показники залишаються стабільними, якість державних медичних та освітніх послуг різко знизилася. Розвиток приватної ініціативи в цій сфері ускладнюється низькою купівельною спроможністю населення. Область потребує реальних програм із перепідготовки спеціалістів, допомоги людям похилого віку, сприяння зростанню рівня народжуваності тощо. Такі програми, звісно, є, однак більшість із них реалізуються лише для звітності.

Рівень і динаміка безробіття

Станом на 1 грудня 2002 року зареєстрована пропозиція робочої сили переважала попит роботодавців на працівників у 5 разів (серед службовців - у 13 разів, робітників - у 2,7 разу, осіб без кваліфікації - в 16 разів).

Спостерігається зростання рівня зареєстрованого безробіття. У Кіровограді на початку 2003 року він складав близько 3%. Через зареєстрований ринок праці (службу зайнятості) у регіоні працевлаштовуються не більше половини від усіх прийнятих підприємствами, організаціями та установами працівників.

Специфікою області є розширення кола безробітних за рахунок жителів села. Із загальної кількості зареєстрованих безробітних кожен третій є сільським жителем, а кожен четвертий - колишнім працівником сільського господарства. Частина безробітних селян - власники земельних паїв, які отримують певні прибутки від свого наділу або самостійно господарюють на ньому, але відповідно до чинного законодавства реєструються в службі зайнятості. Наявний феномен сільського безробіття частково є наслідком оптимізації виробництва. На нових сільгосппідприємствах не завжди можна використати працівників без відповідної кваліфікації. Проте в районах області не готові в широких масштабах здійснювати згадану перепідготовку безробітних.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

В області зареєстровано 147 видань, серед них 140 газет, 6 журналів та 1 збірник. Згідно з даними, розміщеними на сайті облдержадміністрації, серед періодичних видань Кіровоградщини є 52 загальнополітичних, 39 виробничо-практичних та науково-популярних, 36 рекламно-інформаційних, 12 релігійних, 5 для дозвілля, 3 спортивних. Наведена спеціалізація є дещо умовною, оскільки базується на декларованих засновниками видань цілями. Реально ж більшість видань не дотримуються рамок спеціалізації і намагаються зацікавити якнайширше коло читачів. Одним із яскравих прикладів є газета "Діалог", яка формально є органом профспілкового руху. Однак сама редакція, як це зазначено на першій сторінці, визначає її як "газету для хороших людей". Цікаво, що чимало видань (54) визначили себе як двомовні (тобто матеріали в них мають друкуватися українською та російською мовами).

Загальний разовий тираж усіх видань становить 387 тис. примірників, у т. ч. 64100 - заснованих із державною участю. Найбільш тиражні серед обласних газет - "Народне слово", засновниками якої є кіровоградські обласна рада та облдержадміністрація (наклад - 17295 прим.), "Вечірня газета" - орган Кіровоградської міської ради (9500), "Україна-Центр", заснована Реабілітаційним науково-виробничим центром "Горн" - комерційною структурою колишнього мера Кіровограда В. Нікуліна (36 тис.), а також "Кіровоградська правда", формальним засновником є ЗАТ "Видавничий дім "Кіровоградська правда" (23300).

Газети, засновниками яких є приватні особи, найчастіше є малотиражними і мають швидше інформаційно-рекламний характер ("Пан споживач", "Корисна газета", "Все про все" тощо). Лише частина таких видань виходить регулярно - нерідко видання окремих із них закінчується після перших декількох випусків.

Тираж районних газет коливається від менш ніж 700 примірників ("Новгородківські вісті" - газета Новгородківської районної ради і райдержадміністрації) до 2400 ("Долинські вісті"). Виходять такі газети, як правило, 2-3 рази на тиждень. Газети, які видаються в районних центрах, зазвичай є дуже невиразними і можуть існувати лише завдяки дотаціям із відповідних бюджетів та добровільно-примусовій передплаті в бюджетних установах. Змістовне наповнення та дизайн таких видань, як, наприклад, "Гайворонські вісті" (раніше - "Вогні комунізму") суттєво не змінилися від середини 1980-х років.

Наклади партійної преси - "Комуніст Кіровоградщини", "Справедливість" (орган Соціалістичної партії) та ін. - коливаються в межах тисячі екземплярів, тож ці видання залишаються невідомими широкому загалу жителів області.

Регіонального телебачення, яке б охоплювало своїм мовленням усю область, на Кіровоградщині немає. Програми Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії, ліцензія якої видана на 13 годин мовлення, мають можливість переглядати лише жителі найближчих до Кіровограда районів. В окремих районах діють власні телестудії, обсяг мовлення яких невеликий. Так, телеканал Олександрійської міськради "Олександрія" має лише 1 годину щодоби крім вихідних. Дещо ширший обсяг мовлення мають телерадіокомпанія Знам'янської міськради "Надія" (6 годин на добу) та студія Світловодської міськради "41-й канал" (4-6 годин).

На дециметрових хвилях працюють приватні телекомпанії. Програм власного виробництва в них майже немає, левову частку ефіру займає ретрансляція фільмів та розважальних програм провідних українських і російських каналів. Кабельне телебачення розповсюджене в найбільших населених пунктах області. До стандартного пакета програм найчастіше входять програми НТВ, ОРТ та інших каналів, переважно російських.

На сайті "Ресурси кіровоградської мережі" розміщено таблицю під промовистою назвою "Віхи Кірнету". За точку відліку взято 1999 рік - власне, тільки з цього часу й можна говорити про появу скільки-небудь відчутного кіровоградського сегмента в усесвітній мережі. В останні два роки кількість користувачів Інтернету в області зростає особливо швидко. У Кіровограді діє декілька інтернет-провайдерів, найбільшими з яких є "Romb Networks","Шторм", "Хост". Проте Інтернет залишається недоступним для пересічних жителів. Однією з причин цього є вкрай поганий стан телефонних мереж, які не модернізувалися з середини 1980-х років (рівень телефонізації області складає 35 стаціонарних телефонних апаратів на 100 сімей).

Loading...

 
 

Цікаве