WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Донецька область - Реферат

Донецька область - Реферат

Потім були президентські і парламентські вибори, і завжди - стабільно високий, необхідний Президентові, результат. 31 березня 2002 року інтернет-газета "Україна.ру" писала: "Донецька область стала єдиним регіоном у країні, де "Єда" узяла більшість голосів і фактично забезпечила блоку непоганий результат на виборах. Тобто донецьке обласне керівництво в черговий раз довело Кучмі, що може вирішити практично будь-яке питання"...

Оцінка стану економічного розвитку регіону

На території Донецької області, яка складає 4,4% площі держави, зосереджено п'яту частину промислового потенціалу України. Характерною рисою господарського комплексу області є сполучення потужної промисловості з багатогалузевим сільським господарством і розвинутим транспортом. Область є основним постачальником металу, палива, продукції машинобудування і хімічної промисловості. На Донеччині зареєстровано понад 71 тис. суб'єктів господарської діяльності. У промисловості працює 633 тис. осіб, у сільському господарстві - понад 85 тис., на транспорті близько 100 тис., у будівництві - понад 71 тис., у житлово-комунальному господарстві - понад 67 тис.

Область дає 20% валового внутрішнього продукту України. У галузевій структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу має чорна металургія - 53%, на паливно-енергетичний комплекс припадає майже 25%.

Однак в останні десять років структура економіки Донбасу змінюється як об'єктивно, так і планово. Адже, як заявив на початку 2003 року заступник губернатора Донецької області Володимир Логвиненко, "на сьогоднішній день 43% підприємств Донецької області збиткові". Їхню долю вирішують виходячи з "двох напрямків". По-перше, деякі підприємства "вимагають інвестиційної підтримки", що в остаточному підсумку може "принести позитивний фінансовий результат". Але, по-друге, в регіоні є й ряд збиткових підприємств, для реанімації яких "потрібно затратити досить серйозні кошти", хоча, як відзначив В. Логвиненко, "позитивного результату" одержати неможливо: "Скільки б ми туди сьогодні не вклали, через те, що втрачені ринки збуту, втрачені технології - майбутнього, безумовно, у них немає". Серед таких підприємств заступник губернатора назвав содовий завод у Слов'янську, металургійний завод у Костянтинівці, казенний хімічний завод у Горлівці. Сюди ж можна віднести близько 50 вугільних шахт. Щоправда, підсумовуючи господарську діяльність області за перший квартал 2003 року, губернатор Анатолій Близнюк відзначив, що область домоглася "стабільного зростання виробництва", яке склало 17%. "За підсумками першого кварталу ми маємо прибуток прибуткових підприємств удвічі вищий, ніж за аналогічний період минулого року. І збитки менше", - повідомив він на прес-конференції. Так, прибуток таких підприємств та організацій сягнув 822,2 млн. грн. Загалом же по області позитивний фінансовий результат дорівнював 278,5 млн. грн. Збитки підприємств склали 543,7 млн. грн., що на 4,8% менше, ніж за січень-березень 2002 року. "Змінюється структура нашого виробництва в бік виробництва продукції для людей. У той же час не зменшується виробництво в базових галузях", - зазначив А. Близнюк. Структурна перебудова економіки області полягає в тому, що ведеться технічне переозброєння діючих підприємств та розвиваються наукомісткі галузі глибокої переробки і виробництво товарів широкого вжитку.

Майже 53% промислової продукції, що виробляється в області, експортується. За 2002 рік зовнішньоторговельний оборот товарів становив 4504,8 млн. дол. США, що на 9,3% більше, ніж за 2001 рік. Обсяги експорту зросли на 18,3%, імпорту - знизились на 14,7%. Протягом року відбувалася переорієнтація експортних потоків. Розширилась економічна присутність області на ринках Азії, Західної і Центральної Європи, Африки. Експорт до країн Азії зріс на 33%, Європи - на 22%, Африки - на 15%. До країн Америки постачання, навпаки, скоротилося на 5,6%.

Промисловість Донеччини представлена передусім двома галузями - вугільною і металургійною.

Вугільна промисловість забезпечує 70% загального обсягу вуглевидобутку в Україні та понад 80% - коксівного вугілля. Виробничий потенціал вугледобувних підприємств області станом на вересень 2002 року складають 86 шахт і шахтоуправлінь загальною потужністю 53,3 млн. тонн вугілля на рік.

Однак більшість шахт працює тривалий час без реконструкції та технічного переозброєння. Це, а також їх фінансова розбалансованість призвели до того, що тільки 11 з них (12,4%) видобувають понад 1 млн. тонн на рік, 56 - до 300 тис., а 50 - перебувають на різних стадіях ліквідації. У 1997 році в області було 137 шахт. Планами щодо закриття передбачено ліквідувати ще сім шахт, у тому числі цього року - три.

За цього вугледобувна галузь Донеччини дедалі більше потребує молодих кадрів. На шахтах існує дефіцит робочих рук. Підвищується відсоток працюючих у вуглепромі пенсіонерів: їх питома ваги складає 35,8% (у 1997 році - 25,7%). Якщо в 1997 році молодь до 30 років складала серед шахтарів області до 25%, то в 2001 році - 16%, а на підземних роботах, відповідно, були зайняті 27% і 18,4%. Ці процеси обумовлені непрестижністю шахтарської праці. До того ж і умови праці вугільників залишаються дуже важкими. Середня глибина розробки шарів сягає 720 метрів, а в 26 шахтах - понад 1 км. Із загального числа шахт 95% небезпечні через вибухи газу, 76% - вибухи вугільного пилу, 50% - раптові викиди газу, пилу та породи, 30% - самозаймання вугілля. Половина шахт працюють без реконструкції понад півстоліття. 75% працюючих страждають на професійні захворювання - пневмоконіоз та пиловий бронхіт. Вугільна промисловість є однією з найнебезпечніших галузей економіки Донеччини. Під час видобутку 1 млн. т вугілля гине 4-5 гірників. За даними Держкомнаглядохоронпраці, які були оприлюднені влітку 2002 року, 23% гірників ідуть у шахту без саморятувальників; 24% шахтарів опускаються під землю без ліхтарів; 59% - без спецодягу, 64% - без спецвзуття. Всього цього просто не вистачає. Крім того, 127,5 тис. гірників працюють в умовах неприпустимої запорошеності, близько 20 тис. - при підвищених температурах. За цього середня зарплата шахтарів Донбасу станом на березень 2003 року складає 642 грн.

Найбільшими вуглевидобувними підприємствами є об'єднання "Донецьквугілля" та "Макіїввугілля", а також шахти ім. Засядька, Південнодонбаська-1 та Краснолиманська. Найбільшою комерційною структурою, яка працює з вугільними підприємствами, є фірма АРС, яка за рейтингом "Інвест-газети" "Топ-100" посідає 18 місце в країні за обсягами валового доходу.

Частка чорної металургії в загальному обсязі промислового виробництва області становить понад 50%. Це потужний промисловий комплекс, який складається з трьох металургійних комбінатів - ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", чотирьох металургійних заводів - ВАТ "Єнакіївський металургійний завод", ВАТ "Донецький металургійний завод", ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева", ВАТ "Костянтинівський металургійний завод", а також ВАТ "Харцизький трубний завод", ВАТ "Силур" та цілої низки суміжних підприємств - коксохімічних, вогнетривів, флюсовидобувних та ін. Основна продукція чорної металургії - чавун переробний і ливарний, плоский та сортовий прокат, сталеві й чавунні труби, троси. 70% металопродукції йде на експорт у понад 50 країн.

Однією з найбільших компаній України та Донбасу, які працюють у металургійній галузі, є корпорація "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД). Щорічно її сукупний разом із дочірніми структурами оборот становить понад $1,7 млрд. Уже кілька років поспіль корпорація посідає лідируючі позиції серед українських компаній за обсягами валового доходу. Зокрема 1999 року валовий доход ІСД склав 3,8 млрд. грн., 2000-го - 6 млрд., а 2001-го - близько 7 млрд. грн.

ІСД веде активну інвестиційну політику. Зокрема тільки в одне з найбільш ліквідних підприємств групи - Харцизький трубний завод - протягом найближчих років планується вкласти близько $80-100 млн. Ще більш значних ресурсів вимагає Алчевський меткомбінат. За словами генерального директора ІСД Олега Мкртчяна, в 2003-2007 роках корпорація збирається інвестувати в нього до $350 млн. ІСД закріпила у своїй власності великі пакети акцій таких промислових гігантів, як "Азовсталь", Алчевський КХЗ, Алчевський меткомбінат, "Азовмаш". Крім того, 2001 року корпорація придбала контрольний пакет акцій Харцизького трубного заводу - монополіста на ринку СНД з виробництва труб великого діаметра, який є основним постачальником "Газпрому". Непогані позиції зберегла ІСД і в сфері постачання газу, закуповуваного в Узбекистані. Корпорація забезпечує безперебійне постачання природного газу 5 металургійним комбінатам та основним підприємствам машинобудівного комплексу, енергогенеруючим та іншим підприємствам Донецької області.

Loading...

 
 

Цікаве