WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Дніпропетровська область - Реферат

Дніпропетровська область - Реферат

Обласна організація Червоного Хреста здійснює сьогодні 10 цільових гуманітарних програм. Уже кілька років поспіль упроваджується міжнародний проект "Червоний Хрест проти туберкульозу і СНІДу". Патронажна служба Червоного Хреста області в складі 220 патронажних сестер безкоштовно обслуговує понад 14 тис. самотніх осіб похилого віку, ветеранів, інвалідів.

Відома в регіоні і діяльність Фонду соціального порятунку, який працює під патронатом народного депутата України В. Пінчука. Починаючи з 1998 року Фонд подає матеріальну допомогу малозабезпеченим жителям області, які проживають переважно на території виборчого округу депутата, та працівникам тих заводів, володарем яких є корпорація "Інтерпайп".

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Станом на 1 вересня 2003 року в області зареєстровано 711 друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження, серед яких 590 газет та 121 журнал. Засновниками 50 з них є держ-адміністрації, місцеві ради та їх виконавчі органи, 32 - навчальні заклади, 26 - громадські організації, 20 - політичні партії, 17 - релігійні організації, 14 - профспілки, 552 - інші суб'єкти (трудові колективи, приватний капітал тощо). Фактично постійно виходить 276 видань.

Як правило, видання, засновані місцевою владою, дотуються з відповідних бюджетів і мають менший тираж, ніж газети, засновані недержавними органами, але за цього ще й "примусову" передплату. Так, офіціоз облдержадміністрації "Вісті Придніпров'я", що виходить двічі на тиждень, має тираж 22 тис. примірників, тижневий наклад 3 випусків популярної в сільських районах газети обласної ради "Зоря" становить 35 тис. Публікації (окрім офіційної інформації) переважної більшості цих видань мають часто не проблемний, а описовий та рекламний характер. З іншого боку, часто "Зоря" та "районки" є єдиним друкованим джерелом інформації для жителів районів області.

Дійсно популярною є заснована трудовим колективом газета "Днепр вечерний", що випускається накладом у 63 тис. примірників, у Дніпропетровську популярна газета міської ради "Наше місто" (10 тис. прим., у суботу - 100 тис.), у Кривому Розі - "Звезда-4" (27 тис.). Ці газети подають проблемні матеріали соціального плану, але, як і більшість дніпропетровських видань, уникають критики влади та бізнес-груп: адже самоцензура дніпропетровських журналістів жорсткіша за будь-яку зовнішню цензуру. На цьому тлі майже єдиним винятком є щотижнева газета "Лица" (33 тис. прим.), яка спеціалізується на передруках матеріалів з опозиційних інтернет-видань та проводить власні журналістські розслідування. Якісну аналітичну інформацію про суспільно-політичне та економічне життя регіону публікує незалежний тижневик "Бизнес-время" (5 тис. прим.). Решта видань, переважно рекламно-інформаційних, теж знаходить свою - і, мабуть, іще більшу - читацьку аудиторію.

Серед 26 зареєстрованих в області телерадіоорганізацій найпотужнішою є Дніпропетровська обласна державна телерадіокорпорація, програми якої виходять на каналі УТ-2 та на окремому 51-му ДЦМ-каналі. Вона має також автономну філію в Кривому Розі.

Муніципальне телебачення існує в Дніпропетровську - на 34-му ДЦМ-каналі (Дніпропетровська міська студія телебачення, АТЗТ "Телевізійна служба Дніпропетровська"), в Кривому Розі (ТРК "Рудана"), Павлограді ("Павлоградський телецентр"), Жовтих Водах (міська студія телебачення), Марганці (муніципальна студія телебачення "Веста") тощо.

Як і в газетному бізнесі, глядача найбільше приваблюють програми приватних телеканалів, представлених у всіх вище перелічених містах, а також у Першотравенську, Нікополі, Синельникові, П'ятихатках, Дніпродзержинську. Найбільш впливовим у регіоні є "11-й канал" (ТК "Дніпровий град" та ТК "Стерх"), який транслює свої програми не лише на область, але й на Запоріжжя. Цей канал є регіональною складовою великого медіа-холдингу В. Пінчука, до якого також належать дрібніші телекомпанії в Нікополі й Марганці, засновані відповідно Південним трубним заводом та Марганецьким ГЗК тощо. Другий приватний "9-й канал" у Дніпропетровську заснований і контролюється фінансовою групою "Приват". Ці та інші канали окрім новин та власних передач значну частину ефірного часу відводять ретрансляції програм російських та українських каналів (34-й - переважно РенТВ, 11-й - ТВЦ, РТР, М-1, 9-й - "Нового каналу" тощо). На ДЦМ-каналах в області також працюють представництва всеукраїнських ТК "СТБ" та "ТЕТ", які не виробляють власного продукту, а розміщують рекламу при ретрансляції програм.

У регіоні швидкими темпами розвивається кабельна мережа, яка охоплює більшість міст області. Найпотужнішими в Дніпропетровську є компанії СДС та "Телевідео-С".

Тут діє понад 15 інтернет-провайдерів, найпотужнішими з яких є "Алькар телепорт" ("Оптима"), НBП "Трайфл" (обидва працюють на всеукраїнському рівні), Дніпропетровська дирекція ВАТ "Укртелеком" тощо. 4 провайдери знаходяться в Кривому Розі, по одному - в Нікополі і Дніпродзержинську. Розвивається і кабельна інтернет-мережа ("Лайнком" та ін.). За експертними оцінками, активними користувачами Інтернету є близько 4-5% населення області.

Розвиток третього сектора регіону

Станом на 1 серпня 2003 року управлінням Міністерства юстиції в Дніпропетровській області було зареєстровано 517 громадських організацій та 205 благодійних фондів. 23% усіх громадських організацій становлять спортивні, 20% - молодіжні, 10% - освітні, по 8% - підприємницькі і національно-культурні, по 7% - правозахисні організації та об'єднання інвалідів, по 6% - жіночі та екологічні, 5% - військовослужбовців.

Незважаючи на велику кількість громадських організацій обласного рівня їх вплив на суспільне життя регіону залишається, на жаль, дуже слабким. Численні спроби лідерів окремих НДО створити єдиний фронт і в такий спосіб підвищити ефективність своєї діяльності результатів поки що не дали. Понад те, за рівнем розвитку третього сектора Дніпропетровщина значно поступається іншим областям (Донеччині, Одещині, Львівщині тощо), де існують дієві об'єднання громадських організацій і реалізуються вагомі проекти міжнародних фондів, а також здійснюються разом з владою та бізнесом інноваційні проекти.

Причини такого стану справ кореняться, вірогідно, в більшому, ніж деінде, і традиційному для регіону адміністративному впливі влади на населення, що зумовлює певну інфантильність та локальність цілей громадських організацій.

Органи самоорганізації населення

Вуличні та квартальні комітети є єдиними структурами, що існували ще за часів СРСР і, пройшовши перереєстрацію, продовжують функціонувати й тепер.

Територіальні комітети та комітети мікрорайонів були популярними у великих містах регіону - Дніпропетровську й Кривому Розі - на початку та в середині 1990-х років, але поступово їх вплив був знівельовано, а самі вони ліквідовані. Наразі відбувається відродження системи органів самоорганізації населення, зокрема в Дніпропетровську, але цей процес не є централізованим. Наприклад, виконком Ленінського району міста ще в 2002 році виключно з власної ініціативи покрив територіальними комітетами сектор приватної забудови, тоді як в інших районах не приступили до створення хоча б вуличних комітетів. Процес створення будинкових комітетів у багатоквартирних будинках цілковито перебуває в компетенції самих їх мешканців і поки владою не стимулюється.

Наразі в місті легалізовано 144 квартальних, 15 територіальних і 6 будинкових комітетів.

Аналіз міжсекторної співпраці

Виходячи із стану розвитку в регіоні третього сектора, співпраця НДО і влади здебільшого ініціюється останньою і має характер фактично інформаційних заходів у вигляді "круглих столів", конференцій тощо. Будь-які сталі структури співпраці (громадські ради при мерах, громадські комітети при управліннях ОДА тощо) з часом припиняють своє існування або через неспроможність НДО брати участь у тривалій системній співпраці на належному фаховому рівні, або через ігнорування НДО чиновниками, якщо ті пробують впливати на прийняття рішень. Водночас є окремі приклади успішної співпраці двох секторів в обласному центрі - при міськвиконкомі створена молодіжна рада із представників НДО, представники громадських організацій входять до складу робочої групи з житлово-кому-нальної реформи, з ініціативи асоціації "Наш дім" уже двічі проводилися громадські слухання тощо.

Співпраця бізнесу і громадських організацій має локальний характер, і бізнесмени включаються в неї переважно з філантропічних або рекламних міркувань.

Loading...

 
 

Цікаве