WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Закарпатська область - Реферат

Закарпатська область - Реферат

Реферат на тему:

Закарпатська область

Коротка статистична та історична довідка

У IX ст. на теренах краю виникло слов'янське князівство, очолюване легендарним князем Лаборцем. Тоді відбулося поширення християнства в Закарпатті. Вже у 80-90 роках того століття вигнані з Великої Моравії учні Кирила і Мефодія прийшли до Закарпаття й заснували в неприступній гірській місцевості монастирі. У ці часи Закарпаття потрапляє у сферу впливу Київської Русі. У IX-XIII ст. край входив до новоствореної європейської держави - королівства Велика Угорщина. У 1376 році королева Угорщини та Польщі Ержибет надала Мукачевому статус привілейованого міста, а також дозволила користуватися власною печаткою. 1394 року до Закарпаття з Литовсько-Руської держави приїхав відомий подільський князь Федір Корятович, який зробив багато корисного для культурного збагачення українців. Він заснував монастир на Чернечій горі, а вже в 1440 році було засноване й окреме Мукачівське єпископство.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році більшість закарпатців виявили бажання приєднатися до України, про що вони заявили на з'їзді в Хусті 21 січня 1919 року. Але 10 вересня 1919 році край було приєднано до Чехословацької Республіки. 1938 року частина Закарпаття, за Віденським арбітражем, була віддана Угорщині. В іншій частині краю 15 березня 1939 року було проголошено нове державне утворення - Карпатська Україна зі столицею у місті Хусті, першим президентом якої став Августин Волошин. Карпатська держава проіснувала зовсім недовго, оскільки незабаром була окупована Угорщиною.

Після визволення від фашистських загарбників 26 листопада 1944 року відбувся перший з'їзд народних депутатів, де було проголошено маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР.

У серпні 1991 році було проголошено утворення нової незалежної держави. До речі, першими визнали незалежність України споконвічні закарпатські сусіди Угорщина та Польща. Саме з новим періодом пов'язані такі вагомі для краю події, як рішення про закриття еконебезпечної Пістрялівської радіолокаційної станції та створення в Закарпатті СЕЗ.

Територія історичного Закарпаття складала до 1919 року 15,6 тис. кв. км, а сучасного - 12,8 тис. кв. км. Закарпаття є найзахіднішою територією України, де знаходиться крайня точка України - м. Чоп. Область охоплює найбільша гірська система України - Карпати. Тут розвідано близько 150 родовищ і понад 30 видів корисних копалин. 69 джерел мінеральних вод використовується для розливу та застосування з лікувальною метою.

За кількістю міст (10) Закарпаття серед областей України посідає одне з останніх місць.

Загальна чисельність населення Закарпаття становить 1258,3 тис. осіб, серед яких налічується 652,8 тис. жінок і 605,5 тис. чоловіків. Середня щільність населення складає 100,6 осіб на кв. км, однак воно розміщене дуже нерівномірно. Міське населення в Закарпатті складає 37%, сільське - 63%. У столиці краю Ужгороді живе 117,3 тис. осіб. За підсумками всеукраїнського перепису 2001 року, населення Закарпаття на відміну від майже всієї України зросло на 6 тис. осіб у порівнянні з 1989 роком, що пов'язано з традиційно високою народжуваністю в краї.

Як і в більшості західних областей України, в Закарпатті традиційно був і є надлишок трудових ресурсів. Відтак тут завжди був розвинений "відхідний бізнес", заробітчанство, що впливає на високий рівень міграції за межі області.

Аналіз політичної структуризації регіону

Політичні партії та їх роль у закарпатській політиці надзвичайно слабкі. Сьогодні, як вважають політичні оглядачі, реальний вплив і реальне членство мають тільки соціал-демократи, неформальні осередки яких є в кожному районі. Інші ж партії, представлені паперовими структурами, реального впливу в регіоні не мають, у т. ч. під час виборів.

Загалом у Закарпатті нараховується 74 обласних, 475 районних, 117 міських, 10553 селищних, 105 сільських організацій різних політичних партій, зокрема 13 районних, 3 міських, 603 сільських, 21 селищна, 175 інших (на підприємствах, в організаціях) осередків СДПУ(о), 13 районних, 3 міських і 62 сільських партійних організацій "Батьківщини", 13 районних, 3 міських і 36 сільських - Соціалістичної партії.

Особливістю Закарпаття є те, що формальне існування партії та її організаційна складова і підтримка електоратом тут пов'язані вельми відносно. Наприклад, осередків партії "Реформи і порядок" у регіоні фактично немає, як їх не було і раніше, хоч якийсь час обласну організацію очолював Віктор Бедь. Сьогодні її розпущено, проте рівень електоральної підтримки партії залишається одним із найвищих в Україні. Те ж само стосується й НРУ, який, за даними соціологічних досліджень, проведеними експертами Карпатського центру полінгових досліджень під керівництвом Віктора Пащенка, має в регіоні високий рейтинг (70%). За цього обласна організація Руху надзвичайно слабка, і її голова Володимир Піпаш має незначну підтримку як в Ужгороді, так і в області загалом. Та Рух як "бренд" і як ідея користується традиційно великими симпатіями. Отже, як не парадоксально, але присутність чи неприсутність організації в області та її дії під час виборів не впливають суттєво на рівень підтримки її електоратом.

Нині можна говорити про те, що найбільшим авторитетом в області користується блок "Наша Україна". Фактично жодна з партій-членів "Нашої України" (НРУ, ПРП, УНП, "Солідарність") суттєвої структури в Закарпатті не має. Під час останніх виборів мера Ужгорода представники партій блоку "Наша Україна" підтримували провладного кандидата В. Погорєлова. Через це ці партійні організації були або розпущені, або була проведена їх перереєстрація та змінено керівництво. Єдина партія з блоку "Наша Україна", що дотримується послідовної політичної лінії, - це обласна організація "Солідарності", яку очолює Едуард Матвійчук.

Виборчі процеси в регіоні

У порівнянні з парламентськими виборами 1998 року ситуація в 2002 році істотно змінилась. У 1998 році лідером у Закарпатті була СДПУ(о) - і це був справжній лідер, реально підтриманий електоратом (32% голосів). Вплив адмінресурсу СДПУ(о) можна було виміряти 5-7%, бо традиційно закарпатці голосують за владу, і це завдячує не так впливу адмінресурсу, як ментальності закарпатців. Проводирі партії В. Медведчук та Г. Суркіс мали тут широку популярність. Інша особлива причина перемоги соціал-демократії - історичні традиції Закарпаття, адже соціал-демократична ідея набула популярності в регіоні ще з часів довоєнної Чехословаччини: масариківська республіка була тоді найдемократичнішою в Європі. Згадки про це залишились у пам'яті закарпатців, передаючись із покоління в покоління разом з іншими традиціями. Тому й успіх СДПУ(о) був закономірним, хоча самі соціал-демократи навіть і не очікували такого результату. Та після виборів реальна політика СДПУ(о) викликала в закарпатців розчарування, отож у 2002 році ця партія здобула тут тільки 14%. Отже, якщо в першому випадку спрацювала історична пам'ять, то далі вже оцінювалися реальні дії СДПУ(о).

Опустілу нішу соціал-демократів зайняла "Наша Україна". Тут уже наклались і популярність її лідера Віктора Ющенка, і вплив місцевих лідерів, що й дало результат у 36% голосів виборців, які висловили свою підтримку цьому блоку під час останніх парламентських виборів.

Проте в мажоритарних округах партійна належність і симпатії до лідера тієї чи іншої політичної сили великого значення не мали. Можливо, членство в якомусь популярному політичному утворенні певною мірою і впливає на рішення виборців, проте не суттєво.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

Відтак серед 85 депутатів облради 52 перебувають поза політикою, 13 представляють СДПУ(о), 8 - "Нашу Україну", 4 - аграріїв, троє - НДП. По одному мандату дісталося "Єдності", "Яблуку", партіям "Собор", "Реформи і порядок" та об'єднанню "Жінки за майбутнє".

У квітні минулого року замість вибулого голови облради Івана Іванча (його було обрано депутатом ВР) головою Закарпатської обласної ради обрали Миколу Андруся, через що зібрання закарпатських "законодавців" ризикувало перетворитися на нижчестоящий орган облдержадміністрації, оскільки М. Андруся вважали "своєю людиною" тодішнього її глави Геннадія Москаля. Наскільки демократичними були вибори керівника обласної ради, судити не нам, але технічно неготова система для голосування викликала обурення в багатьох присутніх у залі депутатів. Комусь було вигідно робити під час засідання обласної Ради 4 перерви для підготовки бюлетенів та вручну підраховувати голоси. "Шапку Мономаха" напередодні пленарного засідання приміряли тільки двоє - пізніше обраний головою Закарпатської обласної ради Микола Андрусь та один із заступників екс-губернатора Віктора Балоги Олег Гаваші.

На виборах мерів у 2002 року в Мукачевому та Хусті перемогли представники "Нашої України", а в Ужгороді - С. Ратушняк, котрий вважається позапартійним. На останніх довиборах до обласної ради спрацював адмінресурс, тут партії не відіграли належних їм ролей.

Отже, у формуванні органів місцевої влади партії відіграють дуже незначну роль. Відтак навіть якщо представники партій і приходять до влади, то це завдячує не електоральній підтримці партії, але особистим якостям та фінансовому впливу кандидата.

Loading...

 
 

Цікаве