WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Київська область - Реферат

Київська область - Реферат

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати всім працівникам станом на 1 грудня 2002 року сягала 96,1 млн. грн., з яких заборгованість у сумі 36,8 млн. грн. виникла в попередні роки, а решта - поточного року.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Станом на кінець 2002 року в Київській області видавалося 52 газети, серед них 6 обласного значення, 11 міських, 27 районних, 2 низових, 1 приватна, 4 рекламно-інформаційних, 1 іншого формату.

Загальний річний наклад газет становить 9355,8 тис. прим., зокрема обласних - 861,2 тис., міських - 1647,6 тис., районних - 6667,2 тис., низових - 14,3 тис., приватних - 15 тис., рекламно-інформаційних - 144,5 тис., інших - 6 тис. Серед інших періодичних видань, які видаються в області, нараховується 4 журнали, 3 збірники та 2 бюлетені.

Стан задоволення інформаційних потреб населення області значною мірою визначається особливістю розташування території області в безпосередній близькості до столиці: більша частина території Київської області перебуває в зоні мовлення ретрансляторів столичних радіо- та телеканалів і охоплюється мережею поширення столичних друкованих видань.

Що стосується власне обласних ЗМІ, то вони розвинені насамперед у великих містах області - Білій Церкві, Броварах, Борисполі тощо. Найпопулярнішими регіональними друкованими виданнями Київщини є газета Київської обласної ради "Київська правда", газети "Київський вісник - ХХІ століття", засновником якої є ТОВ "Київський вісник", "Киевский регион", заснована Центром медіа-програм "Київський регіон", а також "Вісті Богуславщини", "Голос Володарщини" тощо.

Регіональне телебачення та радіо

Загальний обсяг радіомовлення за рік склав 5698,8 години. Радіо- та телевізійне мовлення в Київській області ведеться на сто відсотків українською мовою. Серед місцевих теле- та радіоканалів найвищу популярність має Київська державна регіональна телерадіокомпанія. Серед популярних FM-радіостанцій можна виділити "Радіо "Майдан" (м. Біла Церква).

Послуги Інтернету

Забезпечення інтернет-послугами в області поки що залишається на невисокому рівні. Це пояснюється досить великими витратами на встановлення й утримання каналів зв'язку та досить невеликою кількістю потенційних користувачів Інтернету. В свою чергу, малу кількість потенційних користувачів можна пояснити соціальною специфікою та обмеженими фінансовими можливостями основної частки населення регіону. В основному користувачами послуг Інтернету сьогодні є організації, інтернет-клуби та порівняно незначна група приватних абонентів.

Основним постачальником інтернет-послуг у регіоні є компанія "Укртелеком", комунікативна мережа якої дозволяє без додаткових капіталовкладень забезпечувати певний їх обсяг за помірними цінами.

Розвиток третього сектора регіону

Нині на території області діє близько 1435 громадських організацій різного спрямування. Серед понад 200 організацій обласного рівня налічується 57 благодійних організацій (фондів тощо), 54 оздоровчих та фізкультурно-спортивних об'єднання, 33 молодіжні громадські організації, 26 громадських організацій професійної спрямованості, 13 жіночих об'єднань, 10 об'єднань національних і дружніх зв'язків, 10 освітніх, культурно-виховних об'єднань, 7 профспілкових організацій, 5 об'єднань (товариств) екологічної спрямованості, 5 науково-технічних товариств.

Серед найбільш впливових ГО області за ознакою їх спроможності до захисту інтересів свого членів слід насамперед виділити організації соціально-політичного спрямування: обласні осередки Комітету виборців України, Української спілки промисловців та підприємців, Федерації профспілок України, Товариства Червоного Хреста, Українського товариства глухих.

Органи самоорганізації населення

В області існує більше 2000 органів самоорганізації населення. У регіоні є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети у районах і містах, сільські та селищні комітети. Основним напрямком діяльності більшості органів самоорганізації населення області є вирішення побутових проблем громадян. Однак назагал органи самоорганізації населення, як і інші НДО, справляють достатньо слабкий вплив на розв'язання навіть локальних проблем громад. Відносно впливовішими є ОСОН у містах області порівняно із сільською місцевістю. Прикметною рисою діяльності ОСОН є досить високий рівень їх заполітизованості (точніше, надмірне прагнення окремих політичних сил використовувати їх у своїх інтересах). Головними причиною невпливовості ОСОН є недосконале вітчизняне законодавство, а також низький рівень соціальної та громадянської активності населення. Справедливості заради слід зазначити, що за рівнем розвитку третього сектора загалом та органів самоорганізації населення Київщина є достатньо типовим регіоном України.

Аналіз міжсекторної співпраці

У системі взаємин трьох основних секторів суспільства (влада - бізнес - громадські організації) сучасні українські недержавні організації мають відігравати роль медіатора, який би забезпечив адекватну комунікацію між ними, допоміг би їм скласти правильне уявлення про потреби та проблеми один одного.

У Київській області цей процес не набрав іще потрібної сили, хоча варто відзначити, що існують і досить успішні приклади участі громадських організацій у розв'язанні деяких суспільних проблем. Передовсім це профілактика негативних явищ у дитячому, підлітковому, молодіжному середовищах (злочинності, наркоманії, алкоголізму та ін.), запобігання насильству в сім'ї, екологічні проблеми, допомога малозабезпеченим верствам населення. Взірцевою є діяльність таких громадських організацій, як Комітет виборців України, "Молодий рух", "Молода Україна - XXI", Соціалістичний конгрес молоді, які реалізовують свої програми завдяки підтримці міжнародних гуманітарних організацій.

Але, на жаль, такі стосунки не набули в регіоні характеру системної взаємодії. В області й досі відсутня Рада соціального партнерства, потребу в якій диктує саме життя.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

На території столичної області проживають представники понад 120 національностей і народностей, серед яких найбільш чисельними є українці (89%) та росіяни (6%). Решта є представниками інших національних меншин, частка яких становить 4,5% від загальної чисельності населення області.

Представники національних меншин беруть активну участь у роботі органів державної влади. У радах різних рівнів працюють представники 15 національностей, їх сукупна кількість становить 198 чол., або 2,3%.

Поточний процес самоорганізації національних меншин став помітно активнішим. Станом на 1 січня 2003 року в Київській області зареєстровані і діють 25 національно-культурних товариств. З метою ефективнішої взаємодії громадських організацій національних меншин з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при облдержадміністрації створено Раду представників національно-культурних товариств та затверджено положення про неї. Діяльність ради за участю органів виконавчої влади спрямована на вивчення та аналіз усього спектру проблем суспільно-громадського життя етнічних спільнот і підготовки на цій основі конкретних пропозицій для вироблення механізму забезпечення їхніх етнокультурних потреб.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Специфічною особливістю розвитку територій Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з часів Київської Русі був центром економічного, політичного та культурного життя українських земель. Безпосередня наближеність до столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та політико-адміністративну систему позначалися на кількісних і якісних параметрах соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Відтак нині Київська область є одним із лідерів серед регіонів України за темпами економічного розвитку, активністю політичних процесів, насиченістю культурного життя, рівнем вирішення соціальних проблем.

Перспективи розвитку регіону значною мірою пов'язані з перспективами включення області до єдиного з містом Києвом мегаполісу. Причому ці перспективи сьогодні є досить реальними - адже вони існують не лише у вигляді побажань окремих можновладців. Майбутнє об'єднання м. Києва та територій (принаймні частково) Київської області у цілісний адміністративний, господарський та соціально-економічний організм є об'єктивною потребою подальшого розвитку як міста, так і області - адже нині столиця розвивається надзвичайно швидкими темпами, і нові території є важливою передумовою її подальшого розвитку. З іншого боку, Київська область дуже щільно включена в економічні, соціально-політичні та культурні процеси регіону. Наприклад, більша частина населення таких міст області, як Вишневе, Бровари, Бориспіль, Вишгород, працює в столиці, зміцнюючи економічний потенціал Києва і наповнюючи податками його бюджет, а соціальний захист, розвиток споживчої інфраструктури має нижчий, аніж у столиці. Отже, надання області формального статусу столичного регіону дозволило б вирішити багато соціальних проблем, зробити взаємини міста і області більш "симетричними".

Для позитивного вирішення питання злиття м. Києва і Київської області в єдиний мегаполіс потрібна не лише згода київської міської та київської обласної влад, але й спеціальне рішення Верховної Ради України. На жаль, це питання є дуже заполітизованим, що може значно загальмувати перспективу його вирішення. Але перші кроки робляться - необхідність адміністративного об'єднання Києва та області поступово актуалізується в свідомості населення, розширення міста за рахунок територій області вже передбачено Генеральним планом розвитку столиці на період з 2002 по 2020 рік, розробляються й проекти відповідних законів для ухвалення їх Верховною Радою.

Loading...

 
 

Цікаве