WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Волинська область - Реферат

Волинська область - Реферат

Нині на Волині нараховується 6 провайдерів, а саме ТОВ "Фотаком" (приблизна кількість користувачів за абонплатою становить 1000), Волинська дирекція ВАТ "Укртелеком" та СП "Infocom" (по 600), СП "Візор" (400), Луцька філія компанії "Приват-онлайн" (300), Луцька філія "Утел" (100).

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

Станом на 1 січня 2003 року в області було легалізовано 2742 об'єднання громадян, з них 783 громадські організації та 1959 партійних осередків.

Понад 37% громадських організацій засновані всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями. Майже чверть об'єднань громадян (23%) діють в обласному центрі, 6,9% - у Ківерцівському, 6,6% - Ковельському, по 5% - у Луцькому, Маневицькому і Ратнівському районах.

У структурі громадських об'єднань за спрямуванням та видами діяльності найбільша питома вага припадає на оздоровчі та фізкультурно-спортивні об'єднання (17,6%), молодіжні, професійної спрямованості (13,9 і 13,8%). Об'єднання ветеранів та інвалідів складають 8,3% від загальної кількості громадських організацій, освітні, культурно-виховні - 5,2%, жіночі - 4,1%.

Кількість активно діючих громадських організацій складає близько третини від загальної кількості зареєстрованих в області.

Значна кількість громадських організацій була створена заради забезпечення приватних інтересів лідерів або нечисленних груп організаційного активу, відтак якщо ці інтереси відходять на другий план, організація фактично припиняє будь-яку діяльність, залишаючись лише в формальному переліку.

Та все ж протягом останніх двох років "третій сектор" на Волині активізувався. Серед молодіжних організацій варто відзначити декілька згуртованих спілок, зокрема Асоціацію молодих реформаторів (АМоРе) та Молодіжну раду Луцька, Молодіжний націоналістичний конгрес на Волині, об'єднання "Альтернатива" і "Молода просвіта", Волинську станицю НСОУ "Пласт". Активно опікується розвитком українсько-польських відносин Центр молодіжних організацій "Наша справа", який очолює Владислав Стемковський. Серед немолодіжних громадських структур польський вектор розробляє Агентство регіонального розвитку "Волинь". Працевлаштування молоді, організація тренінгів для НДО, представників молодіжної преси - спеціалізація Асоціації захисту прав молоді Волині.

Культурологічна сфера традиційно очолюється "Просвітою", Союзом українок, товариством "Холмщина".

У галузі підтримки підприємництва, сприяння здійсненню регуляторної реформи, впровадження ринкових механізмів в економіці регіону діють Центр муніципальних реформ "Луцьк-1432", Інститут європейської інтеграції, Асоціація захисту прав малого та середнього бізнесу "Бізнес-Луцьк". Аграрний сектор - сфера пріоритетів Асоціації фермерів Волині.

Серед неприбуткових аналітичних інституцій виділяються інформаційно-аналітичний центр "Луцьк", Волинське відділення Комітету виборців України та консорціум інтелектуального сервісу "Леон-Аналітик".

Загалом найпопулярнішими напрямками діяльності громадських організацій Волині є розвиток місцевого самоврядування, підтримка підприємництва, міжнародні зв'язки та екологічні проекти.

Активізується співпраця громадських організацій Волині з місцевою владою. Серед форм такої співпраці - участь у засіданнях "круглих столів", громадських слуханнях, консультаціях з приводу підготовки адміністративних рішень місцевого рівня, праця в складі робочих груп.

Діяльність профспілок

Організацій, що належать до Федерації профспілок Волинської області, налічується 2628, кількість їх членів сягає 228,5 тис. Ця федерація була офіційно зареєстрована 6 березня 2000 року, й тоді вона нараховувала 2992 первинні організації й 297967 членів. Рада Федерації профспілок Волинської області, очолювана Галиною Головенець, розміщена в м. Луцьку.

4 профспілкові організації, кількість членів яких сягає близько тисячі, не належать до Федерації профспілок області, а входять до Федерації профспілок України.

6 організацій є вільними профспілками. У 1993 році у Волинській області виникло загальноукраїнське відділення "Вільних профспілок", членами яких стали близько 600 осіб. Були створені осередки на найбільших підприємствах Луцька, Нововолинська та Ковеля.

Оцінка соціальної активності населення регіону

В останні два роки відбулися кардинальні зміни у формах вираження громадських ініціатив, протестів, позицій соціальних груп з актуальних питань соціально-економічного життя регіону. Дедалі ширше входять у практику громадські слухання, "круглі столи", інформаційні кампанії, натомість щоразу меншу кількість учасників збирають мітинги та віча.

Щоправда, загальна пасивність та переконаність у недієвості впливу громадськості на рішення влади зумовлюють малу чисельність громадських акцій. Окрім того, учасниками громадських слухань стають переважно пенсіонери, особи без певного місця проживання та певної зайнятості, що впливає на якість і форму прийнятих рішень чи сформульованих пропозицій.

Тематика громадських акцій так само відчутно змінилася за останній період. На зміну загальнополітичним питанням, проблемам невиплати заробітної платні та пенсій прийшли питання комунального, житлового, побутового характеру.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території Волині проживали представники понад 70 національностей і народностей.

Переважну більшість у національному складі населення області становлять українці, яких нараховується 1025 тис. осіб, або 96,9% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,4%, а їх питома вага серед жителів Волині - на 2,3 відсоткових пункти. Іншими найчисельнішими національними спільнотами на дату перепису були росіяни, білоруси та поляки, однак кількість їх порівняно з попереднім переписом значно зменшилася.

Українську мову вважали рідною 97,3% населення області, що на 2,8 відсоткових пункти більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 2,5% населення - в порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 2,6%. Частка інших мов, які були вказані як рідні, становила 0,2%.

Найактуальнішим питанням міжнаціональних чи, швидше, міжнародних відносин стало для регіону відзначення 60-ї річниці Волинської трагедії - збройного конфлікту 1943 року між формуваннями ОУН-УПА і Армії Крайової, а також каральних акцій проти польського та українського населення. Суть сучасної дискусії криється в різниці поглядів на причини конфлікту та кількість жертв. У різноманітних агітаційних та протестних кампаніях, що відбувалися напередодні відзначення цієї дати, брали активну участь праві політичні сили як з українського, так і з польського боку. Саме відзначення, що відбулося 11 липня в селі Павлівка Іваничівського району за участі президентів обох країн, не спричинило серйозних конфліктів чи заворушень. З боку Президента України не пролунало одностороннього вибачення, проти чого виступали українські правоцентристи та праві, а напис на пам'ятному знаку "Пам'ять. Скорбота. Єднання" влаштував обидві сторони.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Перспективи розвитку регіону лежать у трьох площинах: аграрний сектор, місцеве самоврядування і транскордонна співпраця.

Подальше реформування аграрного сектора, розвиток цілісних господарських комплексів на базі сьогоднішніх агроформувань, становлення та професіоналізація консалтингових структур у цій сфері сприятимуть зростанню ваги цієї галузі в економіці Волині загалом та ефективній економічній спеціалізації регіону.

Складно однозначно оцінити наразі користь або шкоду для регіону вступу Польщі до Європейського Союзу. Швидше за все, частина польського бізнесу під впливом конкуренції та посилення регуляторних чинників буде прагнути до відходу на Схід, тобто на Волинь у тому числі, що сприятиме зростанню обсягів польських інвестицій. Але так само матимуть місце й негативні впливи експортних обмежень, посилення прикордонного та митного контролю, що вплине на зв'язки регіонального бізнесу з польськими партнерами.

Великий потенціал має на Волині місцеве самоврядування. Для прикладу, Луцьк неодноразово був в авангарді загальнодержавних правових та адміністративних ініціатив, що торкалися комунального господарства, соціального забезпечення, розвитку інших галузей.

Загалом стан справ у переважній більшості сфер регіонального життя залежатиме значною мірою від місцевої влади: зміна поколінь у кадровому складі адміністрацій та органів місцевого самоврядування, повноцінне становлення ринкових механізмів у регуляторній сфері, політична переорієнтація домінуючих еліт стануть базовими чинниками розвитку регіону.

Loading...

 
 

Цікаве