WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Дніпропетровська область - Реферат

Дніпропетровська область - Реферат

- попри послаблення позицій КПУ в Україні загалом її популярність у регіоні як найпотужнішої опозиційної сили країни значно зросла, що може бути пов'язано серед іншого і з поверненням до КПУ голосів протестного електорату, який у 1998 обрав "Громаду";

- рейтинг довіри до поміркованих націонал-демократів - НРУ, блоку "Наша Україна" - майже не змінюється, водночас їх успіхи та успіхи БЮТ в окремих округах свідчать про те, що існує значний резерв для збільшення впливу цих структур.

У 1998 році виборці Дніпропетровщини обрали до Верховної Ради України 17 депутатів-мажоритарників, які стали членами фракцій "Громада" (7 депутатів), КПУ (4), НДП (3), ПЗУ (1), "Реформи-Конгрес" (1). Один народний депутат залишився позафракційним.

На парламентських виборах-2002 збіг уподобань електорату при голосуванні за партії-блоки та мажоритарників спостерігався лише в одному округу, де переміг висуванець КПУ В'ячеслав Анісімов (див. табл. 2). У решті округів перемогу здобули самовисуванці, які фактично представляли блок "За єдину Україну!". Відповідно, більшість обраних від Дніпропетровщини народних депутатів спочатку належали в парламенті до відповідної фракції, а з її розпадом увійшли до фракцій та депутатських груп, утворених на її рештках.

Результати президентських виборів 1999 року

У першому турі виборів Президента України лідерство в області захопив Л. Кучма, на підтримку якого висловилися 755580 виборців (39,1%), друге місце посів П. Симоненко (відповідно 558342 голоси, або 28,89%), далі йшли О. Мороз (193264, або 10%), Н. Вітренко (189746, або 9,82%), Є. Марчук (41674, або 2,16%), Г. Удовенко (22259, або 1,15%), Ю. Костенко (26550, або 1,37%). У другому турі виборів Л. Кучма здобув 1185566 голосів виборців (56,6%), а П. Симоненко - 798119 (38,1%) за загальної явки 73,7% виборців.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

У представницьких органах влади найбільше нараховується членів КПУ (див. табл. 3). Окрім того, комуністи очолюють 22 сільських та селищних і 2 міські ради. Серед провладних партій у місцевих радах та на представницьких посадах перші місця обіймають члени НДП, СДПУ(о) та АПУ, за ними слідують члени "Демократичного союзу", "Трудової України" та ВПО "Жінки за майбутнє!". Останні місця в опозиційних сил - СПУ, "Батьківщини", блоку "Наша Україна". Щоправда, є окремі винятки, як, наприклад, у місті Марганці, міський голова якого Сергій Кузнєцов та 7 депутатів міської ради є членами партії "Реформи і порядок".

Виконавчі органи регіону - це, як правило, зона впливу провладних партій, зокрема НДП і меншою мірою СДПУ(о), належність чиновників до решти центристів має формальний характер. Водночас на районному рівні були окремі факти залучення місцевих комуністів до роботи на керівних посадах у райдержадміністраціях (Софіївський район).

Політичні конфлікти в регіоні

Влада - влада. Традиційні для обласних центрів публічні або приховані конфлікти між главою облдержадміністрації і міським головою не стали винятком і для Дніпропетровщини. Після призначення в 1999 році мера М. Швеця губернатором за його ж підтримки міським головою було обрано Івана Куліченка, до того - першого заступника міського голови. Підстави говорити про наявність конфлікту між губернатором і мером дає епізодична публічна критика І. Куліченка М. Швецем за різні негаразди в місті та проблемні міжбюджетні відносини. Але глава ОДА діє переважно кулуарно або за допомогою "своїх" людей, зокрема членів місцевої організації СДПУ(о), яка особливо активно критикувала І.Куліченка взимку 2002-2003 років.

Вірогідно, спонукає губернатора до тиску на свого колишнього підлеглого прагнення залишати Дніпропетровськ під своїм контролем, бо посада мера донедавна "не першого, але й не другого" міста в країні надає І. Куліченкові можливість вести самостійну гру. Понад те, на думку місцевих аналітиків, у 2003 році М. Швець прораховував запорізький сценарій Євгена Карташова: перед президентськими виборами з непевним для себе результатом зсунути І. Куліченка з посади і повернутися на виборну посаду мера. Але скандальне звільнення М. Швеця з посади в серпні 2003 року та конструктивні стосунки І. Куліченка з новим губернатором В. Яцубою притлумили конфлікт між двома лідерами. Подальший його розвиток залежатиме передовсім від самого М. Швеця, але в будь-якому разі його основним публічним виразником залишатиметься СДПУ(о).

Влада - опозиція. Другий виразний конфлікт у регіоні окреслився між обласною державною адміністрацією і опозицією. З одного боку, він є проекцією на регіон протистояння загальноукраїнського масштабу, з іншого - він ототожнюється саме з особою недавнього губернатора М. Швеця та членами його команди. Кульмінацією протистояння обласної влади і "Нашої України" стали вибори народного депутата України по округу № 35, де фактичну перемогу здобув Олександр Жир, голова місцевого осередку ПРП. Але їх результати було скасовано, й у липні того ж року відбулися повторні вибори. Щоправда, на підставі сфабрикованих приводів О. Жира було знято з реєстрації за добу до дня голосування. Наразі серед партій "Нашої України" розгоряється конфлікт, що зовні виглядає як протистояння всередині блоку між прихильниками О. Жира (ПРП, УНП, "Солідарність" та ще 20 громадських організацій) і С. Чукмасова (НРУ, ЛПУ, Молодіжна партія України), які є головними претендентами на посаду керівника місцевого штабу потенційного кандидата в Президента України В. Ющенка. Насправді ж просування підконтрольними ОДА партіями колишнього народного депутата України і члена фракції "Громада" С. Чукмасова, який на виборах-2002 агітував проти "Нашої України", є спробою взяти під контроль штаб В. Ющенка на Дніпропетровщині, в т. ч. і з боку М. Швеця та його команди.

Антагоністичний характер мають і стосунки з ОДА СПУ та "Батьківщини". Особливо виразно це проявилось у ході акцій протесту "Україна без Кучми!" та "Повстань, Україно!", наслідком чого були в кращому разі численні судові рішення, які забороняли опозиції проводити ті чи інші масові політичні заходи, а в гіршому - провокації з боку правоохоронних органів.

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

Свого часу регіональними лідерами Дніпропетровщини були такі люди, як Президент України Л. Кучма, колишній прем'єр-міністр і лідер фракції НДП В. Пустовойтенко, екс-прем'єр-міністр і лідер "Громади" П. Лазаренко, колишній віце-прем'єр, лідер фракції БЮТ Ю. Тимошенко, директор Національного банку України, голова партії "Трудова Україна" С. Тігіпко, народний депутат, президент промислової корпорації "Інтерпайп" В. Пінчук, народний депутат і ключова фігура фінансової групи "Приват" І. Коломойський тощо. Всі вони вже давно переросли обласний рівень, але в той чи інший спосіб зберігають свій вплив у регіоні.

Провідними ж суто регіональними лідерами, на думку місцевих експертів, є екс-голова ОДА області Микола Швець, нещодавно призначений на посаду губернатора Володимир Яцуба та міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко.

До недавнього часу М. Швець, який керував областю впродовж майже 4 років, був дійсно головною фігурою в регіоні. Командним і жорстким стилем управління він нагадував свого попередника П. Лазаренка, але на відміну від нього не протегував окремим дніпропетровським бізнес-структурам, а намагався втримати баланс інтересів кількох політико-економічних груп - окрім дніпропетровської ще й донецької та харківської. У період свого губернаторства, періодично опиняючись перед загрозою звільнення, М. Швець шукав політичного "даху" в різних патронів, але найстабільніші зв'язки склались у нього з СДПУ(о). Головним суперником губернатора в боротьбі за контроль над областю був В. Пінчук, а пізніше - і прем'єр-міністр В. Янукович. З подачі лідера "донецьких", який знайшов у дніпропетровському керівникові одного з "крайніх", винних у виникненні продовольчої кризи в країні, М. Швець у серпні 2003 року був звільнений з посади під акомпанемент розгромної критики за негаразди в області з боку самого Президента України. Нині екс-губернатор призначений радником Президента і працює в Дніпропетровську, але його потенціал - здобутий ним вплив у регіоні та зв'язки у столиці - дозволяє йому з часом знов посісти чільне місце в публічній політиці.

Наступник М. Швеця В. Яцуба до свого переїзду в 1994 році до Києва обіймав у регіоні низку партійних (КПРС-КПУ) та господарських посад. Його характеризують як людину, особисто віддану Л. Кучмі та непідконтрольну політичним і бізнес-групам. Однак новий губернатор відкрито заявляє, що буде лобіювати інтереси Дніпропетровщини, використовуючи свій вплив і зв'язки в столиці. Повернення в регіон представника "старої", ще компартійної місцевої еліти, на думку деяких аналітиків, покликане відродити дніпропетровський патріотизм, який дуже постраждав від протистояння Києва з П. Лазаренком та методів управління М. Швеця. Відтак діяльність В. Яцуби, якого вже висунуто кандидатом у депутати обласної ради по "звільненому" округу, має на меті поступове послаблення та витіснення з Дніпропетровщини бізнес-груп з немісцевою пропискою. Перші його кроки з демонстрації своєї відкритості жителям області викликають у дніпропетровців відчуття певної "відлиги" після попереднього "застою".

Loading...

 
 

Цікаве