WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Кіровоградська область - Реферат

Кіровоградська область - Реферат

Реферат на тему:

Кіровоградська область

Історія регіону

Кіровоградська область як окрема адміністративна одиниця існує з 10 січня 1939 року. Сьогодні її територія складає 24,6 тис. кв. км (4,1% території України та 14 місце серед областей).

До її складу ввійшли території, що належали до декількох історичних регіонів України. Інтенсивне заселення краю розпочалось у середині XVІІІ ст.

Революція та громадянська війна 1917-1921 років для Кіровоградщини мали і свій специфічний вимір: уродженцями краю були такі відомі діячі, як Лев Бронштейн (Троцький), Григорій Радомисльський (Зинов'єв, ім'я якого носив обласний центр у 1924-1934 роках), Володимир Винниченко та ін. Радянська влада утвердилась у краї наприкінці 1920 року, хоча окремі прояви спротиву більшовикам тривали аж до середини 20-х років. Колективізація і голодомор 1932-1933 років суттєво зменшили кількість сільського населення Кіровоградщини. Відставання в розвитку промисловості було викликане і страшною руїною періоду Другої світової війни. Особливо постраждали великі промислові об'єкти Кіровограда та Олександрії. Значними були також і втрати населення - понад 100 тис. чол. Довоєнного стану економіки вдалося досягти лише на початку 1950-х років.

Період 1950-1980 років відзначився найбільш інтенсивною індустріалізацією краю. Підприємства з видобутку нікелю та графіту мали загальнорадянське значення. Продукція машинобудівних заводів "Поліграфтехніка" (м. Олександрія) та "Червона зірка" (м. Кіровоград) експортувалася до багатьох країн. Однак область продовжувала залишатися насамперед сільськогосподарською, більшість населення проживала в сільській місцевості, а кількість жителів обласного центру не сягала за 260 тис. чол.

На референдумі в грудні 1991 року 94% жителів Кіровоградщини проголосували за незалежність України, що навіть трохи перевищує середній показник по Україні. По місту Кіровограду ця цифра складала 88%. Однак ні в 1991-му, ні пізніше кіровоградців не вдалося схилити до зміни назви міста попри її очевидну абсурдність - Сергій Костриков (Кіров) жодного разу не був тут, а присвоєння в 1934 році його імені місту Зинов'євську було лише елементом розправи з Григорієм Радомисльським (Зинов'євим), звинуваченим в організації вбивства Кірова. Причому спонукальним мотивом такої поведінки жителів обласного центру стали не тільки і не стільки прокомуністичні симпатії. Дискусія, яка розгорнулась у місцевій пресі, засвідчила, що крім комуністів відновленню історичної назви Єлисаветград противляться й представники національно-демократичних партій. З їхнього погляду, ця назва була імперською і принизливою для українців, а відтак назву "Кіровоград" мусить заступити якась поетична і національно-вивірена на кшталт "Великий Лелеків", "Степоград" або пов'язана з іменем когось з українських діячів - "Винниченківськ", "Тобілевичі" тощо. На тлі цієї дискусії громадську думку, яка початково схилялася до сприйняття назви "Єлисаветград", вдалося дезорієнтувати, а запущена противниками зміни назви чутка стосовно того, що перейменування коштуватиме місту великих грошей, призвела до того, що на міському референдумі з цього приводу громада висловилася проти будь-яких змін. Історія з невдалим перейменуванням може слугувати ілюстрацією вкоріненості "совєтизованої" суспільної свідомості в краї: цією рисою відзначена значна кількість жителів Кіровоградщини попри декларовані ними політичні симпатії.

Демографічна ситуація

Населення області складає 1133,1 тис. чол., або 2,4% від загального населення України. За період між останніми переписами населення (1989-2001 роки) кількість жителів області скоротилася на 106,3 тис. (9%). В області спостерігається складна демографічна ситуація: у 2002 році рівень народжуваності на 1000 жителів склав 7,8 чол., а смертності - 17,9 чол. Отже, відбувається природне скорочення населення. Нині в області налічується більше міських жителів (682 тис. чол., або 60%), ніж сільських (451,1 тис., або 40%). Найбільшими містами області є Кіровоград, Олександрія, Знам'янка, Світловодськ. У Кіровограді проживає 254 тис. чол. У другому за чисельністю населення місті - Олександрії - живе 93 тис. чол.

Найбільш динамічно зростаючою групою населення є пенсіонери (342,8 тис. чол., або 29,7% до загального населення області). Поки що число пенсіонерів менше від загальної кількості населення, задіяного в господарстві області (близько 400 тис. чол.), проте ці показники можуть зрівнятись уже найближчими роками.

Фактично в кіровоградській глибинці триває процес деурбанізації. Міська інфраструктура в більшості райцентрів і селищ міського типу здеградована (ліквідовано централізоване опалення, водопостачання і т. п.). Жителі населених пунктів, що виникли навколо великих добувних виробництв, за розподілом праці сьогодні не відрізняються від жителів навколишніх сіл. Наприклад, на основних виробництвах двох селищ західної частини області Побужжя і Завалля (відповідно на нікелевому і графітовому комбінатах) було задіяно більшість працездатного населення (так, на Завалівському графіткомбінаті працювало близько 1800 осіб, тоді як загальна кількість жителів селища разом із дітьми та пенсіонерами складала близько 6 тис.). Після зупинки виробництв значна частина жителів мусить виживати за рахунок ведення підсобного господарства, використовуючи для опалення дерева з лісонасаджень, та й очисні споруди все ще існуючої каналізації вичерпали свій ресурс і т. д.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Кіровоградська область належить до так званого "червоного поясу", й найбільш розгалу-женою тут є система партійних осередків Комуністичної та Соціалістичної партій. У період 1998-1999 років великий "урожай" нових членів зібрала в області й Прогресивно-соціалістична партія Наталії Вітренко, особливо в Світловодському та Олександрійському райо-нах. Проте на останніх парламентських виборах рівень підтримки комуністів і особливо вітренківців дещо знизився. Згідно з даними обласного управління юстиції, станом на 18 лютого 2002 року було зареєстровано 74 обласні організації політичних партій. Відображаючи практично весь політичний спектр держави, вони є різними не тільки за поглядами та спрямуванням, а й за своєю чисельністю і рівнем структурованості.

Достатньо сталі позиції зберігають у регіоні націонал-демократичні партії. Проте пер-манентні скандали в обласному керівництві Народного руху України та партії "Реформи і порядок" не сприяють зростанню їх впливу. Пік популярності цих сил припав на початок 90-х років, коли багато жителів Кіровоградщини голосували на виборах за В. Чорновола, Л. Лук'яненка та ін.

Найцікавішою є динаміка розвитку на Кіровоградщині центристських партій. Деякі з них безпосередньо пов'язані з областю (найяскравіший приклад - Демократична партія Г. Антоньєвої, бізнес якої базується в Кіровограді). Лідери інших партій - керівники "Тру-дової України" (І. Шаров) та "Демократичного союзу" (О. Рафальський) - теж мають тісні зв'язки з Кіровоградом. Проте розквіт і піднесення їхніх структур залежать від успішності бізнесової діяльності чи кар'єрного зростання окремих осіб. Те ж саме певною мірою стосується й партії "Батьківщина", чиї осередки утворені на базі осередків колишньої "Громади". Хоч тепер Ю. Тимошенко уже не є депутатом від Новоукраїнського виборчого округу, однак кількість членів цієї партії продовжує зростати. Кіровоградський загін цієї партії, що на-лічує 24 тис. членів, є найбільшим з її обласних осередків.

Відчутне зростання кількості місцевих організацій політичних партій відбулося напе-редодні парламентських виборів 2002 року. Так, Демократична партія України збільшила мережу своїх організацій на 21, Аграрна партія України - на 15, "Руський блок" утворив 14 місцевих осередків. Технологічний виборчий проект "Жінки за майбутнє" теж спішно створив 14 осередків у районах області. Щоправда, більшість із новостворених організацій існували лише на папері і де-факто зникли після розгромних для цих партій результатів виборів за партійними списками.

Виборчі процеси в регіоні

Під час парламентських виборів 2002 року 4-відсотковий бар'єр в області подолали Комуністична партія України (22,24%), Соціалістична партія України (15,15%), виборчий блок політичних партій "За єдину Україну!" (13,29%), блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (10,00%), виборчий блок Юлії Тимошенко (9,85%), Соціал-демократична партія України (об'єднана) (6,38%). Високий результат комуністів пояснюється високою питомою вагою в області літнього населення. Певні застереження викликають дещо вищі за середні по країні результати блоку "За єдину Україну!". Можна припустити, що цей показник сформувався і завдяки використанню "адмінресурсу", чим можна пояснити зокрема й те, що в сільських округах (№ 100 і 101) результати блоку сягнули відповідно 18,3% і навіть 19,4%, тоді як у Кіровограді - лише 5,95%.

Loading...

 
 

Цікаве