WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Донецька область - Реферат

Донецька область - Реферат

Між тим на Донбасі усталилася думка, що область обділяють під час розподілу державного бюджету. Цей факт неодноразово підтверджували офіційні особи з донецької влади та використовували громадські організації. Наприклад, у 1996 році Асоціація незалежних профспілок шахтарських колективів Донецька та партія "Громадянський конгрес України" (нині Слов'янська партія) поширювали листівки, де стверджувалося: "Держбюджет слугує меті перекачування фінансових коштів із східних регіонів у західні. Найбільшою дійною коровою є Донецька область. Вона віддає в держбюджет 444 млн. грн. Вісім регіонів-донорів разом вносять набагато менше - 365 млн. грн. (це Крим, Київська, Харківська, Миколаївська, Луганська, Полтавська, Черкаська, Одеська області)". Пропагандистську кампанію прибічників бюджетної рівності регіонів підкріплювало й те, що Донеччина стабільно має один із найнижчих в Україні показників бюджетної забезпеченості на душу населення.

Останнім часом, особливо після призначення В. Януковича прем'єр-міністром, це питання не стоїть так гостро. Точніше, можна сказати, що його замовчують. Але область не полишила спроб звести бюджетні стосунки із центром, вимагаючи переходу до принципу "Скільки заробляєш - стільки й отримуєш". Наприклад на квітневій 2003 року сесії Донецької міськради депутати підтримали звернення своїх харківських колег до Президента і парламенту, в якому говориться: "Внаслідок різного рівня фінансового нормативу бюджетної забезпеченості держава гарантує жителям міста Києва обсяги бюджетних видатків, які в 2,5 разу перевищують їх розмір у наших містах. При цьому з бюджетів міст-мегаполісів вилучається близько третини доходів загального фонду".

Але область має і власні резерви для підвищення рівня своїх доходів, передусім за рахунок погашення заборгованостей із заробітної плати. За даними Держкомстату, станом на 1 квітня 2003 року на Донеччині було зареєстровано найвищу суму заборгованості по заробітній платі - 663026 тис. грн.

Розвиток малого та середнього бізнесу

У Донецькій області зареєстровано 25 тис. малих підприємств, що складає 10% усіх МП України. На них сьогодні працюють 150 тис. чоловік, тобто 13% усіх зайнятих в економіці області або 5% працездатного населення. Підприємства малого бізнесу становлять 86% від загального числа господарських суб'єктів області. Індивідуальною трудовою діяльністю займаються близько 112 тис. чоловік. У 2001 році ці підприємства виробили продукції, робіт і послуг на суму понад 2 млрд. грн. - це 4,3% загального обсягу виробництва області і 9% обсягу виробництва цього сектора економіки України загалом.

За даними облдержадміністрації, 50% малих підприємств займаються торгово-посеред-ницькою діяльністю, 13,1% - операціями з нерухомістю, 8% - будівництвом, 3% - сільським господарством і 14% - виробничою діяльністю.

Область посідає друге місце в країні після Києва за кількістю МП і чисельністю зайнятих на них. Однак малі підприємства сконцентровані переважно в промислово розвинутих містах. Щоб створити умови для розвою малого підприємництва у депресивних містах регіону, з ініціативи обладміністрації і Кабміну в лютому 2002 року були внесені зміни до Закону України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", якими передбачено зниження мінімальної вартості інвестиційного проекту до 250 тис. дол. США. Ця норма набула чинності з 1 січня 2003 року. Очікується, що завдяки цьому вдасться збільшити обсяг інвестицій у реальну економіку області до 2 млрд. дол. США, що дозволить створити близько 130 тис. нових робочих місць. За розрахунками, завдяки цьому обов'язкові платежі в бюджет повинні зрости до 3 млрд. грн. на рік.

Оцінка свободи економічної конкуренції та ступеня владного протекціонізму

З огляду на владний протекціонізм стосовно окремих бізнес-структур Донеччина - регіон, мабуть, вельми специфічний. Іще в 1995 році в одному із своїх інтерв'ю газеті облради "Жизнь" губернатор Донеччини Володимир Щербань обурювався з того приводу, що деякі підприємства ігнорують рекомендації обладміністрації й укладають угоди на постачання газу з іншими трейдерами замість рекомендованого адміністрацією "Індустріального союзу Донбасу"...

Ще один красномовний приклад - боротьба навколо приватизації Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. На спільному засіданні Донецької обладміністрації та управління МВС України у вересні 2000 року генеральний директор комбінату Володимир Бойко (нині народний депутат України) відкрито звинуватив обласну владу та "Індустріальний союз Донбасу" в замовленні численних фіскальних перевірок його підприємства. Майже аналогічна ситуація повторилась і тоді, коли комбінат ім. Ілліча став суперником фірми "Данко" у приватизації Комсомольського рудоуправління. Те, що В. Бойкові вдається відстоювати інтереси свого підприємства - лише результат його дружніх стосунків з Леонідом Кучмою.

Отож недарма донецьку фінансово-промислову групу, до якої включають такі компанії, як "Індустріальний союз Донбасу", АРС, "Данко", "Емброл-Україна", "Систем кепітал менеджмент", "Люкс", "Донміськбанк", пивзавод "Сармат", "Leman сomotіdіs" та інші, називають донецьким кланом. Усі його члени пов'язані між собою партнерськими та власницькими стосунками і мають своїх представників у владі. Чого варте лише одне запитання до Віктора Януковича кореспондента тижневика "Зеркало недели" стосовно того, чи є той політичним представником Ріната Ахметова, а чи Ахметов представляє його інтереси в бізнесі. Красномовним є й той факт, що головою облради є колишній віце-президент очолюваного Рінатом Ахметовим футбольного клубу "Шахтар" Борис Колесников.

Стан аграрної реформи в регіоні

Площа сільськогосподарських угідь Донеччини сягає майже 2 млн. га, 1,6 млн. га яких складає рілля. У результаті реформування 414 колективних сільськогосподарських підприємств тут було створено 567 агроформувань ринкового типу. В області функціонує 2200 фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових, олійних, овоче-баштанних культур, крупної рогатої худоби, свиней, птиці.

У регіоні діють 4 товарні біржі, 10 агроторгових домів, 20 оптових ринків, 19 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, 6 машинно-технологічних станцій, 121 заготівельний пункт.

Проведене реформування в агропромисловому комплексі дало можливість залучити капітал інвесторів більш ніж у 60% новостворених сільгосппідприємств. В області дедалі ширше розповсюджуються процеси кооперації та інтеграції сільгосппідприємств з промисловими підприємствами. Прикладом є ОП "Шахта ім. Засядька", ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ТОВ СП "Концерн "Енерго" та інші.

Завдяки аграрним перетворенням у 2000 році в області намітилися позитивні тенденції у виробництві валової продукції сільського господарства. Відроджуються спеціалізовані підприємства з виробництва м'яса. Так, закрите акціонерне товариство "Бахмутський аграрний союз" освоює потужності колишнього радгоспу-комбінату "Вуглегірський".

Утім, реформа на Донеччині дає й негативні наслідки. Восени 2002 року міністр АПК Іван Кириленко повідомив, що в його відомство надійшло понад 200 тис. скарг селян на дії місцевої влади щодо розпаювання землі та розподілу майна колишніх колгоспів. Майже п'ята частина "чолобитних" належала Донеччині...

Значні сільгоспугіддя колгоспної власності плавно перейшли у володіння... великих індустріальних гігантів регіону. Так, тільки шахта ім. Засядька і Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча під маркою земельної реформи успішно орендували в селян майже 150 тис. га розпайованої землі. За площею ці земельно-промислові угіддя порівнянні з двома сільськими районами області. На жаль, підприємства-орендарі подеколи своєрідно розуміють свої зобов'язання перед орендодавцями. Цієї зими донецька преса писала, що керівники двох вищеназваних підприємств відмовилися платити селянам-власникам 1,5% вартості землі за оренду їхніх наділів. Більш того, "іллічівці" заявили, що орендована ними не без сприяння сільрад та районної влади земля є складовою їхніх аграрних цехів, а отже, ні під які держакти і президентські укази не підпадає. Оскільки ж комбінат ім. Ілліча є власністю трудового колективу, то і його агроцехи тепер треба вважати майном підприємства. Зрозуміло, разом з орендованою землею...

З іншого боку, фермерські господарства області, яких на 1 липня 2002 року нараховувалося 2200, поки що недостатньо продуктивні. Загалом їм передано 143 тис. га сільгоспугідь, або 7% від загальної площі сільгоспугідь області, однак виробляють вони тільки 2,5% загального обсягу валової продукції сільського господарства регіону.

Loading...

 
 

Цікаве