WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Івано-Франківська область - Реферат

Івано-Франківська область - Реферат

Реферат на тему:

Івано-Франківська область

Історична та демографічна довідка

У ІІ половині І тисячоліття на території нинішньої Івано-Франківщини з'являються слов'янські племінні об'єднання білих хорватів у передгір'ях та тиверців між Дністром і Прутом. У 981 році край став складовою Київської Русі. Після її розпаду в його північно-західній частині утворилося 1144 року Галицьке князівство. У 1199 році волинський князь Роман Мстиславович об'єднав землі Галичини і Волині, створивши Галицько-Волинське князівство. Після його смерті (1205 рік) Галичину розділили між собою Угорщина і Польща. 1219 року новгородський князь Мстислав Удалий визволив Галич. Могутність Галицько-Волин-ського князівства особливо зросла за часів короля Данила Галицького. У ХІІ-ХІІІ ст. тут активно розвивалися мистецтво, освіта, книжкова справа. Збереглося "Галицьке євангеліє" 1144 року. Оригінальним твором є Галицько-Волинський літопис, який висвітлює життя цих земель у 1201-1291 роках. Згодом князівство занепадає і починаючи з ІІ половини XIV ст. населення краю потрапляє в залежність від сусідніх держав. Великий вплив на розгортання визвольної боротьби справила війна українського народу 1648-1654 років. Восени 1648 року запорозькі козаки прибувають до Рогатина, Долини, Надвірної. Найбільшим загоном у 15 тис. козаків керував полковник Семен Височан. У 30-40 роках XVІІІ ст. зароджується рух опришків, який мав під собою соціальний грунт. Один із найвідоміших його лідерів - Олекса Довбуш. З 1772 року Прикарпаття входить до складу Австрії, у ХІХ ст. тут починає активно розвиватися промисловість.

У часи Першої світової війни Прикарпаття стає ареною запеклих боїв між арміями німецько-австрійського блоку і царської Росії. У 1918 році тисячі українців-патріотів (українські січові стрільці) героїчно відстоювали в польсько-українській війні незалежність Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). 1919 року в Станіславі було прийнято акт про об'єднання ЗУНР з Українською Народною Республікою із столицею в Києві. У середині того ж року цю територію окупувала Польща. Після 17 вересня 1939 року Прикарпаття у складі Української РСР увійшло до складу СРСР. У період Другої світової війни населення краю брало найактивнішу участь у формуванні Української повстанської армії. Збройний опір комуністичним органам влади та радянським військовим частинам, зокрема НКВС, тривав на Прикарпатті до початку 50-х років.

Івано-Франківська область (до 1962 року - Станіславівська) утворена 1939 року, територія її складає 13,9 тис. кв. км.

За підсумками всеукраїнського перепису населення 2001 року, на Івано-Франківщині проживають представники понад 90 національностей та народностей, зокрема 1371 тис. українців, 250 тис. росіян, 19 тис. поляків, 15 тис. білорусів, 6 тис. молдован, 4 тис. євреїв, 3 тис. вірмен, по 2 тис. німців, татар, ромів. Представників інших народів тут менше тисячі. У довідці, наданій обласним управлінням статистики, наголошується, що кількість українців на Прикарпатті від перепису населення в 1989 році зросла більш ніж на 2%. Натомість чисельність першої за кількістю національної меншини - росіян - зменшилася за цей час на 2,2%.

На Івано-Франківщині українську мову вважає рідною 98% населення, а російську мову визнають як рідну 1,8%.

Міське населення області склало 593 тис. осіб, або 42,1%, сільське - 816,8 тис. осіб, або 57,9%. У 15 містах області проживає 390,1 тис. осіб, або 66% міського населення. Кількість чоловіків становить 665,2 тис., або 47,2%, жінок - 744,6 тис., або 52,8%.

Систематичні соціологічні дослідження на Прикарпатті не проводяться (як правило, їх проводять лише напередодні виборів). Останнє з таких досліджень, яке здійснив Центр соціальних досліджень (м. Івано-Франківськ), засвідчило, що 60% жителів області переймаються насамперед проблемою постійного зростання цін на комунальні послуги та їх неналежної якості.

Аналіз політичної структуризації регіону

Оскільки сенсом існування політичних партій є боротьба за здобуття влади, а відтак реалізація їхніх програмних цілей, то й процеси, що відбуваються в політичному житті регіону, необхідно розглядати крізь призму партійно-політичних впливів.

Парламентські вибори 1998 року

Очевидно, що за об'єкт аналізу варто брати не всі зареєстровані на Прикарпатті політичні партії, а лише ті з них, які за результатами парламентських виборів посіли в багатомандатному окрузі перші 10 місць. Адже це стало концентрованим виразом реального стану їхньої структурно-кадрової мережі та фінансово-матеріальних можливостей. Отож Народний рух України здобув на Прикарпатті підтримку 27,98% виборців, "Національний фронт" - 23,75%, Аграрна партія України - 5,18%, Народно-демократична партія - 5,1%, партія "Реформи і порядок" - 4,33%, Партія зелених України - 4,19%, Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 3,99%, Комуністична партія України - 3%, блок СПУ та СелПУ - 2,01%, "Блок демократичних партій - НЕП" - 2,01%.

До цих показників варто додати результати боротьби кандидатів у народні депутати в мажоритарних округах, де перемогли 2 висуванці КУНу та 1 - АПУ, а НДП оголосила про підтримку двох кандидатів, висунутих іншими суб'єктами виборчого процесу.

Цікавою особливістю результатів виборчого процесу 1998 року стало те, що дві найвпливовіші партії, тобто КУН та НРУ (ще до розколу), мали очевидну перевагу з огляду на симпатії електорату, а також такі критерії, як кількість проведених до Верховної Ради України, обласної та районних (міських) рад депутатів. Це стало відображенням їхньої тогочасної регіональної розвинутої структурованості і чисельності (КУН) та чисельності в поєднанні з потужною централізованою фінансовою й організаційно-політичною підтримкою (НРУ). Натомість виборчі результати інших двох партій (АПУ та НДП) були пов'язані із слабким рівнем структурованості, нечисленним членством та доконечною орієнтацією на підтримку владних структур.

Наочною ілюстрацією цього став процес формування керівних органів Івано-Франків-ської обласної ради. Найбільш чисельні в "партійному" вимірі фракції партій КУН і НРУ (відповідно 17 та 11 депутатів) не змогли вплинути на процес обрання голови обласної ради. Натомість через, здавалося б, аморфну і партійно неприв'язану більшість позапартійних депутатів (переважно господарників) глава ОДА зумів проконтролювати хід виборів та отримати бажаний результат. Ця частина депутатського корпусу сформувала найбільшу фракцію позапартійних (28 депутатів), що теж від самого початку перебувала під його контролем.

Таким чином, АПУ і НДП - партії, що показали набагато скромніші результати на виборах до обласної ради (відповідно 5 і 4 депутати), - зуміли радикально вплинути на формування її керівних органів: хоча голова обласної ради і позапартійний, але в його діяльності постійно відчувався вплив облдержадміністрації, а отже, і тодішньої АПУ, його ж заступником став член НДП.

Саме на прикладі "партій влади" (станом на 1998 рік) можна проілюструвати вагомість важелів впливу владно-адміністративної системи на політичні (й особливо виборчі) процеси в області. Зазнавши на цих виборах попри тотальну владну підтримку фактичної поразки, вони, однак, зуміли опанувати ситуацію та посісти керівні позиції у владних структурах області.

Динаміка політичних змін

Динаміку змін у партійно-політичних впливах на теренах області зручно відстежувати, аналізуючи важливі політичні процеси, на які партії або ж їх об'єднання, намагаються вплинути. Такими процесами в державі загалом і в області зокрема стали президентські вибори 1999 року та референдум 16 квітня 2000 року.

Вибори Президента України 1999 року

Для характеристики партійно-політичних впливів у ході президентської кампанії проаналізуємо рейтинги кандидатів на березень і червень 1999 року, складені на основі соціологічних досліджень обласної філії громадської організації "Суспільна амністія".

Якщо спроектувати передвиборний стан на майбутній результат, то найбільший інтерес, звичайно ж, становить для нас передвиборний рейтинг кандидата в Президенти Леоніда Кучми. Саме тому окрім рейтингу, виведеного соціологічною службою "Суспільної амністії" (27,5%), згадаємо також рейтинг, отриманий у результаті акції "Студентський президент" (35,9%), та найвищий за весь передвиборний період рейтинг, який дало телефонне опитування. Обласна газета "Галичина" подала такий рейтинг на прикладі Городенківського району Прикарпаття (57,8%).

Loading...

 
 

Цікаве