WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Закарпатська область - Реферат

Закарпатська область - Реферат

Та все ж лідери місцевих партійних осередків партій торгують партійними брендами заради того, щоб увійти до влади. Це чітко довели останні перевибори мера міста Ужгорода, коли закарпатські представники опозиційних партій підтримали провладного кандидата, сподіваючись на отримання високих посад.

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

Сьогодні в Закарпатській області чітко виділяються три ключові фігури, навколо яких гуртуються основні політичні сили цього краю. Це глава Закарпатської облдержадміністрації і водночас регіональний лідер СДПУ(о) Іван Різак, екс-губернатор Закарпаття, представник блоку "Наша Україна", депутат ВР Віктор Балога та колишній мер Ужгорода, нинішній депутат ВР Сергій Ратушняк. Кожен із цих лідерів має особисту нішу, а відрізняються вони якраз за тими ключовими сферами, на які справляють найбільший вплив. Для прикладу, І. Різак концентрує навколо себе адмінресурс, а до того ж має й сильну партійну підтримку з Києва. Натомість В. Балога спирається не на партійні структури, а на власний бізнес. Фірма "Барва", якою він керує, сьогодні є найпотужнішою в краї. Третя ключова фігура області - Сергій Ратушняк - не має ані сильної політичної структури, ні достатньої підтримки в центрі: хоча він формально й очолює об'єднання "Нове Закарпаття" та є членом партії київського мера "Єдність", проте ці сили в області малоавторитетні. Бізнесові ж структури С. Ратушняка ("Ріо-синдикат") втратили свою потужність, тому можна говорити, що його відомість, авторитетність та високий рейтинг зберігаються за рахунок інерції та особистої харизми.

Ці три політики приваблюють увагу основного електорату, симпатії якого суттєво різняться від району до району. Якщо С. Ратушняк впливовий у Лужанській Долині (Березнянський, Перечинський райони та місто Ужгород), тобто в окрузі, в якому його було обрано до Верховної Ради, то електорат закарпатського лідера "Нашої України" В. Балоги зосереджений у Мукачівському й Воловецькому районах. Більш-менш рівномірний вплив в області має глава Закарпатської облдержадміністрації І. Різак, щоправда, рівень його значно нижчий в Ужгороді та Мукачевому і вищий там, де в силі соціал-демократи (Іршавський, Берегівський та гірські райони), а також у тих сільських районах, які традиційно підтримують владу в будь-якому її вигляді. Також авторитетними є місцеві лідери-депутати ВР у тих округах, де вони були обрані. Це Міклош Ковач - голова Угорського товариства, вплив якого розповсюджується на угорськомовні райони (Берегове), І. Каменяш (Іршава) та Й. Йовдій (Тячів).

Слід зауважити, що лідерів комуністів і соціалістів у Закарпатті немає, відтак жодного впливу на регіон вони не справляють.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

За часів СРСР в області сформувався народногосподарський комплекс аграрного-індустріального типу з розвиненою сферою санаторно-курортного лікування та туризму. В промисловості домінували галузі, пов'язані з переробкою деревини (меблеве виробництво, лісохімія), а також трудомісткі виробництва (в основному тут зосереджувалися філії виробництв приладо- та машинобудівної, електронної галузей). З огляду на загальний розвал економіки в країні ці підприємства практично припинили свою роботу. Рекреаційний комплекс було занедбано, але в 1998-2000 роках почалося його інтенсивне відновлення.

У 1993 році було створено міжрегіональну асоціацію "Карпатський єврорегіон", куди від України ввійшло Закарпаття, а в 1998 році була відкрита ВЕЗ "Закарпаття", що створило об'єктивну потребу в надійних засобах зв'язку із сусідніми країнами. За період ринкових перетворень відбулися зміни галузевої структури та організаційно-правових норм господарювання. В області зареєстровано 38 банківських установ, 35 аудиторських фірм, 74 страхові компанії та філії. На фондовому ринку діють 3 реєстратори та 1 торговець цінними паперами і 20 аудиторів. Для надання послуг підприємницьким структурам створено 3 бізнес-центри за програмами ТАСІС та фонду "Євразія". При Ужгородському міськвиконкомі діє венчурний фонд мікрокредитування.

Даються взнаки процеси реформування власності. Нині недержавний сектор забезпечує 92,3% промислового виробництва, 65,5% - обсягу будівельних робіт, 94% внутрішнього та 98,8% зовнішньоторговельного обороту, надає більше половини обсягу послуг. Ринок споживчих товарів достатньо насичений різноманітними товарами, створено велику мережу сучасних магазинів, поліпшилася якість обслуговування. За темпами роздрібного товарообігу область посіла минулого року п'яте місце в Україні. Та економіка Закарпатської області все ще збиткова. Відсоток ділової активності населення Закарпаття порівняно з іншими регіонами доволі низький. З-поміж 12 тис. господарських структур усього 43% є платниками податків, тобто реально працюють.

Загалом найбільше господарських суб'єктів нараховується в сфері торгівлі, а 32% валового продукту дає сільське господарство. Регіональний внутрішній продукт склав 2002 року 2 млрд. 364,5 млн. грн., валова додана вартість на душу населення становила 1 тис. 846 грн., темпи росту сягнули 106,5% до попереднього року. За статистичними даними, обсяги виробництва промислової продукції зросли в області за 2002 рік на 11,6%, склавши 1014,6 млн. грн. Дві третини їх припадає на галузі, що спрямовують свою діяльність на потреби внутрішнього ринку. Наростили обсяги виробництва підприємства обробної галузі, зокрема виробництво деревини та виробів із неї, харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів, легка промисловість та машинобудування.

Економічному розвитку області значною мірою сприяють накопичення інвестиційного потенціалу, сприятливий режим інвестиційної діяльності. Протягом останніх років темпи вкладення інвестицій в основний капітал значно випереджають динаміку валової доданої вартості та промислового виробництва. За дев'ять місяців 2002 року обсяг інвестицій в основний капітал зріс в 1,4 разу.

Найбільшими підприємствами області є ВАТ "Закарпаттяобленерго", ВАТ "Перечинський лісокомбінат", ЗАТ "Іршавський абразивний завод", ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад", ВАТ "Мукачівприлад", ЗАТ "Єврокар", орендне підприємство "Виноградівський завод залізобетонних виробів", ЗАТ "Мукачівський завод будівельної кераміки", "Ужгородський коньячний завод", ВАТ "Свалявські мінеральні води", Солотвинський солерудник, ВАТ "Мукачівська кондитерська фабрика А.В.К.".

Стан приватизаційних процесів

На 1 грудня 2002 року шляхом приватизації змінили форму власності в Закарпатті 2110 об'єктів, зокрема 322 - державної та 1788 - комунальної власності. Шляхом викупу роздержавлено 66% усіх об'єктів, продажу на аукціоні та за конкурсом - відповідно 17 та 8 %, продажу акцій ВАТ - 9%. У Закарпатті створено вагомий недержавний сектор економіки, на який за підсумками 9 місяців 2002 року припадає 27,2% загальнообласного обсягу промислового виробництва. Загальний обсяг товарообігу роздержавлених підприємств перевищив обсяги продажу товарів підприємствами державної та комунальної форм власності в 1,7 разу, хоча працює там у 4,2 разу менше осіб.

Загалом цьогорічний облбюджет збільшився порівняно з минулим роком на 123%, що дає можливість забезпечити фінансовими ресурсами такі першочергові статті, як розвиток освіти, охорона здоров'я, молодіжна політика, культура. Загальний фонд зведеного бюджету області на 2003 рік становить 622125,9 тис. грн. Доходи в місцеві бюджети, що формуються в основному від податку на прибутки громадян та від місцевих податків і зборів, повинні надійти в сумі 192474,3 тис. грн. Доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, становитимуть 25172,4 тис. грн. Дотація держави на вирівнювання диспропорцій між місцевими бюджетами дорівнюватиме 264455,6 тис. грн. Дотаційних надходжень із центру на оптимізацію мережі бюджетних установ передбачається отримати в сумі 4117,4 тис. грн. Субвенцій буде виділено на суму 135906,2 тис. грн. За цього рік-у-рік розрахунковими видатками не забезпечується державне управління, що на рівні районів призводить до виникнення конфліктів між районами і селами. На Закарпатті щорічний дефіцит становить 7-8 млн. грн. Потребує вдосконалення і сам порядок регулювання міжбюджетних відносин між районним і селищними та сільськими бюджетами.

Розвиток малого та середнього бізнесу

Станом на 1 січня 2003 року в області було зареєстровано 41597 суб'єктів підприємництва - юридичних та фізичних осіб, що майже на 21% більше, ніж рік тому. Але необхідно визнати й те, що в попередні роки підприємництво розвивалося не завдяки сприянню, але, навпаки, долаючи перешкоди. Проблем, які виникають у підприємців, у першу чергу з правоохоронними та контролюючими органами, організаціями й установами, які надають різного роду дозволи, надзвичайно багато. Сьогодні існує проблема, пов'язана з практикою видачі ліцензій на торгівлю підакцизними товарами (алкоголем, тютюном). Усі підприємці регіону мусять їздити в обласний центр для отримання ліцензій, що інакше як знущанням над ними назвати не можна. Понад те, в даному разі податкові органи порушують норми чинного законодавства, згідно з якими ця процедура має виконуватися на місцях. Надзвичайно багато проблем існує й при започаткуванні власної справи, при введенні в дію виробничого або торговельного об'єкта.

Loading...

 
 

Цікаве