WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Житомирська область - Реферат

Житомирська область - Реферат

Дециметрове телебачення приймається за умови встановлення відповідних антен і придбання телевізора четвертого покоління. Кабельне телебачення в деяких районних центрах працює вже більше шести років, але в обласному центрі воно почало функціонувати лише два роки тому (кількість каналів становить від 6 до 18).

В області працюють чотири фірми, які є офіційними інтернет-провайдерами: "Укртелеком", "Росквіт", "Самара", "Імпульс". За неофіційними даними, на Житомирщині налічується понад 35 тис. користувачів Інтернету, переважна більшість яких живе в обласному центрі.

Розвиток третього сектора регіону

За останніми статистичними даними, в області зареєстровано й легалізовано 293 обласних та 286 міських і районних осередків громадських організацій.

Однією з найвпливовіших структур є профспілки (голова облпрофради Микола Матвійчук), які об'єднують 23 обласні галузеві професійні організацій, 138 райкомів, 14 міських профспілок, 17 профкомів, загальна кількість членів яких становить 392308. Найчисельнішими серед них є обласні комітети профспілок працівників агропромислового комплексу (понад 100 тис. членів), освіти і науки (майже 42 тис.), охорони здоров'я (понад 30 тис.), державних установ (понад 20 тис.). У зв'язку з реструктуризацією підприємств відчутною стала й протидія нових власників створенню та функціонуванню профспілок у трудових колективах.

Серед жіночих громадських об'єднань найвпливовішою і найчисленнішою залишається очолювана Тамарою Олійник Рада жінок Житомирщини, яка має 3 міські та 860 первинних організацій.

Серед молодіжних організацій найбільше членство мають Федерація дитячих організацій Житомирщини (17 тис.) та Спілка молоді Житомирщини (12 тис. членів).

Як і в минулі роки, в структурі громадських організацій за видами діяльності найбільша питома вага припадає на молодіжні (16,6%), професійні (13,3%), оздоровчі й фізкультурно-спортивні організації (12,3%), об'єднання ветеранів та інвалідів війни (9,3%).

Громадські організації розширяють свою діяльність в обласному центрі, де тепер діють 475 структур. У м. Бердичеві функціонує 53 об'єднання, у м. Коростені - 42, в Баранівському та Коростишівському районах - по 26, у Малинському - 23.

Ряд організацій подають допомогу талановитій молоді, сприяють у працевлаштуванні до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Громадські організації також проводять активну роботу з обстоювання соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних, освітніх та наукових інтересів своїх членів. Значно зросла й інформаційно-пропагандистська робота громадських організацій, особливо на телебаченні та в друкованих ЗМІ області.

Органи самоорганізації населення

У регіоні існує майже 2000 органів самоорганізації населення, зокрема будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети у районах і містах, сільські, селищні комітети.

Значно підвищилась ефективність роботи сільських і селищних комітетів, які вирішують найгостріші проблеми сьогодення, зокрема щодо задоволення соціальних, культурних та побутових потреб громадян.

Велику роботу проводять комітети для здійснення заходів, пов'язаних з благоустроєм, озелененням та утриманням у належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків. Проте слід сказати, що будинкові та вуличні комітети, особливо в містах обласного значення, працюють не надто активно.

Міжсекторна співпраця

Можна констатувати, що в області взаємодія всіх секторів громадянського суспільства (влади, бізнесу, громадських організацій) у вирішенні проблем місцевої спільноти ще мало розвинута. Така взаємодія вкрай необхідна, оскільки спільними зусиллями можливо вирішувати значні соціальні проблеми, такі як бідність, бездоглядність, бездомність, сирітство, насилля в сім'ї, забруднення навколишнього середовища.

Разом із тим дослідження трьох секторів, здійснене в серпні 2002 року Центром соціологічної служби "Авеста", показало, що 87% представників громадських організацій-респондентів готові до міжсекторної співпраці для вирішення важливих проблем соціальної сфери, проте не знають, як це робити. Якщо органи виконавчої влади і місцевого самоврядування останніми роками вголос заявляють про готовність розширення співробітництва з НДО, то бізнес-структури поки що слабко задіяні в розвитку громад. Бізнес-сектор не бачить в НДО рівноправних партнерів, хоч в окремих випадках такі стосунки починають розвиватись. У свою чергу, значне число НДО, особливо новопосталих, не мають досвіду, не володіють методикою і прийомами пошуку місцевих засобів для забезпечення своєї фінансової стабільності.

Досить активно жителі області реагують на сьогоднішні негаразди життя, особливо в ході вирішення проблем, пов'язаних з їхнім побутом, про що свідчать страйки, мітинги, перекриття вулиць та залізничних колій. Як свідчать повідомлення ЗМІ, в області значно зросла кількість членів громадських організацій та політичних партій, асоціацій, товариств.

Стан забезпечення прав національних меншин

Національний склад населення Житомирської області достатньо різноманітний. Однак переважну більшість жителів регіону становлять українці, чисельність яких дорівнює 1255 тис. осіб, або 90,3% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідають росіяни (5%), третє - поляки (3,5%), далі йдуть білоруси (0,4%), євреї (0,2%), молдавани, німці, чехи, вірмени, цигани (по 0,1%). Хоча в області проживають представники понад 100 національностей, жодного конфлікту на міжнаціональному грунті тут не зафіксовано.

В області діють 45 громадських об'єднань за національною ознакою, 10 з яких мають обласний, а решта - міськрайонний статус.

Найбільш впливовими серед них є об'єднання поляків Житомирщини "Полонія" (голова Тадеуш Ренькас, 10 осередків, близько 800 членів), німецьке національно-культурне товариство "Відербург" (голова Володимир Піньковський, 300 членів), обласне відділення "Русского движения Украины" (голова Володимир Португалов, 400 членів). Дещо пожвавили свою діяльність вірмени, азербайджанці та чехи, які проживають на території області.

В області є російськомовний дитсадок, де виховується 50 дітей, та єврейський дитсадок при приватній єврейській школі "Ор авнер" (20 дітей).

Російську мову як предмет вивчають понад 100 тис. учнів, а факультативно - понад 5 тис. учнів 187 шкіл; польську мову як предмет - 1100 учнів 9 шкіл, факультативно - 1600 учнів 28 шкіл. У трьох приватних єврейських школах міст Житомира, Бердичева та Коростеня іврит вивчають 250 учнів.

"Газета польська", засновником якої є міська громадська організація "Польське наукове товариство Житомира", висвітлює життя польської громади в обласному центрі, а газета "Шолом", засновником якої є житомирська іудейська релігійна громада, - єврейської.

В області проводиться робота щодо законодавчого врегулювання засад перебування біженців, зокрема велику роботу в цьому напрямку здійснює Українська асоціація "Міжнародна амністія" та житомирське відділення Міжнародного товариства прав людини.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Населення області болісно переживає часи кардинальних суспільно-економічних трансформацій в Україні та регіоні. Протягом 90-х років ХХ ст. значно знизився рівень життя населення, скоротилися доходи та зменшилася кількість робочих місць. Система соціального захисту не відповідає повною мірою потребам сьогодення.

Житомирська область не має значного промислового потенціалу та розвинутого малого і середнього бізнесу. Тому досить гострими є проблеми недостатньої кількості робочих місць та трудової міграції населення. Бюджет області дотується з державного бюджету Україні в середньому щороку на 65%, що вказує на депресивність регіону та нездатність силами власного господарського комплексу забезпечити необхідний рівень соціального захисту населення. Найбільш перспективними напрямками розвитку економіки краю є сільське господарство, переробка сільськогосподарських продукції та деревообробка.

Майже половина територій регіону (13 тис. кв. км) опинились у зоні радіоактивного забруднення, що негативно впливає на якість життя людей та темпи економічного розвитку.

Результати виборів засвідчують, що значна частина населення області підтримує представників лівих партій, а отже, нинішнє керівництво області не змогло добитися відчутного позитивного результату реформ. Політична еліта області не є самодостатньою і не створила політичну силу, яка б представляла та відстоювала інтереси регіону.

Отже, загальні темпи здійснення економічних, суспільних, політичних, соціальних реформ в області значно нижчі, ніж в інших регіонах України. Область, штучно створена в 1932 році, так і не набула ознак самодостатнього регіону з належною економічною та суспільною базою. За прогнозами експертів, при здійсненні адміністративно-територіальної реформи Житомирська область може ввійти до складу Центральноукраїнського регіону.

Loading...

 
 

Цікаве