WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Дніпропетровська область - Реферат

Дніпропетровська область - Реферат

Діяльність профспілок

Професійні спілки області об'єднують близько 1,4 млн. її жителів. Найчисельнішою серед них є обласне представництво "офіційної" Федерації профспілок України - Дніпропетровське обласне об'єднання профспілок на чолі з В. Ткаченком, членами якого наразі є 1141 тис. працівників (у 2002-й році їх було на 60 тис. більше). До структури профоб'єднання входить 31 територіальне відділення галузевих спілок та майже 8 тис. профкомів.

З кінця 1980-х - початку 1990-х монополія "офіційних" профспілок була порушена у вугільній (Західний Донбас) та гірничодобувній (Криворіжжя) галузях. Очолюване О. Багіровим обласне об'єднання Незалежних профспілок гірників України, що охоплює Західний Донбас з центром у Павлограді, стало другою за чисельністю профспілковою структурою в регіоні. Вплив місцевої НПГУ на шахтарів значно сильніший, ніж вплив ФПУ на всіх її членів. Профспілка постійно бореться з урядом та з адміністрацією ВО "Павлоградвугілля", домагаючись виконання угод з ними про погашення заборгованості по зарплаті, задля чого проводить страйки та інші масові заходи, ба навіть голодування. Водночас через свою принциповість та тенденції до політизації керівництво НПГУ зазнає тиску з боку правоохоронних органів. Окрім того, Західний Донбас - це фактично єдиний в Україні регіон, де "незалежна" та "офіційна" профспілка діють пліч-о-пліч: усі основні заходи НПГУ проводить разом із територіальним комітетом профспілки робітників вугільної промисловості.

В області діють й інші незалежні профспілки, найпопулярнішими серед яких є підприємницькі, але вони, як правило, малочисельні та невпливові. Винятком є створений у 1991 році П. Петриченком обласний комітет профспілки працівників наукових та виробничих підприємств, членами якої є трудові колективи переважно підприємницьких структур. У 2000 році П. Петриченко створив та очолив Центральний комітет Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів.

Оцінка соціальної активності населення регіону

Будучи типовим індустріальним регіоном, Дніпропетровська область відрізняється специфічним типом активності населення, яке виявляє як високу економічну активність, так і значний потенціал протесту, особливо в шахтарських центрах Західного Донбасу. Активність населення зумовлена більш розвинутим ринком праці та воднораз нестабільністю крупних підприємств.

Участь жителів області в загальноукраїнських виборах різного рівня свідчить про те, що останнім часом їх активність дещо знизилася. Проте вона не є однаковою в усіх округах області - приміром, у Дніпропетровському міському окрузі № 24 участь у голосуванні взяли 56,49% виборців, тоді як у сільському № 39 - 77,84% (навіть з поправками на фальсифікацію бюлетенів і примус до голосування це доволі високий показник).

Хоч і за результатами виборів, і за даними соціологічних опитувань у жителів Дніпропетровщини переважають протестні настрої, але вони не набувають вияву в адекватній участі в політичних партіях, громадських організаціях, масових заходах тощо, а отже, мають пасивний характер.

Подеколи, а надто в разі надто зухвалих порушень прав місцевих жителів, можуть спостерігатися локальні сплески активності на рівні окремих будинків (житлово-комунальні проблеми) або сільських населених пунктів (земельні питання), які, втім, виявляються нетривкими через "виснаження" та неготовність їх учасників до системної боротьби за власні інтереси. Виняток не лише для Дніпропетровщини, але і для сусідньої шахтарської Донеччини становлять хіба що шахтарі Західного Донбасу, яким на тлі цього безнадійного "пейзажу" вдається-таки проводити страйки та домагатися погашення боргу по зарплатні тощо.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Цікавою є динаміка національного складу населення області впродовж останніх років.

Станом на 1 серпня 2003 року в області налічувалася 51 громадська організація національно-культурного спрямування, які представляли 19 національних меншин. Найбільш чисельними та активними є організації азербайджанців (регіональна організація Конгресу азербайджанців України, Ліга азербайджанців Дніпропетровщини), вірмен (громадське об'єднання центру вірменської культури "Оджах", обласне товариство вірменської культури ім. Г. Лусаворича), євреїв (обласна єврейська громада та багато інших), греків (обласні товариства "Патрида" та "Елефтерія"), німців та інших національностей (Дніпропетровське відділення Спілки поляків в Україні, обласне товариство корейської культури "Монсан").

Не мають власних національно-культурних товариств в регіоні найбільш чисельні після українців росіяни та білоруси, національні права яких, очевидно, найбільш забезпечені.

Щороку в області проходить фестиваль мистецтв національних меншин "Всі ми діти твої, Україно!", в якому беруть участь більшість національно-культурних товариств області. Також ці товариства регулярно відзначають державні та національні свята, проводять заходи, присвячені видатним діячам національної культури та історії, беруть активну участь у регіональних та всеукраїнських фестивалях і конкурсах. У регіоні діє 5 аматорських колективів національних меншин, 7 музичних ансамблів, 6 танцювальних та 5 хорових колективів.

На обласному державному телебаченні та радіо життю національних меншин області присвячена ціла низка передач. У рамках передачі обласного телебачення "Ми пізнаємо світ, світ пізнає нас" обласне товариство вірменської культури має свій ефірний час, виступаючи щомісяця з програмою "Варев дзез". Життя єврейської громади Дніпропетровської області висвітлює щотижнева телепередача "Алеф" на приватному "9-му каналі". Національно-культурні товариства є засновниками 5-ти власних періодичних видань. Російською мовою видається 137 із 711 видань області, а російською та українською - 478.

На тлі такого благополуччя національних меншин майже єдиним питанням, яке вже десятиліття позитивно не вирішується місцевою владою, є передача у власність католицької громади (фактично польської) колишнього костьолу в центрі Дніпропетровська, який у часи П. Лазаренка було кілька разів перепродано приватним структурам.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Дніпропетровська область залишається одним із найвпливовіших регіонів держави як за соціально-економічним, так і за політичним статусом. Фінансово-промислові групи, які свого часу виникли в регіоні, вже давно стали загальноукраїнськими і навіть поширили свій вплив далеко за межі країни. Вихідці з Дніпропетровщини, належні до різних команд (від П. Лазаренка до В. Пінчука), продовжують обіймати чільні посади в державі. Та якщо за часів П. Лазаренка існувала все ж таки єдина монолітна регіональна команда, то після численних політико-економічних "війн" поняття "дніпропетровська група" є хіба що переліком окремих груп В. Пінчука, С. Тігіпка, В. Пустовойтенка та ін., лідери яких походять з Дніпропетровська, оскільки вони не мають ні єдиного лідера, ні спільної мети. Серед іншого це призвело й до втрати "дніпропетровцями" домінуючого впливу на економіку та політику держави, який вони мали до 1999 року. Водночас тривала відсутність на посаді керівника області носія місцевого, "дніпропетровського" патріотизму уможливила активне проникнення в регіон донецьких та харківських ФПГ, які захопили важливі економічні позиції.

Із зміною керівництва області можна очікувати, як мінімум, на поступове послаблення та витіснення з неї недніпропетровських бізнес-груп, а як максимум - на нову консолідацію дніпропетровської команди. На тлі стрімкого поступу "донецьких" це необхідно і Президентові (додаткова адекватна противага), і самій групі, щоб ефективніше боронити своєї інтереси. Важко оцінювати, яким чином хід можливого "переділу" відіб'ється на соціально-економічному розвитку області, бо насправді рушійна сила будь-яких перетворень лежить у суспільно-політичній площині.

Можлива перемога на виборах-2004 альтернативного висуванцю від влади кандидата в Президенти України примушує регіональну політеліту вже тепер робити спроби взяти під контроль обласний штаб В. Ющенка, щоб забезпечити збереження власних позицій у регіоні. На тлі цих процесів "угорі" населення регіону як було, так і залишається лише їх об'єктом. Навіть відчутне нещодавнє зростання в регіоні цін на основні продукти споживання (як прогнозують, воно триватиме і далі) до суттєвих змін у суспільній свідомості місцевих жителів не призведе. Тож часу, коли кількість соціально-економічних негараздів в області перетвориться на якість справжніх перетворень, поки що не видно.

Loading...

 
 

Цікаве