WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Житомирська область - Реферат

Житомирська область - Реферат

Реферат на тему:

Житомирська область

Історична довідка

Житомирську область іще на початку нашої ери населяли слов'янські племена. У VI-VIII ст. на північ від Тетерева, в басейні річок Уж та Случі жила та група слов'янських племен, що була прямим пращуром відомого з літописів племені древлян. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був згаданий у літописі під 946 рік Іскоростень (нині - Коростень).

З утворенням феодальної держави Київська Русь древлянська земля однією з перших увійшла до її складу. В 907 році древляни брали участь у переможному поході київського князя Олега на Візантію.

Наприкінці XIII - на початку XIV ст. землі області ввійшли до складу Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 року, якою було оформлено об'єднання Литовського князівства із шляхетською Польщею у федеративну державу, територія Житомирської області в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.

Після третього поділу Польщі 1795 року переважна частина території області ввійшла до складу Волинської губернії Російської імперії, центром якої з 1804 року став Житомир.

Адміністративний поділ та демографічна довідка

Нинішня Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 29,9 тис. кв. км, що складає 4,9% території держави. За площею Житомирщина посідає 21 місце в Україні. У регіоні проживає 2,9% населення України. Загальна кількість населення області дорівнює 1389,5 тис. осіб, серед них 644,8 тис. чоловіків, або 46,4%, та 744,7 тис. жінок, або 53,6%. Міське населення становить 775,4 тис. осіб, або 55,8%, сільське - 614,1 тис., або 44,2%.

Нині область має в своєму складі 10 міст, 4 з яких обласного значення, 44 селища міського типу, 30 селищ та 1569 сіл. Найбільшими містами області є Житомир, у якому проживає 297,5 тис. чол., Бердичів (91,1 тис.) Коростень (65,4 тис.), Новоград-Волинський (56,7 тис.). Найбільшими районами є Овруцький (72,5 тис.), Житомирський (67,1 тис.), Малинський (55 тис.), Новоград-Волинський (53 тис.).

У регіоні налічується майже 100 тис. працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності. У сфері електроенергетики працює близько 6 тис. чол., у паливній промисловості - 11 тис., у хімічній і нафтохімічній - майже 4 тис., машинобудуванні і металообробці - близько 30 тис., у харчовій промисловості - до 20 тис., в галузі освіти - майже 30 тис., охорони здоров'я - близько 40 тис., культури - майже 7 тис.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Станом на 1 липня 2002 року управлінням юстиції на Житомирщині зареєстровано 73 обласних осередки політичних партій.

Статистика демонструє, що в регіоні відбувається поступальне зростання кількості осередків політичних партій. Так, на 1 січня 2003 року в області діяло 3166 осередків політичних партій, тоді як у 1998-му їх налічувалося 443, у 1999-му - 507, у 2000-му - 606, у 2001 - 742, у 2002-му - 1742.

Найбільш активними серед політичних партій на Житомирщині є обласні організації КПУ на чолі з першим секретарем, народним депутатом України Анатолієм Доманським, кількість членів якої сягає у регіоні 4 тис., СПУ, першим секретарем якої є народний депутат України Олександр Барановський, а кількість членів становить 10200 чол., СДПУ(о), очолювана народним депутатом України Володимиром Зайцем, кількісний склад якої сягає 8200 чол., АПУ, головою якої є заступник глави облдержадміністрації Микола Галич і яка налічує в своїх лавах 15 тис. членів, ВО "Батьківщина" на чолі з Олегом Антиповим, кількість членів якої сягає в регіоні 11 тисяч.

За кількістю місцевих осередків серед політичних партій лідирує КПУ (33). Обласна організація СДПУ(о) має 31 осередок, по 29 осередків нараховується в СПУ, ВО "Батьківщина", "Демократичного союзу", очолюваного Володимиром Григор'євим, та Партії промисловців і підприємців, головою якої є перший заступник глави облдержадміністрації Олексій Кучмар і яка нараховує 3 тис. членів, 28 осередків має АПУ. Обласні структури Української народної партії під орудою Святослава Васильчика налічують 23 осередки і 3000 членів, так само як і об'єднання "Жінки за майбутнє", яке очолює начальник обласного управління у справах сім'ї та молоді Раїса Гула і яке має в своїх лавах 5800 членів. НДП, регіональним лідером якої є начальник головного управління соціального захисту населення облдержадміністрації Галина Корінна, має 23 осередки, ДемПУ під проводом Аркадія Шерстобаєва - 21, Соціал-демократичний союз на чолі з Костянтином Гусєвим - 19, Житомирський крайовий Народний рух України, очолюваний Олегом Лагнюком, - 17, партія "Реформи і порядок" під керівництвом Ярослава Долгих - 4.

Виборчі процеси в регіоні

Обласні організації політичних партій активно брали участь у формуванні місцевих та регіональних органів влади. Якщо цю активність позначити семибальним виміром, то можна було б отримати рейтинг політичної активності партій у регіоні: АПУ і НДП - по 6 балів, СДПУ(о) - 5, КПУ та СПУ - по 3 бали.

Результати президентських виборів 1999 року

У першому турі голосування 31 жовтня Леонід Кучма отримав 254751 голосів (30,93%), Петро Симоненко - 179985 (21,85%), Олександр Мороз - 19,24%.

У ході другого туру голосування 14 листопада на користь Л. Кучми висловилися 394896 виборців(48%), тоді як на користь П. Симоненка - 377119 (45,9%).

Л. Кучму підтримали такі центристські політичні партії, як НДП, СДПУ(о), ПЗУ, НРУ, а П. Симоненка - партії лівого спрямування, зокрема КПУ і СПУ.

Загалом Житомирській області притаманний достатньо помірний рівень політичної конфліктогенності. Найгучніші політичні конфлікти між владою і опозицією були тут скоріше відгомоном загальноукраїнських акцій опозиції. Акція протесту "Повстань, Україно!", проведена 2002 року, великого резонансу не мала. В обласному центрі було організовано наметове містечко, де роздавалися відповідні листівки, частина жителів області брала участь в акціях у столиці. В інших містах та районах області акція також проводилась, але чисельністю ці заходи не вирізнялися.

Регіональні лідери

Серед авторитетних і знаних людей області слід виділити народних депутатів України В. Развадовського, В. Сацюка, А. Даманського, О. Барановського, депутатів обласної ради А. Войтенка (голову облради), М. Присяжнюка, М. Борщівського, В. Толстанову, коростенського міського голову В. Москаленка, мера міста Житомира Георгія Булавкова, бізнесменів В. Бернадського - голову правління ВАТ "Житомирхліб", П. Рудя - голову правління ВАТ "Житомирський маслозавод", Г. Ломакова - генерального директора спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор", В. Хруса - голову правління ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", Л. Ліпецького - голову правління ВАТ "Бердичівський пивзавод".

Аналіз стану регіональної економіки

Основу економіки Житомирської область складають сільське господарство та переробка сільгосппродукції, а також будівельна індустрія. Житомирщина виробляє 3,8% валової продукції сільського господарства в Україні. Її також називають "малим Уралом", оскільки на території області зосереджена п'ята частина буто-щебеневої сировини України, 89% усіх загальнодержавних запасів займають родовища кварцитів.

Протягом 2002 року позитивні тенденції в розвитку промисловості збереглись. Обсяг виробленої продукції в порівнянних цінах зріс на 4,3%. Найбільший приріст виробництва було одержано в харчовій, хімічній промисловості, машинобудуванні, металургії та обробці металів.

Останнім часом кон'юнктура зовнішнього ринку була несприятлива для окремих видів продукції місцевого виробництва. Отож трапляється, що не вся продукція окремих підприємств та галузей знаходить свого споживача. Основними проблемами промисловості залишаються збитковість більшості підприємств та необхідність подолання платіжної кризи.

Погіршення в 2002 році фінансового стану промислових підприємств справило негативний вплив на зростання виробництва у машинобудуванні. Зменшились обсяги замовлень на виготовлення обладнання, машин та механізмів для АПК, хімічного обладнання, зерноочисних сепараторів, електровимірювальних приладів.

Серед відомих підприємств регіону - ВАТ "Укрхміль", ВАТ "БіоВетФарм", ВАТ "Овруцький молочноконсервний комбінат", ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат", ВАТ "Енергопостачальна компанія Житомиробленерго", АТ "Коростенський фарфор", ВАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування", об'єднання "Житомирліс", ТОВ "Бердичівська солодова компанія".

Та найбільшими його підприємствами є ВАТ "Житомирхліб", Житомирський маслозавод і підприємство "Іскор". ВАТ "Житомирхліб", головою правління якого є Віталій Бернадський, об'єднує три хлібозаводи м. Житомира з мережею фірмової торгівлі та виробляє борошняні кондитерські вироби понад 40 найменувань. Житомирський маслозавод "Рудь" на чолі з Петром Рудем переробляє за добу 85 тонн молока. Його морозиво знають не тільки в Україні, а й за її межами - в Чехії, Словаччині, Молдові, Ізраїлі, США та інших країнах. Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор", розміщене в Коростишівському районі, займається видобуванням блоків габро та граніту, виробляє й реалізує різноманітні вироби з природного каменю.

Стан приватизаційних процесів

На 1 лютого 2002 року в державному реєстрі об'єктів за формами власності в Житомирській області значилося 14288 об'єктів, 3794 з яких перебували в приватній власності, 9322 - в колективній, 1099 - у комунальній, 73 - у власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Оцінка бюджетних процесів та міжбюджетних відносин в області

Житомирська область майже на 65% є дотаційною. Протягом 2002 року фінансові результати діяльності підприємств та організацій області були позитивними, склавши майже 50 млн. грн. Разом з тим 50% підприємств працювали збитково. Сума збитків становила понад 150 млн. грн. Сума кредиторської заборгованості в розрахунках між суб'єктами господарювання майже на 500 млн. грн. перевищувала дебіторську і становила близько 1700 млн. грн., причому близько половини суми заборгованості було прострочено.

Loading...

 
 

Цікаве